Стартапи, народжені пандемією

Не цукрова країна. Чому цукор за рік подорожчав удвічі і що буде з цінами далі

03/12/2021 AA 0

Фокус розбирався, чому цукру в Україні виробляють дедалі менше, а ціни на цукор перевищують світові. За даними асоціації “Укрцукор”, українці щомісяця з’їдають у середньому близько 80 […]

Як COVID-19 вплинув на ринок стартапів

Головний герой фільму «Голограма для короля» (A Hologram for the King, 2016) привіз у Саудівську Аравію унікальну технологію, що дає змогу спілкуватися на відстані за допомогою голограм. Ці голограми можуть перебувати недалеко від користувача в одній кімнаті та повторювати рухи людини, яка фізично перебуває за тисячі кілометрів. За допомогою такої технології можна досягти максимального ефекту присутності та взаємодіяти з іншою людиною через її голограму. У фільмі головному героєві, якого чудово зіграв Том Генкс, не вдалося продати цю інновацію королю Саудівської Аравії. Мабуть, тоді ще не було ринку для таких технологій. І не лише тому, що реалізація цих рішень потребувала надшвидкого інтернету, а тоді про 5G лише починали говорити, та й технології 4G-інтернету ще не були масовим явищем. До того ж у людей не було проблем з мандрівками й живими зустрічами та переговорами, тому використання голограм для спілкування видавалося б принаймні дивним.

Ситуація 2020 року виявилася кардинально іншою, і «Голограма для короля» могла б стати чудовим стартапом, який напевно був би успішним. Зміни, що відбулися внаслідок пандемії COVID-19, стали не лише проблемою для окремих галузей, а й поштовхом для розвитку інших. Тому у світі з’явилося багато цікавих стартапів, які просто не могли виникнути в інших умовах і в інший час, коли для них не лише був відсутній відповідний ринок, а не існувало навіть кута зору, за допомогою якого бізнесмени й інноватори змогли б глянути на звичні речі та створити нові проєкти.

Читайте також: «Сторінка не знайдена»: заборона російських соцмереж

Серед таких новинок — освітні проєкти (EdTech) і стартапи у сфері охорони здоров’я (HealthTech). За останній рік також активно розвивалися платіжні технології (FinTech) та завдяки інтересу до проєкту ClubHouse — голосові сервіси (VoiceTech). Коронавірусна хвороба дала старт появі окремої ніші стартапів, пов’язаних із захистом людини в умовах пандемії (CovidTech). Також заслуговують на увагу проєкти, спрямовані на організацію віддаленої роботи та цифрової комунікації. Вони дали змогу створити унікальні рішення з максимальним ефектом присутності та взаємодії людей, які фізично перебувають далеко одне від одного.

Упевненість у майбутньому

Невизначеність, у якій опинився світ в умовах COVID-19, призвела до зменшення витрат у всіх сферах нашого життя, і венчурні інвестиції не стали винятком. Проте саме обсяг венчурних інвестицій та активність венчурного капіталу є важливою метрикою успішності екосистеми стартапів. Активність інвесторів та їхня готовність вкладати гроші в стартапи — це певна демонстрація впевненості в завтрашньому дні, тобто в тому, що ці витрати дадуть їм змогу заробити в майбутньому. Відповідно, активність інвесторів можна вважати певним критерієм серйозності ситуації й того, як довго триватимуть складні часи.

Рятівний аксесуар. З розвитком технологій окуляри віртуальної реальності поступово перетворюються з наукової фантастики на необхідний інструмент, як-от окуляри Rokid, що вимірюють температуру в людей, які перебувають поряд. www.softuup.com

Багато венчурних фондів з початком пандемії відкрито заявили про готовність підтримувати нові бізнеси й навіть наголошували, що налаштовані працювати з ангельськими інвестиціями — тобто вкладати в проєкти на дуже ранніх етапах. Водночас на основі аналізу даних стартап-платформи Crunchbase, який зробив стратегічний радник кількох венчурних фондів Ітай Саґі, стало зрозуміло, що в першій половині 2020 року було укладено на 44% венчурних угод менше, ніж попереднього року. Найбільше падіння становили угоди на початкових етапах розвитку стартапів (їх кількість зменшилася на 57%).

