Білорусь, бойовики «Вагнера» та Україна в 10 питаннях і відповідях


Кадр білоруського телебачення: затримання бойовиків «Вагнера» під Мінськом, 29 липня 2020 року
Кадр білоруського телебачення: затримання бойовиків «Вагнера» під Мінськом, 29 липня 2020 року

Представники білоруської влади попередили кандидатів на президентських виборах, щоб ті остерігалися «провокацій» під час кампанії на тлі розслідування, що триває щодо 33 найманців із російської приватної військової компанії «Вагнер». Влада Білорусі каже, що вони прибули для дестабілізації перед виборами, призначеними на дев’яте серпня. Радіо Свобода зібрало наявну інформацію про бойовиків «Вагнера» в Білорусі і все, що відомо на цей момент.

Що ми знаємо про затриманих бойовиків у Білорусі?

Знаємо, що у середу, 29 липня, в санаторії під Мінськом було затримано 32 «бойовики» російської приватної військової компанії «Вагнер», а ще одного затримали в Гомельській області. Всі вони – громадяни Росії у віці від 24 до 55 років. Але серед них є й уродженці України, Білорусі й Казахстану.

Які зв’язки з Україною має дехто з затриманих?

24 з 33 затриманих «вагнерівців» були занесені в «чорні списки» українського сайту «Миротворець» іще до їхнього затримання. Очевидно, є підстави вважати, що раніше вони могли воювати на Донбасі проти українських сил – принаймні, так вони зареєстровані в базі даних «Миротворця».

Із них семеро на початку війни на Донбасі, згідно з білоруськими даними, були українськими громадянами, а потім отримали ще й російські паспорти. Ось цей список:

  • Шатський Артем Юрійович
  • Шубін Олександр Ігорович
  • Фетісов Геннадій Євгенович
  • Бубнов Сергій Геннадійович
  • Кошман Максим Ярославович
  • Сидоров Сергій Олександрович
  • Дрига Олег Ігорович

За даними «Миротворця», всі вони, крім одного, були мешканцями Донецької і Луганської областей (іще один із Одеської).

Що вони мали при собі, чи ховались?

Ні, не ховались, спочатку провівши кілька днів у мінському готелі, тримаючись групою. Бойовики прибули до Мінська 25 липня і мали одяг у стилі «мілітарі», дехто мав арабські «куфії» – традиційні арабські хустини, які ще називають «арафатками».

Підозру в білорусів викликало й те, що ця група «м’язистих» росіян поводила себе «не по-російськи» – вони не вживали спиртного і не веселились на дозвіллі.

За даними Російської служби Радіо Свобода, кадри затримання свідчать, що деякі «вагнерівці» мали при собі суданські банкноти, а також принаймні одну картку поповнення рахунку мобільного телефону з зображенням відомої суданської мечеті.

Санаторій «Білорусочка» під Мінськом, де було затримано найманців російської приватної військової компанії «Вагнер», 29 липня 2020 року
Санаторій «Білорусочка» під Мінськом, де було затримано найманців російської приватної військової компанії «Вагнер», 29 липня 2020 року

Що каже білоруська влада?

Президент Олександр Лукашенко зібрав термінове засідання Ради безпеки країни в середу і схарактеризував цілу ситуацію як «надзвичайну».

Секретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на даний час на території країни триває пошук іще близько 200 бойовиків.

Білоруські оглядачі припускають, що влада може використати ситуацію з «Вагнером» для обмеження участі людей в опозиційних заходах, мотивуючи потребою посилення безпеки, рамок, складання списків учасників тощо. Про це сказав Радіо Свобода білоруський оглядач Валерій Карбалевич.

Президент Олександр Лукашенко головує на екстреному засіданні Ради безпеки Білорусі після затримання понад 30 найманців «Вагнера», Мінськ, 29 липня 2020 року
Президент Олександр Лукашенко головує на екстреному засіданні Ради безпеки Білорусі після затримання понад 30 найманців «Вагнера», Мінськ, 29 липня 2020 року

Що хоче Україна від Мінська?

Служба безпеки України ініціюватиме екстрадицію затриманих у Білорусі бойовиків, які є уродженцями України, повідомила в коментарі Радіо Свобода речниця відомства Олена Гітлянська.

