Рішення перейти на латиницю: у скільки обійдеться Україні і як працює в інших країнах?

Україна повинна перейти до використання латиниці. Таку думку висловив секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олексій Данилов. “Вважаю, що це буде однією з фундаментальних речей, нам треба позбутися від кирилиці та перейти на латиницю”, — заявив він “Радіо Свобода”. Через два дні секретар розмістив пост на Facebook, в якому повідомив, що йому “цікаво було спостерігати зашкальну істерію”, яка виникла через його заяву про впровадження латиниці в Україні. Він доповнив його цитатою:

“Dyakuyu usim, xto prochy’tav abo posluxav moye interv’yu “Radio Svoboda”)”

Рішення перейти на латиницю

У мережі тут же помітили, що секретар зробив в реченні відразу 3 помилки. Правопис не відповідає офіційно затвердженому стандарту в Україні:

  • prochy’tav — пишеться без апострофів
  • у словах “хто” і “послухав”. Замість латинської “x” слід було використовувати поєднання букв “kh”
  • пізніше чиновник змінив речення — залишив стару помилку в слові “прочитав” і зробив нові помилки в словах “хто” і “послухав” — замість “kh” використовував тільки “h”.

“Dyakuyu usim, khto prochytav abo poslukhav moye interv’yu “Radio Svoboda””

Саме такий вигляд повинна мати транслітерація, згідно з постановою, закріпленою Кабінетом міністрів у 2010 році.

У чому проблема?

Питання про систему транслітерації українського алфавіту постало ще в 90-і роки, коли передача була безсистемною. Її здійснювали або за правилами орфографії конкретної мови, або за системою Їречека, або згідно з нормами ISO 9. В Інтернеті часто використовується також злегка видозмінена система Федьковича. Однак дискусії з приводу правил передачі українських слів латиницею тривають навіть після встановлення правил 11 років тому, попри на затверджений стандарт. Водночас всі офіційні документи продовжують перекладати згідно з постановою Кабміну від 27 січня 2010 року.

Рішення перейти на латиницю

Інститут мовознавства проти: “Це не скоротить Україні шлях до Європи”

Питання переходу української мови на латиницю не нове. Розмови про це йдуть вже давно; так, у 2019 році хвилю суперечок викликала пропозиція обговорити таку можливість на той час міністра закордонних справ Павла Клімкіна на своїй Facebook-сторінці.

Рішення перейти на латиницю

Директор Інституту професор Богдан Ажнюк вважає, що українці не готові до переходу на латиницю, оскільки це “відмова від багатолітньої української культурно-символічної спадщини, що викличе велике потрясіння всієї нації. Владі необхідно консультуватися із професійними лінгвістами перед тим, як приймати такі важливі для країни рішення”. Про це вчений заявив виданню Новини.LIVE, коментуючи ідею секретаря РНБО Олексія Данилова перейти з кирилиці на латиницю:

Це невиправдана пропозиція, яка подається під наміром скоротити Україні дорогу до Європи шляхом зміни графіки. Виглядає простодушно і буде великим потрясінням для всієї нації в психологічному, технологічному та культурологічному плані”, — вважає вчений.

За його словами, таке рішення скасує український правопис і та служитиме відмовою від української багатолітньої культурно-символічної спадщини, оскільки графічна система мови це не упаковка для товару, а частина знакової системи всієї нації:

Письмо ми прийняли разом із писемністю, книжковими пам’ятками, з такими творами, як “Хроніки Нестора Літописця”, “Слово о полку Ігоревім”, — уточнив професор. — Українська мова є старописемною і вже понад тисячоліття користується системою кирилиці. Наважуватися змінювати її — це неадекватна ціна за досить ілюзорні уявлення про те, що саме через зміну графічної системи ми вже опинимось у Європі”, — підкреслив Ажнюк.

Він також додав, що багато народів світу користуються системами письма, відмінними від латиниці, — китайці, японці, ізраїльтяни, вірмени, грузини, і підкреслив, що було б непогано, аби чиновники контактували з професійними лінгвістами.

Директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко висловив схожу думку і в ефірі телеканалу Україна 24 заявив, що перехід на латиницю стане для України нонсенсом:

“Кирилиця в Україні існує принаймні спорадично, тобто частково, з IX століття, а з X століття почалося масове поширення кириличної книги — а це те, через що утвердилася наша держава. Тому що через кириличну книгу київський князь посилав своїх губернаторів (тепер так говорять, а тоді говорили — посадники) в різні міста”, — розповів учений.