Найбільший інтерес венчурні інвестори демонстрували до стартапів, які займаються обробкою даних (середній обсяг одного раунду інвестицій зріс на 90%). Зростання також продемонстрували стартапи, пов’язані зі штучним інтелектом (збільшення інвестицій на третину) і проєкти в галузі охорони здоров’я (+19%). Аутсайдером ринку стали стартапи, пов’язані з туристичною індустрією — було зафіксоване зменшення на 400%, а обсяг раунду скоротився на 84%.

У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 2020 РОКУ БУЛО УКЛАДЕНО НА 44% ВЕНЧУРНИХ УГОД МЕНШЕ, НІЖ ПОПЕРЕДНЬОГО РОКУ. НАЙБІЛЬШЕ ПАДІННЯ СТАНОВИЛИ УГОДИ НА ПОЧАТКОВИХ ЕТАПАХ РОЗВИТКУ СТАРТАПІВ (ЇХНЯ КІЛЬКІСТЬ ЗМЕНШИЛАСЯ НА 57%)

Опитування, яке здійснила Гарвардська бізнес-школа, показало, що понад 90% венчурних інвесторів упевнені, що їхні вкладення в стартапи у майбутньому перевищать показники основних фондових індексів. Іншими словами, інвестори вважають, що їхні інвестиції в нові проєкти фінансово будуть успішнішими й принесуть їм більше коштів, ніж якби вони вкладали гроші в традиційні фінансові інструменти, наприклад в акції. Водночас аналітики впевнені, що найближчими роками вкладення в стартапи будуть поміркованішими. Тобто заявки на інвестиції розглядатимуть уважніше, процес буде тривалішим, до того ж ці угоди будуть потенційно менш вигідними для розробників стартапів. Адже венчурні інвестори приписуватимуть проєктам меншу цінність і намагатимуться збільшити власну частку в капіталі компаній, які вони підтримуватимуть.

Віддалена комунікація

У перші місяці пандемії завданням для всіх було навчитися працювати в нових умовах, і саме тому одним з найуспішніших тодішніх проєктів став сервіс Zoom і його конкуренти, які створили новачки та серйозні гравці ІТ-ринку. Після того, як проблему комунікації було розв’язано, у віддаленій роботі з’явилися інші труднощі. Бізнес зрозумів, що лише онлайн-середовища для ділової комунікації недостатньо, щоб команда залишалася ефективною. Можна організувати відеозв’язок у Zoom та обговорення робочих питань у Slack, проте офісного духу учасники команди будуть позбавленими. Почали з’являтися стартапи, які емулювали взаємодію в одному віртуальному просторі. Цей напрям назвали Virtual HQ — віртуальні штаб-квартири. Задум авторів полягав у тому, щоб об’єднати працівників бізнесу в одному місці. І якщо вони не будуть розпорошені між платформами, а їхній віртуальний офіс матиме звичні меблі та пропонуватиме можливість чути колег, які обговорюють важливі питання, це допоможе їм ставати продуктивнішими.

Читайте також: Україна у Twitter. Бійці 140 символів

Таким стартапом став Teamflow, місія якого — взаємодіяти, розважатися та формувати офісну культуру у віддаленому режимі. Автори проєкту вирішили змоделювати у віртуальному просторі взаємодії, які люди здійснюють у реальному офісі. Тут можна підійти до столу колег, зайти у віртуальну кімнату, де тривають переговори, або призначити зустріч з учасниками команди для переговорів у віртуальному офісі.

Ще один приклад віртуальної емуляції офісу — стартап Pragli, завдання якого — дати співробітникам можливість відчути, що вони перебувають в одному приміщенні зі своїми колегами. Кожен учасник Pragli-офісу має аватари, інші колеги можуть спостерігати, чим співробітники зайняті й де саме у віртуальному офісі вони перебувають. З колегами можна зв’язатися в чаті або по відеозв’язку. Автори Pragli спробували розв’язати ще одне важливе завдання віддаленої роботи в період пандемії — life-work-баланс. За допомогою цього сервісу можна явно позначити свою присутність на робочому місці, проте отримати право не відповідати на повідомлення в неробочий час.

