Довго мовчав, терпів, не брав до уваги ницість – скільки її є у нормальному людському середовищі. Зі званнями високими і титулами гучними науковими. З багатьма такими знайомий: служба у мене була романтична – журналіст. Я віддавався їй чесно, можу прямо дивитися в очі людям, маю безліч друзів. Але… Давно додалося невідворотнє – пенсіонер. Ним, справжнім, дуже важко бути у сучасному суспільстві… Та то таке.
Хто сказав, що колишні стукачі відійшли у минуле? Я теж був наївним і так думав, був спокійний і твердо вірив: підлота у наші часи не випірне на поверхню. Воно й справді так трішки було… І раптом… Одержую на стрічку мессенджером гидоту…Паскуда ”відвела” душу… За що? Так, заради задоволення: по-іншому збоченці жити не можуть. Пізніше надходить подібне з інших, більш відкритих каналів. Та що ті канали – гидота розсилається і відкрито.
Найбільша підлість у тому, що у цих гнид (іншої назви для них не придумаю) відсутні аргументи стосовно ненависті до моєї особи. ”Стукати” їм кудись тепер не в інтерес. А тут до нас приходить чуже, яке умить стає таким істотам зрозуміле і рідне – хейтерство. І є відповідні засоби у них під руками: комп’ютери. І – СВОБОДА СЛОВА. Гидкого, убивчого, страшного для нормальних людей. Для підлих – це здоровий бальзам на чорну душу… Нічого, хейтерики, лийте бруд, насолоджуйтесь… Стукайте…Люди нормальні якось вашу дурню переживуть. Я теж…Боляче лиш – з такими був знайомий.
ЮРІЙ МАТІВОС