Провали ГРУ Росії на тлі пандемії

Від кібер-тероризму у ЄС до втручання у вибори в Білорусі та вторгнення в Україну

Пандемія COVID-19 стала справжнім випробовуванням для людства. Масштаби цієї хвороби важко переоцінити, так само як не варто недооцінювати і інший, але не менш небезпечний  та підступний аспект, що загрожує багатьом країнам світу –  гібридна агресія Російської Федерації. У неї багато спільного із коронавірусом: для когось вона проходить майже безсимптомно, але все частіше у різних точках світу «підіймається температура» і починається лихоманка. І тут вже, як і у організмі людини, все залежить від імунітету, наскільки він спроможній подолати хворобу, або вжити профілактичних заходів щодо її швидкої локалізації.

 

 

Не минає і тижня, щоб світ не сколихнула інформація про чергові гібридні атаки, ініційовані російськими спецслужбами проти суверенних держав. У попередньому огляді Тиждень розповідав про скандал навколо ймовірної причетності російських спецслужб та уряду до фінансування тероризму у Афганістані та «гру м’язами» біля українських кордонів. А два тижні тому мова йшла про гучний скандал через кібер-диверсії російських хакерів, що працюють на розвідку РФ і намагалися  вкрасти дослідження, які стосуються вакцин і лікування COVID-19 з академічних і фармацевтичних установ по всьому світу. Цього тижня деякі з цих тем отримали своє продовження.

 

Санкції ЄС проти співробітників ГРУ Росії

30 липня, ЄС ввів санкції проти чотирьох російських хакерів, що працюють на ГУ ГШ ЗС РФ (більш відома колишня назва цієї розвідувальної структури – ГРУ Росії). Про санкції повідомили на сторінках офіційного журналу Євросоюзу. Під європейські штрафні заходи потрапили співробітники ГРУ Росії Олексій Моренець , Олексій Мінін, Олег Сотников та Євген Серебряков, яких раніше також підозрювали в операціях в США, Нідерландах, Бразилії, Малайзії та Швейцарії. Крім того ЄС наклав санкції і на одну із відомих структур ГРУ – Головний центр спеціальних технологій Головного управління Генштабу Збройних сил Росії. Як зазначається у звіті, як окремі люди, так і цілі підрозділи розвідувальних структур РФ, на які накладені нові санкції Євросоюзу, причетні до атак проти Організації по забороні хімічної зброї, атакам WannaCry і Cloud Hopper, а також добре відомої українцям кібератаці із застосуванням вірусу NotPetya. Нагадаємо, що в Україні в 2017 році жертвами російського вірусу NotPetya стали фінансові компанії, енергетичні, телекомунікаційні, медіа, державні структури. Зокрема, серед  жертв – аеропорт Бориспіль, “Укрпошта”, “Укртелеком”, Міністерство інфраструктури України та інші.

І як тут не згадати інтерв’ю з колишнім командувачем ЗС США в Європі, експертом Центру аналізу європейської політики (CEPA) генерал-лейтенантом (у відставці) Беном Годжесом, опубліковане на сторінках Тижня 10 липня. В цьому інтерв’ю Бено Годжес  наголосив, що якщо Кремль наважиться на новий наступ проти України, то українцям слід чекати потужних кібератак, метою яких буде руйнування комунікації та системи управління.
 

Білорусь під прицілом Росії

Але про штатних та нештатних співробітників ГУ ГШ ЗС РФ на цьому тижні говорили не тільки в ключі втручання в комп’ютерні системи різних країн світу.  29 липня у Білорусі затримали 33 громадянина РФ, які входили до складу групи російських диверсантів так званої «ПВК Вагнера» – проксі-формування, яке використовується ГУ ГШ ЗС РФ для проведення нелегальних військових операцій за кордоном. «ПВК Вагнера» активно використовувалось  Російською Федерацією як у війні в Україні, так і у Сирії, Лівії та інших військових конфліктах. Також спецслужби Білорусі повідомили, що це лише частина групи із 200 осіб, які прибули в країну для дестабілізації ситуації на фоні виборів.