Цікаво, що перший проєкт, Teamflow, одразу був доступним на платній основі, плата за його використання стартувала від $15 на місяць для одного представника невеликих команд чи $25 за робоче місце у великій компанії. Водночас Pragli був безкоштовним у перші місяці пандемії, а його представники розповіли, що використання сервісу в цей час зросло у 20 разів. Зараз на сайті компанії зазначено, що серед клієнтів Pragli є Facebook, Asana (розробник популярного сервісу для тайм-менеджменту), GoDaddy (найбільший у світі реєстратор доменних імен) та інші.

Восени 2020 року з’явилося два стартапи-емулятори віртуальних офісів, які намагалися не лише створити ефект присутності співробітника на робочому місці, а й додати офісній рутині елементів гейміфікації. Так проєкт Branch уже отримав понад $1,5 млн інвестицій, а в списку очікування компаній, які хочуть випробувати цей віртуальний офіс, створений геймерами, перебуває понад 500 фірм. Тут також є аватари, робочі місця, ефект звукової присутності. Аналогічну модель пропонує стартап із назвою Gather, який за останні пів року трансформував свою глобальну ідею з сервісу для створення віртуального офісу в цифрову платформу для зустрічей. Про його успіх свідчать інвестиції обсягом $26 млн, які проєкт отримав у березні 2021 року, та кількість користувачів, що перевищила 4 млн.

Вимога часу. У зв’язку з новими карантинними нормами нинішні відкриті офіси можуть перетворитися на окремі робочі місця у вигляді капсул. www.pinterest.com

Важливість живої взаємодії та формування мережі контактів — одна з причин, чому люди йдуть учитися  на MBA-програми й платять за це доволі великі гроші. В умовах пандемії взаємодію між MBA-студентами теж пере­несли в онлайн. Неформальна комунікація в Zoom чи Slack не замінила живого спілкування, і саме тому адміністрація французької бізнес-школи Neoma запустила віртуальний кампус для спілкування студентів у неформальному середовищі. Цей кампус було створено у взаємодії з фахівцями з віртуальної та доповненої реальності. Він почасти схожий на популярну гру Minecraft. У ньому є чітко виділені місця для навчання та відпочинку: бібліотека, оздоровчий центр, навіть футбольне поле. Тут студентам і викладачам присвоюють персональні аватари, що допомагає у спілкуванні та розумінні того, хто саме перебуває поруч.

Однак офіс — це не лише безпосереднє виконання робочих завдань, а також неформальне спілкування. Цю проблему також довелося розв’язувати в умовах локдауну, і для неї теж виникли цікаві стартапи, які почали працювати в ніші Virtual Water Cooler — віртуальних місць біля кулера з водою, де в офісах працівники зазвичай провадять розмови не про роботу.

Прикладом такого стартапу можна назвати Hallway, який на десять хвилин створює тимчасову сторінку для спілкування, що потім зникає. Завдяки інтеграції зі Slack, популярною системою ділової комунікації, цей сервіс може нагадувати співробітникам перепочити й заглянути в Hallway-кімнату. За схожим принципом працює сервіс Donut, точніше його проєкт із назвою WaterCooler, реалізований у вигляді бота для Slack для нагадування перерватися на спілкування. Спеціальний сервіс для віртуальних бесід UnRemot пропонує не лише взаємодію для нетривалих балачок. З його допомогою можна створити віртуальні ігрові зони, місця для читання чи навіть віртуальний офісний кафетерій, до якого рекомендовано час від часу кликати колег. Іще один проєкт неформальної комунікації — сервіс Sidekick, автори якого спробували відтворити ситуацію, ніби співробітники проходять біля столу колег і можуть коротко поспілкуватися по відеозв’язку.

