Рік “повного і всеосяжного припинення вогню” від Зеленського. 60 загиблих, більше півтори стоні поранених

Габон став найбільшим експортером авіазапчастин до Росії, – росЗМІ

29/03/2024 AA 0

Згідно з даними російської митниці, Габон несподівано став найбільшим експортером запчастин для літаків до Росії. Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на The Moscow Times. У російських ЗМІ пишуть, […]

 

Фото:

Рік тому на Донбасі почалося “повне і всеосяжне припинення вогню”, яке у команді президента Зеленського називали “проривом”. У перші місяці перемир’я справді працювало, але з кінця зими 2021 року фронт знову запалав.

У підсумку за рік загинуло більше пів сотні українських бійців й про реальне припинення вогню вже не йдеться, зазначає BBC News Україна.

27 липня виповнилося рік, як Тристороння контактна група затвердила “додаткові заходи щодо посилення припинення вогню” на Донбасі. Відтоді втрати ЗС України внаслідок бойових дій становлять: загиблих – 60 осіб, поранених – щонайменше 159 осіб. Такі дані випливають із постійного моніторингу “Новинарні“ в рамках проєкту “Таймлайн втрат” (див. інфографіку нижче) та зі статистики бойових втрат у поточному місяці, станом на 27 липня 2021.

Останніми тижнями взагалі почались обстріли з важкої артилерії командних пунктів українського війська, які розташовані за десятки кілометрів від лінії зіткнення.

“Ціляться не лише по передовій”

“Спочатку справді був наказ не відкривати вогонь”, – розповідає BBC News Україна Ден, боєць однієї з бригад на передовій на Донеччині.

“Але навесні стало більше обстрілів, почали більше літати ворожі дрони. І тоді наказали відкривати вогонь, якщо буде контакт з ворогом чи якісь відверті рухи в посадці”, – додає український військовий.

За його словами, обстріли на ділянці, що тримає його підрозділ, трапляються фактично кожен день.

“І ціляться не лише по першій лінії, а й намагаються влучити у пункти управління чи підрозділи забезпечення в тилу передової”, – відзначає боєць.

“Стріляють з серйозних штук – навіть не з “восьмидесяток” (82-мм мінометів – Ред.), а з “Рапір” (100-мм протитанкових гармат – Ред.), від яких йде серйозний розліт осколків. І “стрілкотня” (обстріли зі стрілецької зброї – Ред.) кожен день”, – додає він.

Наводяться на ціль за допомогою дронів, використання яких за умовами перемир’я заборонене.

Безпілотники “Орлан-10” російського виробництва в останні дні фігурують у зведеннях ООС мало не щодня.

При цьому український боєць додає, що демотивації чи настроїв “зради” у військах на передовій немає: “Всі розуміли, що перемир’я з росіянами не буде”.

Росія продовжує заперечувати участь свою військову причетність до конфлікту на Донбасі, хоча заступник голови адміністрації російського президента Дмитро Козак нещодавно відкрито пригрозив, що Росія може втрутитися у конфлікт на сході України.

Скільки тривало перемир’я

Схід

ФОТО, ОПЕРАТИВНО-ТАКТИЧНЕ УГРУПОВАННЯ “СХІД” . Артилерія продовжує “працювати” на Донбасі. На фото – вирва від снаряда

“Повне і всеосяжне” перемир’я справді працювало у перші місяці – з 27 липня і до кінця минулого року моніторингова місія ОБСЄ констатувала зменшення кількості обстрілів у 30 разів. А бойові втрати ЗСУ за ці п’ять місяців складали четверо загиблих і 20 поранених.

“Якщо дивитися за кількістю обстрілів та втрат, то реально перемир’я тривало два-три місяці. А далі бойові дії лише наростали і зараз вже дійшло до обстрілів прифронтових територій”, – розповідає військовий оглядач і публіцист Михайло Жирохов.

Відчутне збільшення кількості обстрілів, а з ними і втрат, відбулося з лютого. За підрахунками BBC News Україна, за рік перемир’я на фронті загинуло 55 українських бійців. Це з урахуванням кількох смертей від підривів на мінах, які не завжди фіксують як бойові втрати.

Кількість поранених і контужених – більше сотні.

У Генштабі ЗСУ наводять дещо менші цифри – на запит “Громадського” там відповіли, що з 27 липня 2020 року по 18 липня 2021 року на Донбасі загинули 45 українських військових, ще 150 були поранені. Найбільше загиблих від снайперів, артилерійських обстрілів та протитанкових ракетних комплексів (ПТРК).

“В цьому році відмічається активне застосування снайперських груп противника, у тому числі зі складу сил спеціального призначення збройних сил РФ, озброєних далекобійними снайперськими ґвинтівками калібру 12,7 мм та оснащених комплексами контрснайперської боротьби”, – розповідав у травні Командувач об’єднаних сил ЗСУ на Донбасі Сергій Наєв.