На питання про те, чому в Україні немає сенсу застосовувати обидва формати писемності, як, наприклад, в Сербії, Гриценко відповів, що це буде нонсенс. За його словами, така паралельність згубно позначиться на традиціях України.

Рішення перейти на латиницю

У 2031 році Казахстан перейде на латиницю. Навіщо?

До 1920 року казахи користувалися на письмі арабською в’яззю. У 1928 році в СРСР був затверджений єдиний алфавіт для тюркських мов на основі латиниці, проте в 1940 році його все-таки замінили на кирилицю. У цьому виді казахський алфавіт існує вже 78 років. У 2017 році Казахстан оголосив про перехід на латиницю. Влада країни планує провести поетапний перехід країни на латиницю з 2023 по 2031 рік. Таке рішення було ухвалено в цього року за підсумками засідання національної комісії з перекладу алфавіту казахської мови на латинську графіку.

Вдосконалений алфавіт включає 31 символ базової системи латинського алфавіту, повністю охоплює 28 звуків казахської мови. Специфічні звуки казахської мови позначені діакритичними символами умляутом, макрон, седільйо, бревіс, які часто використовуються в міжнародній практиці.

Аскар Мамін, прем’єр-міністр Казахстану пояснив, що це — вдосконалена версія алфавіту, яка дасть новий імпульс розвитку казахської мови та сприятиме її модернізації відповідно до сучасних тенденцій. Досить розмите формулювання, під яким політологи припускають відхід від впливу Росії, лінгвісти — що введення латиниці сприятиме відновленню природних звуків казахської мови, на який за радянських часів сильно вплинула російська мова, а влада Казахстану пов’язує з особливостями впровадження сучасних технологій і комунікацій. Колишній президент, а зараз — Голова Ради безпеки Казахстану, Нурсултан Назарбаєв дотримується думки, схожої з думкою лінгвістів. Про перехід на латиницю він заговорив ще у 2006 році, а у 2017 заявив, що кирилиця “спотворює” казахську мову:

“У казахській мові немає “щ”, “ю”,”я “, “ь”. Використовуючи ці літери, ми спотворюємо казахську мову, тому [з введенням латиниці] приходимо до основи”, — зазначив він.

Аскар Мамін також заявив про необхідність провести “широку інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення з питань вдосконаленого алфавіту казахської мови на основі латинської графік”, тому в майбутній період країні необхідно буде провести велику підготовчу роботу щодо поступового переходу на латинську графіку казахської мови.

Подібна до Казахстану ситуація склалася і в Узбекистані. Там перехід почався раніше і його повне завершення планується вже через два роки — у 2023 році.

Рішення перейти на латиницю

З чим зіткнеться Україна, якщо захоче перейти на латиницю?

На це питання нескладно відповісти, знову ж звернувшись до прикладу Казахстану. По-перше, на нас чекають гарячі полеміки політиків і мовознавців — це очевидно вже з того, які суперечки вибухнули зараз. По-друге — на нас чекають великі труднощі, які вже виникли в Казахстані.

Казахські критики та вчені попереджають, що людям старшого віку буде непросто звикнути до латинської графіки, через що може виникнути розрив поколінь. Ще одна небезпека полягає в тому, що майбутні покоління не зможуть звернутися до багатьох наукових та інших праць, написаними кирилицею — більшу частину книг просто не зможуть перевидати латиницею. Потенційною проблемою є і зниження інтересу молоді до читання — спочатку переналаштовуватися під новий алфавіт буде важко і на читання доведеться витрачати значно більше часу. Існує думка, що молоді люди можуть просто перестати читати. Великим ризиком є і ймовірність зростання корупції, оскільки витратити на перехід доведеться досить кругленькі суми з державного бюджету.

Процес переходу буде дуже витратним. Згідно з даними, опублікованими на сайті уряду Казахстану, в найближчі сім років “переучувати” доведеться 192 тисячі вчителів. Це задоволення обійдеться Астані в страшну цифру: 11 555 768 119 тенге. У гривнях це 735 мільйонів. Щоб перекласти шкільні підручники, знадобляться додаткові кошти, а на перевидання шкільних підручників піде ще близько 130 мільйонів, якщо рахувати в гривнях. Важливо зазначити при цьому, що населення Казахстану майже у 2 рази менше українців — перепис населення 2019 року становить 18 мільйонів громадян, а це значить, що суми в Україні доведеться помножити на той же коефіцієнт.