На сайті міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm опубліковані чисельні дослідження цієї гібридної структури бойовиків, що виконують брудні та криваві завдання Кремля під проводом російської розвідки. Такий черговий провал російських спецслужб не міг лишитися без спроб розмити цю подію шквалом фейків, дезінформації та теорій змов, які похвилинно закидались у інформаційний простір з боку Росії та підконтрольних їй медіа. Залучили до виправдань і «важку артилерію»: ситуацію коментували і прес-секретар президента РФ Дмітрій Пєсков і посол РФ у Білорусі Дмитро Мезенцев. Останній навіть виклав свою фантастичну версію причини перебування «вагнеровців» у санаторії «Белорусочка» під Мінськом. Мовляв, нібито російські бойовики є простими охоронцями, які були у Мінську транзитом, запізнилися на літак до Туреччини і змушені були тимчасово лишитися в санаторії. Ця версія не витримує критики по багатьом пунктам. Можна тільки уявити як би відреагували спецслужби Туреччини, якщо б в їх країну справді перекинули цілий взвод з «ПВК Вагнера»  – проксі-формування ГРУ Росії, з яким стикалися і військові США у Сирії, і військові Туреччини у Лівії. Турецькі військові ефективно нищили ці російські підрозділи з ударних безпілотників та вважають їх своїми прямими ворогами.

30 липня на сайті міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm вийшли два окремі дослідження, які повністю розвінчують цю версію росіян:

В публікації «ТОП 9 фактів, що насправді робила група російських бойовиків “ПВК Вагнера” у Білорусі» розкладено по  пунктах кожний аспект, який нівелює недолугі спроби російської сторони виправдати присутність цілого взводу бойовиків. Серед затриманих також є особи за якими тягнеться кривавий шлейф участі у війни проти України, а також виконання військових завдань на Близькому Сході та в Африці.

 

 

В англомовному звіті “Росія готується до втручання в білоруські вибори” («Russia gearing up for meddling in elections in Belarus»), який підготували аналітики The Institute for Global Threats and Democracies Studies (IGTDS), йшлося про те, що затримання групи «вагнерівців», серед яких є снайпери з бойовим досвідом, може вказувати на підготовку Кремлем сценарію дестабілізації із розстрілом мирних акцій протесту, які ймовірно будуть відбуватися на тлі виборів у Білорусі. Цей сценарій дуже схожий на події на Майдані у лютому 2014 року. Кінцевою метою Росії у разі втілення цього сценарію є введення «військового миротворчого контингенту» нібито для стабілізації ситуації та фактичний аншлюс Білорусі.

Редактор білоруської мовної версії сайту InformNapalm Денис Івашин на своїй сторінці у Facebook виклав цікаву карту, де прокоментував, що санаторій «Белорусочка», у якому затримали російських диверсантів, знаходиться на березі водосховища Дрозди на відстані всього 5200 метрів від резиденції президента Білорусі. Неузгоджене розміщення умовно біля подвір’я Лукашенка російських найманців та снайперів також могло спровокувати паніку у президента Білорусі і цим також може бути обумовлена така жорстка реакція на дії росіян та винесення цих подій у публічну площину.

 

І тут варто підкреслити, що в даному випадку Білорусь діє цілком прозоро та напрочуд адекватно, що відкидає «теорію змови» про нібито спільну спецоперацію російських та білоруських спецслужб з метою «підняти рейтинги Олександра Лукашенко напередодні виборів». По-перше, наврядчи ці події зможуть допомогти переконати противників Лукашенка почати його підтримувати, а по-друге, сумнівно, що проросійські налаштовані верстви населення раптом змінять своє позитивне ставлення до «російського миру», враховуючи, що і серед лідерів білоруського протестного руху є відверті «ватники», які підтримували анексію українського Криму.

Розголос захоплення «вагнерівців» на центральних телеканалах Білорусі вже потужно вдарив по зовнішньополітичному іміджу Росії і показав світу, що це країна-агресор, що може використовувати ціли взводи своїх найманців навіть проти своїх найближчих союзників. Білоруси виклали відео затримання цілої групи російських бойовиків, показали їх паспорти, жетони з особистими номерами «ПВК Вагнера», викликали послів РФ та України. Причому українських дипломатів запросили не тому, що деякі з затриманих мають крім паспорту РФ ще й паспорти України, а щоб поінформувати Україну про ситуацію та звернутись до нашої країни по допомогу. Адже затриманих бойовиків будуть перевіряти на причетність до скоєння злочинів в Україні під час їх участі у війні на Донбасі.

