Рівно рік тому 11 червня 2025 року в Кропивницькому міська топонімічна(!) комісія на своєму засіданні взялася вирішувати долю нової символіки міста. В підсумку місто ще рік прожило з проросійським гербом, на якому зображена колоніальна російська фортеця та дивна іі практично неможлива річ – «вензель святої». Саме ці символи було рекомендовано прибрати з міської символіки Інститутом національної пам’яті. Але місту Кропивницькому, як виявилося навіть такі державні інституції не указ. Отаке воно місто Кропивницький – відхилили всі проекти і нічого за цілий рік по зміні символіки не зробили. Хоча серед запропонованих проектів було з чого вибрати. Та ще маємо дивний совковий «демократичний підхід» = два опитування та конкурс на додачу. Влада заблукала в часі по-перше, а по-друге влаштувала ще конкурс з вимогами, які не всі учасники змогли виконати. По-третє, що саме дивне, вручили долю символіки чомусь в руки не геральдичної комісії, а топонімічної. Останнє виглядає просто, як ні в тин, ні в ворота…
Серед нефахової з точки зору геральдики комісії жодна особа не має власного герба, і лише одна могла прозвітувати двома розробками. Не всі цій комісії за радянським стандартом «представників» були знайомі з правилами геральдики. Саме ому лунали нефахові вислови –«геральдична концепція» та «плагіат» стосовно класичних геральдичних фігур, про що серед учасників комісії ніхто і не здогадувався.
Річний геральдичний глухий кут зформувався через обставинив які сама комісія себе і загнала. По-перше серед відхилених проектів були проекти голови державної комісії з геральдики та нагород при Кабміні, голови Українського геральдичного товариства, доктора історичних наук Андрія Богдановича Гречила. Все вийшло, як за байкою Крилова – «а Моська знать она сільна коль лаєт на слона». Хто, хто, як не Андрій Гречило може добре розбиратися в геральдиці? Десятки наукових статтей та дві його дисертації присвячені саме з цієї й допоміжної історичної дисципліни. А тут в Кропивницькому такій людині таке влаштували… А ще планувалося саме панові Гречило надсилати на схвалення кращий проект! І куди ж тепер це робити?
За положенням про конкурс на символіку міста було передбачено надіслати проекти на фахову експертизу. Куди? Звичайно що у Львів в Українське геральдичне товариство. А там голова доктор історичних наук Андрій Богданович Гречило… «І де у Сірка очі» – хтось може запитати з цього приводу. Інший розсудить так: «А хто міг знати що в конкурсі побажає брати участь геральдист №1 в Україні Андрій Гречило?» І дійсно «розробники» умов конкурсу, не виключено, що складаючи під себе «розумних» не могли передбачити такої колізії. Цією штучною ситуацією топонімічна комісія ще раз понизила авторитет міста. Та в цьому глухому закутку щось є і інше?
… Місто майже рік і досі живе з проросійським проімперським гербом з зображенням колоніальної фортеці. Перед цим довго тягнули «кота за хвіст» аж з двома «демократичними опитуваннями» громадської думки, а з червня місяця нова заковика з «обнуленням» конкурсу серед охочих в ньому взяти участь. І хтось мене буде переконувати що в міській владі не діють успішно представники «п’ятої колони»? «Почекуни у вишиванках» давно відкрили проти всього українського другий фронт у нашому тилу та «російською історичністю» нагадують нам про колонізацію краю ненажерливими кацапами (різниками татарською).
А у місті Звягелі на Житомирщині, наприклад, без ніяких опитувань уже в березні 2022 року прибрали з міського герба підозрілу і нині недоречну літеру «Z». А от у нашому місті ніби якась демократія, не зважаючи на прильоти до нас ракет та дронів… Цим нам можна пишатися? Сумно і ганебно за такий стан речей у Кропивницькому. Складається враження, що саме десь тут поруч закінчуєься… Україна і починається «руській мір», що обпалює вогнем війни. Річниця геральдичної ганьби прийшла в Кропивницький, і на жаль, мало хто це помітив.
Олександр Сікорський