“Закрити кришку піаніно”. Чому Зеленський програв Порошенку

Новий задум Путіна. Навіщо Кремль активізував усіх своїх агентів

21/05/2022 AA 0

Андрій Піонтковський: У РФ розгортає кампанію під гаслом Don’t humiliate Russia — не принижуйте Росію (Фото:Reuters) Москва розуміє спрямовану проти неї тенденцію і робить зараз безпрецедентні зусилля, мобілізуючи […]

Можна говорити про психологічний перелом: Порошенко перестав сприйматися як “збитий льотчик”

Петро Порошенко біля будівлі Печерського райсуду
Петро Порошенко біля будівлі Печерського райсуду / Getty Images

У рішенні Печерського суду 19 січня слід розрізняти юридичний і політичний аспекти. Важливі обидва.

Зобов’язання для Порошенка

Як відомо, місяць тому, 20 грудня, п’ятому президенту Петру Порошенку оголосили про підозру у державній зраді у справі про постачання вугілля з тимчасово окупованих територій у 2014–2015 рр. Підозра була оголошена заочно — Порошенко на той момент перебував у закордонному турне. Він повернувся до Києва вранці 17 січня і відразу ж прибув до Печерського районного суду на засідання, де йому мали обрати запобіжний захід.

Сторона звинувачення попросила суд заарештувати Порошенка на два місяці з альтернативою застави в 1 млрд грн. Суддя дав стороні захисту дві години на ознайомлення з матеріалами справи, потім вислухав обидві сторони й о 17:39 пішов у дорадчу кімнату. Він провів там п’ять годин. І так і не оголосив рішення. Натомість секретар судді заявив, що рішення буде оголошено в середу, 19 січня, о 14:00.

Таким чином, суддя Олексій Соколов провів у дорадчій кімнаті (формально) майже дві доби. Йому не вистачило п’яти годин, щоб написати рішення, і знадобилося ще майже 40 годин.

У принципі суддя мав чотири варіанти рішення. Якщо проранжувати їх за ступенем тяжкості для підозрюваного, то найсерйознішим запобіжним заходом було б утримання під вартою (у слідчому ізоляторі), другий варіант — домашній арешт, третій — особисте зобов’язання. А четвертий — взагалі не обрати жодного запобіжного заходу через необґрунтованість клопотання.

Ми не будемо довго обговорювати дії судді протягом цих двох діб. Хто хоче, може спробувати уявити собі, як суддя годинами медитує, розмірковуючи, якого ж запобіжного заходу гідний підозрюваний. Хто не хоче, може пофантазувати, які діалоги вели суддя Соколов і товариші з Офісу президента, відповідальні за посадку Порошенка. Отже, констатуємо: рішення судді виявилося хоч і не таким, як просила сторона звинувачення, але й не найкращим для Порошенка. На нього покладено особисте зобов’язання (терміном на два місяці – до 19 березня) прибувати на допити і судові засідання, здати закордонний паспорт і не виїжджати за межі Києва і Київської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду.

Міжнародні наслідки

Таким чином, Порошенко, як і раніше, спокійно зможе брати участь у роботі Верховної Ради як народний депутат, керувати партією “Європейська солідарність” і ходити на телеефіри. Але він, як видно, не зможе знову вирушити за кордон. А найближчу поїздку було заплановано на початок наступного тижня. Ще 15 січня було оголошено, що на запрошення Парламентської асамблеї НАТО 24 січня Порошенко має відвідати Брюссель для участі в засіданні Міжпарламентської ради Україна — НАТО.

Тут не зайве уточнити, що Порошенко є членом постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО (до цієї делегації входять сім народних депутатів) і членом Міжпарламентської ради Україна — НАТО (Україну в цій раді представляють 11 народних депутатів). Це означає, що його подорож до Брюсселя — не його бажання, а його робота як народного депутата.

Усім учасникам Міжпарламентської ради Україна — НАТО буде зрозуміло, що п’ятий президент України відсутній на засіданні з тієї причини, що його туди не пустив шостий. Тобто на міжнародній арені Україна, як і раніше, виглядатиме країною, яка перед загрозою повномасштабного російського вторгнення погрузла у внутрішніх розбірках.

Крім того, величезним “успіхом” Банкової стало те, що в день оголошення рішення Печерського суду до Києва прибув держсекретар США Ентоні Блінкен. Справа не лише у тому, що Банкова злякалася заарештовувати Порошенка під час візиту Блінкена. Після Києва держсекретар США має відвідати Берлін, а потім прибути до Женеви для переговорів із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим. Тому західні ЗМІ поставилися до візиту Блінкена до Києва з великою увагою. А як видовищну ілюстрацію і відеоряд вони отримали багатотисячний мітинг на підтримку Порошенка під Печерським судом і похід демонстрантів на Банкову.

