Що ми маємо сьогодні? Кілька висновків. Новообраний президент Трамп може впливати на тих, хто залежний (у даному випадку, це, на жаль, ми). Трамп не має (наразі) механізмів впливу безпосередньо на Росію. Але йому потрібно демонструвати “швидкий мир”.
Звідси – запрошення третього гравця (отам, в кінці його допису) – Китай. Це артикульовано чітко.
Якщо Трамп всадить за один стіл переговорів Путіна і Сі Цзинпіна, вони обоє гратимуть проти Штатів. Але це саме те, чого стратегічно бажав би Путін – нової Ялти про розподіл світу.
Думаю, в команді Трампа це усвідомлюють, а тому цю історію “продаватимуть” Путіну, як мрію. А самі будуть рухатися до того, щоб на перемовини Росія вийшла більш слабкою.
Чи може Трамп переконати Сі, щоб той вмовив Путіна відступити? Теоретично так, проте профітів від воюючої Росії у Китаю більше, ніж в ситуації, коли РФ починає повертатися до “мирного життя”.
Все це вказує на те, що ми (Україна) станемо лише частиною великикого пакету домовленостей. Цей пакет досі перебуває в стадії формування і вивчення.
Перехідна адміністрація тільки отримала доступи до даних розвідок і намагається вибудувати нову архітектоніку зовнішньої політики, де має бути багато перемог. І бажано швидких. Це непросто. А у випадку з Україною – майже нереально без зміни існуючих підходів.
Швидкість – не та категорія, яка точно веде до успіху (команда нашого президента у 2019-му це теж проходила). Тому, звичайно, спроби будуть. Але я досі переконаний, що у нинішньому крихкому світі часові дедлайни часто не дотримуються, бо виникнення нових проблем відбувається набагато частіше, ніж розвʼязання попередніх. Ізраїль, Грузія, Сирія – це те, що лише сьогодні – в топах інформаційних агентств. А що ми знаємо про бойові зіткнення в Мʼянмні, Нігерії, Судані, Камеруні, Пакистані чи в тих місцях, які за індексом потенційних загроз можуть перерости в нові гарячі точки?
Тому, все рухається за сценарієм, який на даний момент все ще далекий від бажаного швидкого і справедливого миру.
Але побажаємо команді Трампа спробувати. Зрештою, кожен американський президент намагається “перегрузити” відносини з Кремлем. Але я щось не памʼятаю, щоб у когось це швидко і ефективно вийшло.
Віктор Шлінчак
Джерело: https://censor.net/ua/b3525045