Подорож у єврейське минуле міста Кропивницького

Нацбанк просить Раду зберегти банківську таємницю

24/11/2020 admin 0

У Нацбанку пропонують профільному комітету Верховної Ради не підтримувати створення єдиного реєстру рахунків фізосіб і юросіб та індивідуальних банківських сейфів. Про це повідомляє прес-служба НБУ у Facebook. […]

 

Більше 150 років тому в центрі міста Єлисаветграда (нині — Кропивницький) на кошти громади була побудована головна синагога — центр суспільного і релігійного життя місцевих євреїв. Після революції синагога була відібрана у громади і розграбована. Протягом багатьох десятиліть євреї були відірвані від своїх джерел, позбавлені можливості розвивати свою національну культуру. Йшов процес асиміляції. В останні роки громада активно відроджується. Зараз у ній нараховується 5300 чоловік. Процес повернення до джерел, осмислення історії і ролі євреїв у суспільстві привели до ідеї створення в приміщенн синагоги  музею «Євреї Єлисаветграда».

Перша частина експозиції охоплює період від перших єврейських поселень до революції 1917 року. Євреї на території нашого краю з’явилися ще в часи Хазарського ханства (700—1016 р. н. е.). Хазари були тюркським народом, що сповідав іудаїзм. Єлисаветград знаходився в межах сумно відомої «черты оседлости». Заселення міста євреями йшло настільки інтенсивно, що через 100 років після заснування Єлисаветграда тут жили: християни — 4750 чіл., євреї — 2323чіл. А на рубежі XIX—XX ст. єврейське населення міста складало до 50%. Різні сторони життя єврейської громади розкривають тематичні стенди: «Добродійність», «Релігійне життя», «Медицина», «Єврейська освіта», «Культурне життя», «Промисловість».

Власниками багатьох великих заводів, млинів, магазинів були євреї. На кошти  єврейського підприємця Бродського у Єлисаветграді була побудована одна з перших в Україні трамвайних ліній. Євреями були засновані лікарні й аптеки. Лікарі в місті також здебільшого були євреї, у їхньому числі Вайсенберг, відомий як учений-антрополог. А от серед них на відміну від лікарів зовсім не було ветеринарів.

Євреї внесли великий вклад у розвиток культури Єлисаветграда.  Багатьом відомі імена композитора Ю.Мейтуса, художника А.Нюренберга, поета і куплетиста Дона Амінадо (Шполянского) та інших

. Окремі стенди розповідають про єврейські погроми в місті. Перший з них відбувся практично з ініціативи влади на свято Песах у 1881 році, за часів правління містом Олександра Пашутіна. Криваві погроми повторилися в 1905, 1907, 1919 р. Безліч євреїв були убиті і покалічені, сотні будинків і магазинів спалені. Однак жоден погромник не був затриманий, ніхто не поніс покарання за убивства і грабежі.

Наступна частина експозиції починається зі стенда «Євреї Єлисаветграда в революційному русі». Жорстокий гніт царату, «черта оседлости» породжували протест у єврейському середовищі. До речі окрема внутрішня ліні осілості існувала і в середені міста. Євреям дозволялося селитися в квадраті означеному вулицями Велика Преспективна – Петровська(Шевченка)- Клинцівська(Кропивницького)  – річка Інгул).  Звичайно, що були і виключення з цього написаного правила. Не випадково настільки високим був відсоток євреїв, що стали активними учасниками народовольчих та робітничих   гуртків, членами РСДРП. Наш край був батьківщиною двох дуже відомих і помітних в історичному плані діячів революційного руху, імена яких придбали трагічну популярність — Л.Троцького та Г.Зинов’єва.  Не менш відомим був і В.Татаратута – «касир партії».

Про чорні роки сталінського терору нагадує стенд за назвою «Сваволя тоталітарного режиму».  Інші документи і матеріали експозиції — це голоси мертвих, що наповнені жахом, і тих деяких живих свідків, що вцілили за колючим дротом. Спеціальний стенд присвячений участі євреїв міста у другій світовій війні. 5 героїв Радянського Союзу — уродженці нашої області. 1240 євреїв  міста загинули на фронтах. Не можна залишитися байдужим біля  стенда, що розповідає про жахи фашистського геноциду в Кіровограді й області. У 1941-44 р. фашистами і їхніми пособниками було знищено 22745 євреїв (з 35000). Цю криваву статистику розкривають фотографії, документи, копії допитів місцевих поліцаїв. Про «Щоденник» Ганни Франк знає увесь світ. У музеї експонується не менш приголомшливий щоденник Йосипа Бутовецького — 15-літнього підлітка, якого довгий час ховав місцевий житель. Йосип пізніше загинув при спробі перейти лінію фронту. От на стенді старий молитовник. Його підібрала на місці розстрілу випадково уціліла дівчинка, коли фашисти убили її дідуся. Ця дитина вижила у військовому лихолітті. І тепер жінка похилого віку, член місцевої громади, подарувала музею дорогу для неї книгу.

Останній стенд називається «жертви обвинувачують». Деякі члени єврейської громади, що пережили гетто і концтабори, розповідають про ті страшні роки. Експозиція музею постійно поповнюється новими документами, фотографіями, експонатами. У цій роботі бере активну участь молодь, об’єднана в історико-краєзнавчий кружок. Так відтворюється і зміцнюється зв’язок поколінь — необхідна умова життя єврейської громади.

Музей викликає чималий інтерес серед мешканців міста Кропивницького та його гостей. Про це свідчать численні записи в книзі відгуків. Побачене тут нікого не залишає байдужим. Робота над експозицією музею постійно продовжується.

Анатолій Авдєєв

MIXADV

цікаве