Як уживаються відразу два алфавіти в Сербії?

Одним з варіантів переходу на латиницю для України є збереження обох алфавітів. Так зробили в сербській мові. Сербська мова — одна зі слов’янських, як, власне, і українська. Коли Югославія ще існувала, в школах Сербії та Чорногорії кирилиця і латиниця вивчалися паралельно, однак на побутовому рівні у Сербії переважала все-таки перша. Як писемність використовується два алфавіти: вуковиця і гаєвиця, тобто засновані на кирилиці та на латиниці. Водночас кирилиця є єдиною офіційною писемністю, цей статус закріплений законодавчо у 2006 році. Її повинні використовувати всі держоргани, освітні установи та ЗМІ; назви компаній, інформація про їхню діяльність, продукцію, а також офіційні рахунки та чеки повинні бути кирилицею.

Рішення перейти на латиницю

Поза офіційного вжитку латиниця ж використовується досить часто. Попри офіційний статус кириличної писемності, латиниця активно застосовується в публічній сфері та політичному середовищі. Деякі провідні сербські ЗМІ та ряд політичних партій використовують латиницю у своїх публікаціях, назвах, гаслах, агітаційних матеріалах. Нарешті, тотальний перехід на латинську графіку спостерігається у сфері послуг: у переважній більшості магазинів, банків, ресторанів, барів і кінотеатрів клієнтам доведеться мати справу виключно з гаєвицею (або в крайньому разі — з англійською мовою). Між собою серби переписуються латиницею.

Мода на латиницю є і серед прихильників західного розвитку країни сербської молоді, що в сукупності викликає побоювання в Міністерстві культури Сербії. Влада активно говорить про те, що кирилиця — це невіддільна частина культурної спадщини та самобутності нації, а її поступове зникнення спровокувало у 2017 році Міністерство створити спеціальну робочу групу, експерти якої розробили поправки до вже існуючих мовних норм, які говорять про те, що латиниця може служити лише як додатковий алфавіт. Нові поправки навіть передбачають штрафи для тих, хто не дотримується мовних правил: від €40 до €800 для фізичних осіб, а для юридичних — від €4 тис. до €8 тис. Однак правки так і не були прийняті.

Думки аналітиків про те, що буде далі, різняться: одні стверджують, що глобалізація візьме своє і кириличне письмо, швидше за все, припинить своє існування в Сербії, а інші вважають, що кирилицю ховати ще рано і, проживши тисячу років, вона легко зможе перенести й нинішні пертурбації.

У будь-якому разі, в Україні ситуація дещо відрізняється: тут немає звички використовувати латинський алфавіт ні в побуті, ні в офіційному контексті.

Рішення перейти на латиницю

Чи перейде Україна на латиницю?

Полеміки, які розгорталися 2 роки тому через заяви Клімкіна і зараз — через Данилова, далеко не перші. Історія говорить про набагато гучніші прецеденти. Українські землі принаймні тричі ледь не перейшли на латинський алфавіт. Вперше — в 1834 році за ініціативою галицького мовознавця та етнографа Йосипа Лозинського. Тоді спроба призвела до “азбучної війни”, яка тривала два десятки років, і в результаті ідею Лозинського відкинули, але вже через кілька років після цього, в 1859 році, чеський філолог Йосиф Їречек запропонував ввести латиницю на всіх підвладних Австро-Угорщині українських землях, але і ця спроба була невдалою.

На тих українських землях, які перебували під владою Російської імперії, великим прихильником переходу на латинський алфавіт був літературознавець і мислитель Михайло Драгоманов. Були спроби перевести українське письмо на латиницю і за часів Радянського Союзу: в 1920-х роках це пропонували зробити лінгвіст Микола Сулима та письменник Сергій Пилипенко, але, як ми бачимо, спроби не увінчалися успіхом.

Головний аргумент прихильників переходу на латиницю — вибудовування стіни між Росією та Україною і наближення до сучасних технологій. Проти нього — історичне минуле України, мова якої заснована на кирилиці, і вибирати перше або друге — вирішувати тільки нам.

MIXADV

цікаве