«За законом, запитами на екстрадицію займається Офіс генерального прокурора. Ми зараз збираємо дані, щоб передати їх в ОГП», – повідомила Гітлянська.

За законом, запитами на екстрадицію займається Офіс генерального прокурора. Ми зараз збираємо дані, щоб передати їх в ОГП
Олена Гітлянська

Скількох затриманих бойовиків ПВК «Вагнера» намагатимуться екстрадувати, наразі не відомо. Їхню кількість саме зараз уточнюють, додала Гітлянська.

Міністерство закордонних справ України «уважно стежить» за ситуацією навколо затримання білоруськими правоохоронцями декількох десятків російських бойовиків, мовиться в заяві речниці МЗС Катерини Зеленко, оприлюдненій уранці 30 липня.

Питання щодо можливої екстрадиції затриманих, серед яких, за даними ЗМІ, є ті, хто воював проти України на Донбасі, чи інших правових дій будуть вирішуватися відповідними правоохоронними і спеціальними органами, наголошують у МЗС.

Виявлення бойовиків у Білорусі підтверджує свідчить, що вони можуть бути використані для дестабілізації ситуації в Білорусі напередодні президентських виборів
Заява речниці МЗС України

«Україна давно попереджала, що учасники російських окупаційних сил і незаконних збройних формувань, які брали участь у бойових діях на сході України, використовуються в інших точках світу і становлять загрозу. Виявлення цих бойовиків у Білорусі підтверджує цей факт і свідчить, що вони можуть бути використані для дестабілізації ситуації в Білорусі напередодні президентських виборів», – мовиться в заяві.

Увечері в четвер Офіс президента України зробив заяву, в якій сказано, що Київ вимагатиме від Білорусі екстрадиції затриманих там бойовиків «Вагнера», яких підозрюють у воєнних злочинах на території Донбасу.

Але є різні думки в Україні, екстрадиції кого домагатися – чи всіх, хто воював на Донбасі проти українських сил, чи лише громадян або уродженців України, чи ж лише тих, хто скоїв злочини під час бойових дій.

Яка мета перебування бойовиків в Білорусі?

Ми не знаємо достеменно на цьому етапі.

Можливо, присукають оглядачі, група «Вагнера» їхала через Білорусь транзитом, бо білоруська влада не запроваджувала суворого карантину під час коронавірусної пандемії, не припиняла авіасполучення, то багато хто використовує Мінськ як транзитний пункт.

Російські найманці в Сирії (ілюстраційне фото)
Російські найманці в Сирії (ілюстраційне фото)

Якщо пристати на «транзитну версію», то група «Вагнера» могла їхати до Судану (через Туреччину – в когось із затриманих нібито знайшли турецькі гроші). «Турецькі авіалінії» мають рейси до суданської столиці Хартуму. Також називають – щоправда, рідше – Лівію і Сирію, в припущеннях лунав навіть Мадагаскар. В усіх цих країнах присутні бойовики ПВК «Вагнер».

А якщо Білорусь, що могли робити члени ПВК «Вагнер» в Білорусі?

Якщо відкинути «транзитну» версію і припустити, що кінцевим пунктом була саме Білорусь, тоді варіантів називають кілька.

Білоруська влада наполягає, що найманці «Вагнера» прибули для дестабілізації ситуації в Білорусі напередодні президентських виборів, призначених на 9 серпня.

Навряд чи білоруські силові структури не знали про приїзд такої групи російських бойовиків – можливо, вони справді їхали транзитом, але цей факт білоруські структури захотіли використати для «підсилення» позицій Лукашенка на виборах.

Але також, повторимо, це може бути і дестабілізація, як каже секретар Ради безпеки Білорусі.

Називали навіть версію прибуття «вагнерівців» до Білорусі для недопуску білоруського Майдану (чи нової Площі) і «кольорової революції».

Також може бути й версія тренувальних зборів російських бойовиків у Білорусі або відпочинку перед закордонним «відрядженням».

Телевізійний кадр затримання найманців «Вагнера» під Мінськом, 29 липня 2020 року
Телевізійний кадр затримання найманців «Вагнера» під Мінськом, 29 липня 2020 року

Чи вигідно це Лукашенку перед виборами?

«Лукашенко часто використовує наратив іноземного втручання – як із боку Росії, так і з боку Заходу – для змалювання себе як людини, яка найкраще підходить для захисту суверенітету країни, і згадка про присутність найманців групи «Вагнер» усередині країни є загрозливим сигналом виборцям, що країна (Білорусь) може піти шляхом України, якщо відкине його», – пише Емі Макіннон в американському виданні Foreign Policy.