Внутрішньополітичний ефект

“Європейська солідарність” постаралася мобілізувати на 14:00 під Печерський суд якнайбільше своїх прихильників. Цікаво, що саме на будинок Печерського суду виходять вікна готелю “Хаятт”, у якому зупинився Блінкен після прибуття до Києва.

Події в суді і під судом були у фокусі уваги українських медіа. Мільйони телеглядачів бачили, як учасники мітингу радісно сприйняли новину про те, що суд відмовив ДБР у задоволенні його клопотання і не відправив Порошенка ні до СІЗО, ні під домашній арешт.

Перед засіданням ходили чутки про те, що Банкова намагається домовитись із Порошенком. Мовляв, п’ятий президент, щоб уникнути арешту, має пообіцяти поводитися тихо. Проте ці надії не справдилися. Вийшовши до народу одразу після оголошення рішення суду, п’ятий президент вкрай знущально висловився про шостого.

Порошенко нагадав Зеленському про гастролі в окупованій Горлівці у квітні 2014 р. і багаторазове ухилення від отримання повісток із військкомату. “Ми із задоволенням згадуємо наше бойове братство у 2014 році, коли ми спільно, пліч-о-пліч захищали державу, тоді як інші бігали від повісток, грали на інструментах не руками, давали корпоративи в окупованій Горлівці… Зараз час, дорогі друзі, закрити кришку піаніно”, — резюмував він.

Зазначимо також, що всі ці події зміцнили позиції Порошенка як лідера патріотичної опозиції. 19 січня на мітинг на його підтримку прийшла ціла низка депутатів не лише з “Європейської солідарності”, а і з інших фракцій. Порошенко у своєму виступі спеціально висловив подяку голові партії “Голос” Кірі Рудик і представнику “Батьківщини” Андрію Кожем’якіну. Із запальною промовою на мітингу виступив лідер партії “Демократична сокира” Юрій Гудименко. “Я сподіваюся, що ми зберемося ще раз. Можливо, під цим же судом. У день, коли судитимуть Зеленського”, — ці його слова викликали в учасників акції великий ентузіазм.

Примітною є також реакція експрем’єра Арсенія Яценюка. Ще 24 грудня він відреагував на підозру, висунуту п’ятому президентові: “Спроба арешту Порошенка матиме для Зеленського непоправні наслідки. Можна запитати у Януковича”. А напередодні засідання 19 січня Яценюк заявив: “Усе світове співтовариство б’є у дзвони на захист України. Усе, крім керівництва України. Адже воно зайняте боротьбою з Петром Порошенком, а не боротьбою проти агресії”.

Відомо, що деякі політики сприйняли суд над Порошенком як свій особистий успіх. У тому сенсі, що війна Зеленського проти Порошенка вбиває рейтинг “Європейської солідарності” і звільняє патріотичне електоральне поле для інших партій. Однак після подій останніх трьох днів можна говорити про іншу ситуацію: Зеленський розпочав війну проти Порошенка і не зміг її виграти. Принаймні він точно програв триденний бій 17–19 січня. І похід “Європейської солідарності” на Банкову ефектно закріпив цю поразку.

Коротше, дуже сумнівно, щоб ці події вдарили по Порошенку. Швидше вони підняли його рейтинг і зміцнили його імідж лідера. Більш того, можна говорити про психологічний перелом: Порошенко перестав сприйматися як “збитий льотчик”. Тому можна прогнозувати, що багато політиків тепер намагатимуться не сваритися з Порошенком зайвий раз.

А ось у Зеленського все навпаки. Як ілюстрацію наведемо коментар політолога Тараса Березовця: “Повна й остаточна імпотенція. Як стверджують наші джерела, два дні ламали суддю, а потім шукали будь-кого за будь-які гроші, щоб підписав домашній арешт, і нічого. Зеленський посипався. Це ще не кінець. Але початок його кінця. Зеленський показав себе як повний нуль. Так і до кінця можна не досидіти. На Банковій чудово знають, що подібні враження виникли у багатьох спостерігачів, у тому числі й у лавах партії “Слуга народу”.

Звичайно, тут постає питання: а чому це сталося? Чому Зеленський програв бій із Порошенком? Відповідь, хоч як парадоксально, у тому, що тут справа не в Порошенку. Просто весь життєвий досвід Зеленського – це гра за заздалегідь розписаними сценаріями. А на посаді президента він раз у раз стикається з несподіванками, яких у сценарії не було передбачено. Провал 19 січня — лише один епізод.

А найважливіше у всьому цьому – це те, що у Зеленського є і сценарії реагування на нове вторгнення Росії. І якщо щось піде не за сценарієм, він так само може проявити себе і перед дулами путінських танків…

Юрій Вишневський Політичний оглядач

MIXADV

цікаве