Один мільярд нових дерев від Зеленського. Чи це реально і де рости цим лісам

Бугогардівське козацтво

28/03/2024 AA 0

Чорним шляхом З давніх-давен Середнє Подніпров’я стало вузлом усіх доріг. Безмежні степові гони сприяли становленню вільного, непокірного характеру тих, хто тут проживав. Хай то будуть […]

Ліси
Лісами вкрито близько 16% української території, але цей показник не враховує самосійні ліси. Навіть разом із ними в Україні росте вдвічі-втричі менше лісів, ніж у багатьох країнах ЄС. А масштаб незаконних рубок більший

Відновлення згорілих лісів, протидія незаконним рубкам, облік лісових фондів, гідна оплата праці лісників та захист біорізноманіття – з жодним із цих завдань Україна досі не впоралася. Але президент Володимир Зеленський ставить ще одне – посадити за три роки мільярд дерев та заліснити впродовж десятиліття мільйон гектарів.

ЄС, маючи значно більше ресурсів та можливостей, за цей же час планує висадити на території 27 країн щонайменше три мільярди дерев. Про це йдеться в Стратегії з біорізноманіття ЄС, розрахованій на період до 2030 року.

На що спираються українські президент та уряд, ставлячи такі амбітні цілі, на які не наважуються у решті країн Європи?

Діяти при цьому обіцяють швидко. У серпні цьогоріч від Кабміну чекають проєкт програми “Масштабне залісення України” з детальним описом усіх заходів із розведення та відновлення лісів. Під першим мається на увазі саджання нових дерев. Під другим – відродження лісу там, де його зрубали чи де він згорів.

ВВС News Україна розбиралася, за яких умов нові ліси пішли б Україні на користь.

Тривога за біорізноманіття

Попри те, що загалом ідею збереження і збільшення площ лісів підтримують всі, але науковців непокоїть доля деяких можливих ареалів заліснення.

Це, перш за все, стосується степів, де необдумані кроки можуть навіть нашкодити.

“Степова кліматична зона охоплює 40% території України. Але природний степ зберігся лише на 3%. Коли урядовці кажуть, що саджатимуть нові ліси на деградованих малопродуктивних землях ріллі й не чіпатимуть степ, мене це не заспокоює. Адже землі в степовій зоні – це і є деградована рілля”, – пояснює еколог Олексій Василюк з “Української природоохоронної групи”.

Упродовж років він власноруч складав карти українських степів та вивчав їхню рослинність.

Експерти вказують, що у степових ґрунтах завдяки густому мереживу коріння багаторічних рослин упродовж тисячоліть накопичувався вуглець.

Якщо засадити їх лісами, то він частково може потрапити в атмосферу. Адже висадка дерев може порушити цілісність цих ґрунтів. А самі дерева мають вирости, щоб поглинати великі обсяги вуглецю. На це підуть десятки років. Крім того, зникнуть деякі степові види рослин, чиє коріння поглинало вуглець.

Йдучи крізь змішаний ліс під Києвом на території Клавдієвського лісгоспу, еколог помічає тендітну дику орхідею білого кольору. Вона самотньо росте обабіч стежини.

“В Україні налічується 69 видів диких орхідей. Є такі, що ростуть лише в степу. Якщо зруйнувати його природну екосистему, то й такі квіти у нас зникнуть. Природний степ має надзвичайно багату рослинність”, – пояснює науковець.

ліси

АВТОР ФОТО,SAW SAN TEO / EYEEM/GETTYIMAGES

Підпис до фото,В українських степах росте дика орхідея

Думки науковців щодо залісення розділилися. Експерти з біорізноманіття б’ють на сполох: нові ліси можуть порушити природні екосистеми з їхнім унікальним біорізноманіттям. Насамперед може йтися про степи, луки та болота, якщо дерева саджатимуть саме там.