Лукашенко часто використовує наратив іноземного втручання – як із боку Росії, так і з боку Заходу – для змалювання себе як людини, яка найкраще підходить для захисту суверенітету країни
Еммі Макіннон

Тобто дехто з західних експертів вважає, що Лукашенко подає себе захисником білоруського суверенітету – останнім часом усе активніше від Росії, – а присутність «Вагнера» якраз є ознакою порушення Москвою суверенітету Білорусі.

Ця президентська виборча кампанія в Білорусі відмінна від усіх шести, в яких брав участь Лукашенко до цього, починаючи з 1994 року. По-перше, нині, схоже, йому справді є конкуренція з боку інших кандидатів, провідна з яких Світлана Тихановська збирає тисячі людей на свої мітинги. Тобто в білорусів у містах і містечках справді прокинувся інтерес до виборчої кампанії й політики.

По-друге, ці вибори є першими, в яких Лукашенко розігрує не промосковську, а антимосковську карту, подаючи себе як захисника суверенітету Білорусі від зазіхань східного сусіда, а на перших стадіях кампанії змальовував пізніше знятих або заарештованих конкурентів «проросійськими», а себе «пробілоруським» політиком.

Які варіанти дій для президента Лукашенка?

Варіантів небагато. Або відпустити затриманих, депортувавши їх до Росії – і тоді це може викликати невдоволення Києва, де хотіли б бачити уродженців України й тих, хто воював проти неї на Донбасі, депортованими до України.

Також це може погіршити відносини з Заходом – зокрема зі США, з якими Мінськ – після понад десятирічної перерви – недавно обмінявся послами.

Міністерство фінансів США запровадило санкції проти груп і структур, пов’язаних із «Вагнером», за їхню співпрацю з суданським президентом Омаром аль-Баширом, якого усунули в результаті продемократичних протестів в тій африканській країні в 2019 році – після 30-річного перебування його при владі.

Якщо Лукашенко просто відпустить чи вишле найманців до Росії, то це може ускладнити відносини з Києвом і Вашингтоном, а якщо піде на поступки Україні й Заходові – може розлютитись Москва.

Варто звернути увагу й на зустріч міністра закордонних справ Білорусі Володимира Макея з в. о. керівника дипломатичної місії України в Мінську Петром Врублевським у четвер. За даними українського посольства, «білоруська сторона поінформувала про ситуацію довкола затримання на території Республіки Білорусь російських бойовиків та звернулась до української сторони щодо перевірки причетності затриманих до скоєння злочинів в Україні».

Які назагал стосунки Лукашенка з Україною?

Ставлення до України в президента Олександра Лукашенка, скажімо так, мінливе. Коли загострюються відносин Мінська і Москви, яка напирає з інтеграцією, він зближується з Україною.

Здається, Лукашенко розуміє, що Україна зацікавлена в сильній і незалежній Білорусі, яка б мала свою державність. У Лукашенка були гарні приязні стосунки з усіма українськими президентами – навіть із Віктором Ющенком після Помаранчевої революції і Петром Порошенком після Революції гідності.

Українські революції згадані не випадково, бо, схоже, водночас у Лукашенка є побоювання «білоруського майдану» і часом він називає білорусів, які виходять на площі, «майданутими», а недавно сказав, що білоруські протести все одно не стануть, як він висловися, «майданчиком».

Олександр Лукашенко
Олександр Лукашенко

Також ставлення до України – чи радше й Росії – змінилось у Лукашенка після анексії Криму і початку війни на Донбасі. Він зрозумів, що Росія може не зупинитися ні перед чим, і це більше зблизило Лукашенка з Україною, а також посилило його стратегію на нормалізацію відносин із Заходом. І Україна, і Захід неодноразово висловлювали подяку Мінську за надання можливостей для переговорів щодо врегулювання конфлікту на Донбасі в рамках Мінського процесу.

  • Зображення 16x9

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters в Києві, на Всесвітній службі Бі-Бі-Сі в Лондоні, кореспондентом телеканалу 1+1 та агенції УНІАН в Брюсселі, а нині – редактор Радіо Свобода в Празі.

MIXADV