“Також противник продовжує активно застосовувати розрахунки протитанкових ракетних комплексів”, – додав тоді генерал Наєв.

Своєю чергою бойовики на Донбасі також постійно повідомляють про обстріли своїх позицій з боку ЗСУ.

Важка артилерія

Цивільні

ФОТО, ПРЕСЦЕНТР ООС.  Періодично під обстріли потрапляють і цивільні об’єкти

Напередодні річниці перемир’я 26 липня проросійські сили обстріляли одну з позицій ЗСУ з важкої артилерії. “В результаті обстрілу чотири військовослужбовці отримали осколкові поранення, ще троє – бойові травмування”, – повідомили у пресцентрі Операції об’єднаних сил.

Відомо, що один з поранених – важкий. Серед поранених кілька жінок, і важка поранена – саме жінка. Трохи більше даних розкрив колишній радник президента і волонтер Юрій Бірюков. Цю ж інформацію поширив журналіст Юрій Бутусов.

За його даними, ворожа артилерія “рознесла” КСП – командно-спостережний пункт 13-го батальйону 58-ї бригади, що розташований за 16-17 км від лінії фронту. А обстріл по ньому корегували вже зі згаданих “Орланів-10”.

Бірюков

ФОТО, ЮРІЙ БІРЮКОВ

“Тут працювали явно не 82-мм міномети”, – каже Михайло Жирохов з урахуванням відстані від КСП до фронту.

“Працювала важка артилерія. Не здивуюся, якщо використали якісь керовані боєприпаси, на зразок “Краснополя” (Новітній російський керований снаряд калібру 152 або 155-мм, який, за даними українського Генштабу, періодично використовують проросійські сили на Донбасі – Ред.), – припускає військовий оглядач.

Згодом стало відомо, що ці позиції знаходяться біля села Галицинівка, що за 15 км від лінії фронту у Пісках і Водяному – це район Донецького аеропорту. А обстріляли їх зі 122-мм артилерії.

А Юрій Бутусов також нагадав, що обстріл командного пункту в тилу стався не вперше. За його словами, 13 липня противник обстріляв командний пункт 17-го батальйону 57-ї бригади. Тоді один український воїн загинув, а ще один пізніше помер в госпіталі.

“Окопуємося і готуємося до обстрілів”

У команді президента Зеленського визнають – перемир’я не діє. “Не було ніколи перемир’я. Були припинення вогню”, – констатував речник української делегації в ТКГ та радник голови Офісу президента Олексій Арестович у інтерв’ю “Главкому”.  Після обстрілу 26 липня він заявив про необхідність негайно зібрати засідання Тристоронньої контактної групи.

“Це просто чекістський метод, вони пускають нам кров, щоб переговори йшли “цікавіше”, – додав він. При цьому Олексій Арестович відзначив, що попри обстріли кількість втрат зараз все одно менша, ніж у попередні роки війни.

“З липня до листопада минулого року практично взагалі не було втрат. Зараз є вже майже 50 загиблих. А до цього щороку десь по 150 наших гинули. Все ж зараз утричі менше”, – розповів пан Арестович.

Боєць

ФОТО, ОТУ “ПІВНІЧ”

Військовий оглядач Михайло Жирохов визнає – зменшення втрат на Донбасі справді є (за його підрахунками, за рік до перемир’я – з липня 2019 року по липень 2020 року – загинуло близько ста українських військових). “Але це не глобальне зменшення втрат, на яке розраховували, коли оголошували перемир’я”, – каже Михайло Жирохов.

Він додає, що втрати сил так званих “ДНР” і “ЛНР” трохи більші від втрат ЗСУ. “Був випадок, коли влучними пострілами накрили бліндаж і у них було п’ятеро загиблих. Ще вони казали, ніби українська ДРГ вирізала блок-пост (У ЗСУ тоді заявили, що бойовики постріляли одне одного через бійку – Ред.) – там також п’ятеро загиблих”, – пригадує найбільші одноразові втрати супротивника Михайло Жирохов.

“Загалом же характер війни не змінився. “Сірої зони” немає, просування немає і бути не може. Діють лише малі групи, снайпери і зараз підключилася артилерія. А також, попри те, що в армію закуповують багато засобів радіоелектронної боротьби, розв’язати проблеми з безпілотниками супротивника не виходить”, – додає військовий оглядач.

І прогнозує пік обстрілів на 24 серпня: “Кожен рік у цей період стаються загострення. А зараз буде тридцятиліття незалежності – його не дадуть відсвяткувати нормально”.

А український боєць на передовій Ден, з якими поговорила BBC News Україна, констатує – до реального перемир’я зараз далеко: “Ми окопуємося і готуємося до обстрілів”.

В’ячеслав Шрамович,  опубліковано у виданні  BBC News Україна

MIXADV

цікаве