Читайте також: Читання думок, цифрові технології і мозок та початок кінця супутникового ТБ

Попри популярність віддаленої роботи, деякі компанії були змушені працювати в офісах. А це викликало потребу в правильному плануванні розташування меблів та пересування співробітників. Та й у постпандемійному світі офісна робота вимагатиме нових підходів до планування робочих місць. У відповідь на це з’явилися стартапи, які пропонували планування та перепланування робочих приміщень й аналіз «пропускної здатності» окремих приміщень, необхідних задля дотримання карантинних вимог. Наприклад, компанія Panelscreens, постачальник офісних перегородок, повідомила про величезне зростання замовлень восени 2020 року. А стартап Maptician спеціально для пандемійних умов створив мобільний додаток Maptician Flex для аналізу планів приміщень і створення графіків роботи співробітників, які відповідали б вимогам щодо обмеження кількості працівників у невеликому приміщенні. Інший стартап, Wisp, може аналізувати кімнати співробітників і пропонувати оптимальний графік роботи та розташування персоналу. Плани щодо реорганізації офісів для пандемійних обмежень створює компанія Gensler та її новітня розробка ReRun.

Технології проти коронавірусної хвороби

Умови життя, у яких опинилося людство, зумовили появу нового ринку для стартапів, мета яких — захистити людину від коронавірусної хвороби. Стартапи, що з’яви­лися в цьому напрямі, утворили нішу з назвою Covid-tech. Найпопулярніші серед них було показано на виставці споживної електроніки CES 2021 на початку року. Зокрема це інноваційні маски й інструменти для дотримання соціальної дистанції.

Серед них, наприклад, маски з вбудованим стерилізатором і зарядним пристроєм (Razer Project Hazel) чи з вбудованим очисником повітря, яке людина вдихає (AirPop Active+) та мобільним додатком, що нагадує змінити фільтри. Або маски з вбудованими навушниками й мікрофоном (MaskFone), якими можна управляти за допомогою голосу через мобільний додаток на смартфоні.

З’явилося дуже багато стартапів, які перевіряють дотримання соціальної дистанції, а деякі з них навіть намагаються на відстані визначити носіїв коронавірусної хвороби. Наприклад, китайський стартап Rokid показав окуляри, які можуть виміряти температуру на відстані трьох метрів та визначити, у кого з довколишніх вона підвищена. Браслет Halo повідомляє свого власника, коли хтось підходить до нього ближче ніж на два метри. Так він спонукає дотримуватися соціальної дистанції. У компанії підкреслюють, що цільова аудиторія цього гаджета — насамперед ті, кому потрібно виходити на роботу і зберігати здоров’я. Водночас браслет не фіксує даних про місце розташування людини, що є значною перевагою, порівняно з іншими стартапами, які працюють у цьому самому напрямі.

Серед гаджетів для дотримання соціальної дистанції є ті, які голосним звуковим сигналом повідомляють про її порушення, наприклад Seguro Smartspacе. Але цей пристрій може працювати лише коли люди навколо носять такі самі брелоки. За аналогічною схемою працює iWavenology iDistance. Схоже рішення пропонує компанія Estimote, розробник маячків для стеження за товарами на складах. Її пристрої дають змогу дотримуватися соціальної дистанції, їх виконано в кількох формфакторах і можна носити, наприклад, як прикрасу.

Декілька розробників намагалися розв’язати проблему оперативного тестування на коронавірусну хворобу. До прикладу, ізраїльський стартап Scentech Medical пропонує дихальний тест, який за декілька секунд може визначити, чи інфікована людина ковідом. Розробники стверджують, що точність роботи їхнього приладу становить 98%. Британський проєкт Iceni Diagnostics створив експрес-тест на COVID-19, який інформує щодо зараження за 15 хвилин. Дослідники з університету Кембриджу створили мобільний додаток COVID-19 Sounds, який уміє аналізувати дані про кашель, дихання та зміну голосу хворого на коронавірусну хворобу й давати рекомендації щодо подальших дій. Автори розробки обіцяють модифікувати його для діаг­ностики інших захворювань.

Ефект присутності

Сфера бізнес-подій стала однією з тих, які найбільше постраждали внаслідок локдауну. Водночас цей напрям виявився серед тих, що перетворили проблему на можливість. І саме тут з’явилося кілька цікавих і фінансово успішних проєктів, які зробили те, що до пандемії видавалося нереальним: за допомогою різних технологій, зокрема віртуальної та доповненої реальності, змогли досягти ефекту присутності на онлайнових подіях, тобто зробили їх максимально наближеними до комунікації під час подій реальних, офлайнових.

