Володимир Горбач: Можна не вірити Лукашенку, але як можна при цьому вірити Путіну?

ОПУ пропонує дипломату Лубківському стати речником делегації ТКГ

01/10/2020 admin 0

Офіс президента та керівник української делегації в ТКГ Леонід Кравчук пропонують посаду у контактній групі Маркіяну Лубківському Про це повідомляє Бабель. Журналісти заявляють, що за їхніми […]

Чужий досвід нічому не учить.

Останнім часом українські медіа активно цікавляться перебігом виборчого процесу в Білорусі – крім позиції влади ми також чуємо коментарі представників тамтешньої опозиції.

І особисто мені дуже сумно констатувати, що вони, білоруські опозиціонери, ледве не в один голос твердять, що Росія на цих виборах зайняла “нейтральну позицію”.

І це при тому, що тільки сліпий і політично наївний не бачить, як Росія веде проти Білорусі криптовійну.

Причому вона почалася не з надсилання до Мінська “ДРГ Вагнера” у липні 2020-го, а ще з грудня 2019 року, коли Кремль агресивно, але безуспішно схиляв Лукашенка до капітуляції через згоду на криптоанексію.

Своєю відмовою білоруський диктатор, а він і справді диктатор, сплутав Путіну всі карти в його особистій політичній програмі історичного діяча “русского міра”. І цього він Лукашенку вже не зможе пробачити.

Путіну вже не потрібен Лукашенко, йому потрібна Білорусь, уся чи хоча б північно-східна (Вітебська і Могильовська області).

Лукашенко це знає, говорить про те, що “найцікавіші” події розпочнуться відразу після виборів 9 серпня і починає загальну військову мобілізацію з 10 серпня. Отже, не планує 2 туру.

Але він сам довів свою країну до такого стану, як колись Янукович Україну, і йому вже не вірять самі білоруси.

Якщо проводити аналогії з Україною, то це нагадує варіант, коли б Янукович погодився підписати угоду про асоціацію з ЄС попри прямий тиск і погрози Путіна. Якою би була реакція на це прихильників партії регіонів?

Можна не вірити Лукашенку, але як можна при цьому вірити Путіну? Білоруський парадокс.

Володимир Горбач

MIXADV

цікаве