Ці перестороги небезпідставні в країні, де 70 % земель розорені під сільськогосподарські угіддя, ще близько 16% уже зайняті лісами. Якийсь відсоток української території вкривають самосійні ліси, але юридично вони такими не визнані й рахуються як сільгоспугіддя. Їхня легалізація мала б стати частиною “зеленої програми” Зеленського.

“Це найкращі, найцінніші ліси, бо вони мають природне походження”, – наголошує міністр захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Роман Абрамовський в інтерв’ю ВВС. І додає, що його відомство вже розв’язує проблему їхнього статусу.

В таких країнах, як, приміром, Франція, Німеччина чи Іспанія лісів вдвічі-втричі більше, ніж в Україні.

Експерти з управління лісами президентську ініціативу переважно підтримують, адже вона дасть поштовх розвитку лісового господарства. Крім того, дерева поглинають вуглець. Саме його викиди в атмосферу спричинюють глобальні зміни клімату.

“Я 30 років говорив про те, що потрібно збільшувати кількість лісів в Україні. У нас дуже довго нічого не робили в цьому напрямку. Лісники в Україні опинилися просто на дні”, – каже Сергій Зібцев, професор Національного університету біоресурсів та природокористування.

ліси

АВТОР ФОТО,INSTAGRAM/@SLUGA95

Підпис до фото,Володимир Зеленський обіцяє посадити мільярд дерев за три роки. Фото з серіалу “Слуга народу”

“Плануємо висаджувати дерева на деградованих малопродуктивних землях ріллі. А також на колишніх промислових землях, які потребують рекультивації, та в містах”, ­ – пояснює Роман Абрамовський.

Під залісенням міст мається на увазі “паркова” ініціатива. Український президент запропонував посадити по новому парку в кожній з 1551 місцевих громад України.

Міністр запевняє, що в природних екосистемах степів дерева точно не будуть саджати.

“У нас є 100 тисяч гектарів у Держлісагентстві, які не враховані в матеріалах лісовпорядкування. Там давно нічого не висаджували. Тому саджання на цих територіях сіянців – це лісорозведення. Але частково десь це буде збереження лісів, буде їхній підсів”, – розповідає Роман Абрамовський.

З 10,4 млн гектарів лісового фонду України фактично лісами вкриті 9,6 млн гектарів.

Планують відновлювати корінні ліси й змішувати при цьому різні види дерев. Змішані ліси витриваліші та стійкіші. Вони не вигорають так сильно, як монокультурні під час пожеж. І загалом спроможні краще адаптуватися до безсніжної зими й спекотнішого, тривалішого літа. А саме так виглядатимуть зміни клімату на українських теренах, як прогнозують науковці.

Пропустити YouTube допис, 1

Підпис до відео,Увага: інші сайти можуть містити рекламу

Кінець YouTube допису, 1

Що й де будуть саджати?

  • На Поліссі саджатимуть сосну, березу та дуб.
  • У лісостепах – дуб, ясен та липу.
  • У Карпатах та Прикарпатті – бук і ялицю.

Джерело: Міністерство захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України.

А що з незаконними рубками?

Збереження біорізноманіття вже наявних природних екосистем, скільки б нових лісів не вирішили посадити, – це лише один із викликів.

А що, власне, відбувається з тими державними та комунальними лісами, які вже існують? Чи можна переходити до нового, не вирішивши задавнені проблеми?

“В умовах кліматичної кризи маємо насамперед захищати ті природні зрілі ліси, які вже існують, а не кидати всі сили на саджання нових. Нові дерева мають ще вирости перш ніж почати поглинати велику кількість вуглецю. На це підуть десятки років”, – пояснює Кшиштоф Чибор, експерт із біорізноманіття польського відділення Greenpeace.

За його словами, обіцянки посадити мільярди нових дерев – це своєрідний популістський тренд сьогодення. Його охоче підхоплюють та розвивають політики. Надто коли вони не готові визнати невдачі у розв’язанні реальних проблем.