Найвідомішим і найуспішнішим проєктом у цьому напрямі став стартап Hopin — його виторг за друге півріччя 2020 року зріс у 50 разів і, на думку багатьох експертів, цей проєкт може стати найкращим стартапом за швидкістю виходу на прибутковість. А останній раунд фінансування обсягом $400 млн, виходячи з оцінки у $5,65 млрд, перетворив цей стартап на «єдинорога» — проєкт з допублічною оцінкою, що перевищує мільярд доларів. Платформа Hopin дає організаторам подій змогу проводити їх у цифровому форматі й водночас моделювати взаємодію між учасниками й нетворкінг у віртуальному спілкуванні. Розробники проєкту пропонують події різного рівня доступу: відкриті, обмежені, платні. Для події можна створити сцену, на якій виступатиме спікер. А для розмови з аудиторією — використовувати сеанси голосового зв’язку. Також тут передбачено нетворкінг — спілкування невеликої кількості людей у закритих кімнатах. Ще один унікальний формат — онлайн-виставка, на якій учасники можуть представити свої розробки, а відвідувачі мають змогу поговорити з ними.

Стартап Spatial використовує технології віртуальної, доповненої та змішаної реальності для спілкування у віртуальному просторі. Проєкт може створити віртуальну кімнату та додати до неї всіх присутніх, наклавши їхні фото на тіла цифрових аватарів, і так покращити спілкування людей у цій кімнаті. Розробки Spatial використовували й до пандемії — великі компанії купували їх для налагодження взаємодій з іншими учасниками команди, що працюють віддалено. У часи локдауну Spatial почали використовувати для онлайн-конференцій. Окрім простого спілкування, у Spatial передбачено можливість під’єднати дошку, робити на ній нотатки, демонструвати екран і завантажувати презентації. Не меншою популярною є також можливість створювати віртуальні вечірки як логічне продовження бізнес-подій. Для використання максимальної кількості можливостей Spatial потрібно мати гарнітуру віртуальної або доповненої реальності (VR або AR). Проте ефект присутності, якого досягають з їх допомогою та втілюють у вигляді аватара людини на екрані, що поводиться так само, як людина в реальному житті перед своїм комп’ютером, вражає. Аватар може повторювати жести, рухи й навіть міміку людини.

Іще одне рішення для організації віртуальних зустрічей з максимальним ефектом присутності — VR-додаток Arthur. Його використання потребує гарнітури віртуальної реальності Oculus Quest. Розробники додатку пропонують віртуальний простір, який можна налаштувати під власні потреби та спілкуватися в ньому учасникам віддалених команд чи відвідувачам онлайнових подій. Користувачі додатку можуть ходити по віртуальному офісу та заходити в його окремі кімнати, взаємодіяти між собою, тобто профайл користувача може бути налаштований за його потребами.

На далеку перспективу

Хоча більшість описаних стартапів зародилися в дуже специфічний період, вони будуть успішними й після пандемії. Експерти давно попереджають, що ця пандемія не є останньою, то ж CovidTech-рішення згодяться людству ще не раз. Тим паче, що вони допоможуть зберегти змішаний формат роботи, навчання й участі в бізнес-подіях.

Інструменти для віддаленої комунікації, організація конференцій чи налагодження віддаленої роботи будуть особливо потрібними. Багато компаній, насамперед технологічних, оцінили переваги віддаленого співробітництва й не планують повністю повертатися в офісі, а хочуть залишитися у змішаному режимі роботи. Окремим напрямом стали стартапи аналізу ефективності віддаленої роботи та спостереження за діями персоналу, що працює з дому. Компанія Google нещодавно представила деталі того, як вона планує повертати в офіс сотні тисяч своїх співробітників, які вже понад рік працюють лише віддалено. Технологічний гігант має намір відмовитися від модних донедавна open-space-приміщень, активно використовувати капсульні кімнати для переговорів, пересувні стіни, нову систему вентиляції та дезінфекції приміщень і частково працювати у віддаленому режимі. Усі ці інновації є нішами для нових стартапів, які вже з’явилися або з’являться найближчим часом.

НАДІЯ БАЛОВСЯК

https://tyzhden.ua/Science/251969

MIXADV

цікаве