Але ця історія тільки почала розгортатись і попереду ще можуть бути сюрпризи. Спецслужби Білорусі (можливо, завдяки західним колегам, враховуючи, що в лютому 2020 Державний секретар США Майк Помпео відвідував Білорусь з першим в історії офіційним візитом на якому наголосив про підтримку суверенітету Білорусі) затримали велику групу бойовиків, які працюють на російську військову розвідку. США уважно стежать за діями цього проксі-формування ГУ ГШ ЗС РФ та періодично накладають санкції на осіб та структури, які фінансово пов’язані із «ПВК Вагнера», відслідковують їх переміщення по зонах конфліктів. Країни НАТО також, ймовірно, не бажають отримати на своїх кордонах плацдарм російської агресії, що може перекинутися з Білорусі далі на країни Балтії. Тож цей локальний успіх спецслужб Білорусі може бути не випадковим і не особистим, а медійна гучність не є суто переляком Лукашенка, а прагматично розрахована медійна складова протидії російській агресії. Чи згорне на тлі цього гучного скандалу Путін свої плани дестабілізувати ситуацію в Білорусі? Чи змусить це затримання однієї з груп «вагнерівців» відкликати решту бойовиків та відкласти агресію? Ці питання поки лишаються відкритими. Та потрібно пам’ятати, що захоплення Білорусі відкриває для Росії не лише простір для просування на Захід, але і плацдарм з півночі для атак проти України, саме тому ми приділяємо велику увагу цій темі подій у сусідній країні. Не виключені і інші сценарії дестабілізації Білорусі, або агресії проти України коли Путін вирішить йти ва-банк.

 

Донбас – затишшя перед бурею

Але поки тема агресії на Донбасі для всього світу поставлена на паузу, президент України вкотре намагається запевнити усіх, що «режим тиші» можливий, хоча і вже визнає, що Росія не може «просто перестати стріляти» і порушення все ж таки відбуваються. На фоні цього резонує новина, що під час засідання Постійної ради ОБСЄ Україна проінформувала міжнародну спільноту про перебіг аналогічного перемир`я, яке діяло з 21 липня 2019 по 26 липня 2020 року. Тоді збройні формування РФ вчинили 4226 порушень режиму припинення вогню. Резонує ця новина тому, що прес-центр ООС тоді повідомляв про повну відсутність, або лише поодинокі обстріли і на це тоді звернули увагу волонтери InformNapalm.

 

 

Але обстріли це не єдиний механізм гібридної агресії. Тимчасово на Донбасі їх справді стало менше, але це скоріше через очікування чергового поповнення боєкомплекту з РФ. 30 липня МЗС України надіслало Росії ноту протесту через черговий «гумконвой», який вторгся на Донбас. Такі «гумконвої» з Росії інколи приховано без зайвого розголосу, а інколи і відкрито під прикриттям пропаганди про доставку «їжі або ліків» мешканцям Донбасу, перекидають в ОРДіЛО невизначені вантажі, що можуть містити зброю та боєприпаси.  Волонтери InformNapalm у своїх дослідженнях також неодноразово викривали, що під прикриттям “гумконвоїв” працюють російські війська. Було встановлено, що військові 108-го десантно-штурмового полку РФ брали участь у “гумконвоях” на Донбас. Також один з військовослужбовців 22-ї бригади спеціального призначення ГРУ Росії, який брав участь в операції захоплення Криму, згодом був помічений як учасник “гуманітарних конвоїв” під прикриттям МНС Росії.

Тож чергові затишшя та зменшення обстрілів – це не привід для надій на поступове вирішення конфлікту та завершення війни, а лише можливість для ЗС РФ поповнити свій боєкомплект та підготувати сили для чергової ескалації та випробовування України на міцність.

Роман Бурко

https://tyzhden.ua/Pandemic/246222

MIXADV

цікаве