Синод Російської Православної Церкви на засіданні 25 серпня 2020 р. зняв з посади очільника БПЦ митрополита Павла (Пономарьова) та призначив нового предстоятеля – єпископа Борисовського Веніаміна (Тупеко). Що про нього відомо, яку групу у середині єпископату БПЦ він представляє? Яку позицію він відстоюватиме у діалозі з владою та як розвиватиме білоруське православ’я – про все це читайте у спеціальному матеріалі РІСУ.
Рокіровка єрархів
Окремі дописувачі зазначають, що зміна керівника БПЦ — це беспрецедентний крок для керівництва Московського патріархату. Мовляв уперше предстоятеля автономної Церкви РПЦ змінюють під час політичної кризи. Однак нічого екстраординарного у цьому рішенні немає. У лютому 2014 р., у найважчий та найтрагічніший період Революції Гідності, був змінений предстоятель УПЦ МП. Митрополит Володимир (Сабодан) фізично не міг здійснювати керування Церквою і місцеблюстителем члени Синоду УПЦ МП обрали митрополита Онуфрія. У сам розпал політичної кризи, втечі президента Януковича та вже після початку операції з анексії Криму. Тому у теперішніх діях Чистого провулку немає нічого дивного.
Митрополита Павла з Білорусі відправили до Кубані. Це потужна, заможна митрополія. Тобто йому дали нормальне «рибне» місце. Патріарх на нього не злий. Павло просто не вписався у білоруський контекст. Він так і не зрозумів специфіки місцевої ситуації, не опанував мову, не прийняв громадянство, що вимагається законом, ба навіть не став перереєстровувати власний мерседес на білоруські номери. Та й на фоні протестів, поступового, обережного національного відродження заїжджий росіянин Павло виглядав не дуже природно в охопленій протестами Білорусі.
Більше того, серед вірян та духовенства раптово став набирати популярності архиєпископ Гродненський (Західна Білорусь) Артемій (Кищенко). Він жорстко критикує дії влади і закликає покінчити з сатанинським необольшевізмом, вочевидь маючи на увазі режим Лукашенко.
Автор: Дмитро Горєвой