Мине від 60 до 160 років перш ніж посаджене сьогодні дерево досягне піку своєї спроможності поглинати вуглець, пояснює Дмитро Карабчук, голова правління ГО “Лісові ініціативи і суспільство”, кандидат сільськогосподарських наук.

За прогнозами кліматологів, за пів століття на більшій частині території України буде степова кліматична зона. Й наскільки сильно зміниться клімат у майбутньому, залежить від того, що відбуватиметься саме з нинішніми лісами. Від цього залежить і те, чи виживуть майбутні ліси.

Відновлення згорілих лісів та протидія незаконним рубкам – саме це мало б бути пріоритетами в Україні, вважають Олексій Василюк та його колеги з “Української природоохоронної групи”.

ліси

АВТОР ФОТО,BARCROFT MEDIA/GETTYIMAGES

Підпис до фото,Пожежа в лісах на Луганщині в жовтні 2020 року. Внаслідок лиха загинули 11 людей, десятки отримали опіки

“Від 20% до 30% деревини, отриманої внаслідок рубок в українських лісах, можуть перебувати в тіні“, – пояснює Дмитро Карабчук. Для її вирубки отримують лісорубні квитки, у документах вказують правдиву кількість повалених дерев, але при цьому занижують у них об’єм деревини. Тобто дерева мають більший діаметр, довжину. По факту на продаж іде більше сировини, ніж значиться офіційно.

За оцінками громадської організації Earthsight, у 2018-му близько 40% деревини державні лісгоспи отримали внаслідок незаконних рубок. Їх часто вдається проводити завдяки шпаринам у законодавстві. Те нечітко прописує критерії та умови для санітарних рубок.

Дмитро Карабчук визнає, що за останні два роки він спостерігає зміни на краще.

Хоча до розв’язання проблеми масових незаконних рубок далеко. Так, прогулюючись державним лісом під Києвом, екологи з “Української природоохоронної групи” бачать ознаки свіжої вибіркової санітарної рубки, яку провели під час періоду тиші з 1 квітня до 15 червня.

В цей час тварини в лісі розмножуються й такі рубки заборонені. Загалом вони виявили подібне щонайменше в 45 лісгоспах.

ліси

АВТОР ФОТО,DRONARIUM УКРАЇНА

Підпис до фото,Типова “лисина” в Українських Карпатах. Масові незаконні вирубки гірських лісів науковці вважають однією з причин руйнівних повеней останніх десятиліть

Зрештою, навіть якщо уявити, що Україна успішно врегулює описані вище проблеми, потрібно буде мотивувати лісників, місцеві громади та фермерів. Амбітні заяви про мільярди дерев не змусять людей відмовитися від власної ріллі на користь вирощування лісу.

Інші країни вже платять за екосистемні послуги фермерам та громадам. Тобто ті отримують від держави, приміром, субсидії на купівлю саджанців, отримують фіксовану платню за залісення кожного гектару.

Крім того, вони можуть заробляти власні кошти з продажу деревини, яку держава дозволяє заготовляти за умови збереження екосистеми.

Завдяки таким підходам Коста-Рика, приміром, зупинили масові вирубки. А також відродила дощові ліси, що вкривають нині близько 60% території цієї центральноамериканської країни.

У Китаї завдяки державним субсидіям заліснили в 1999-2002 роках 7,7 мільйона гектарів територій. Активну роль зіграли саме фермери.

Кабмін поки що лише розробляє державну програму, яка б мала дати відповідь на питання, як це робитиме саме Україна.

Можна, звісно, використовувати директивні методи озеленення країни.

Лісгоспи отримуватимуть рознарядки згори, скільки й чого посадити. Поміж іншого, виникатиме спокуса видавати фактичне відновлення лісів за саджання нових. Саме цього побоюються експерти, обізнані з реаліями українського лісового господарства.

Інший шлях – довший, але ефективніший. На ньому ключова роль мала б належати науці. А мільярди дерев виросли б завдяки економічним стимулам для громад, фермерів та лісників.

  • Жанна Безп’ятчук
  • BBC News Україна

MIXADV

цікаве