Про це Микола Княжицький заявив під час виступу в парламенті 28 січня. Народний депутат від “Європейської солідарності” переконаний, що проєкт Закону “Про парламентську службу” зараз абсолютно не на часі.
- Набір на керівні й інші посади в Апараті парламенту здійснюватиме не Комісія з питань вищого корпусу державної служби, як зараз, а комісія, створена всередині Апарату. Вимоги до кандидатів на посади, порядок проведення конкурсу й усе інше встановлює лише керівник Апарату Верховної Ради.
- Законопроєкт пропонує відмовитися від відкритої та прозорої державної служби та створює корупційні ризики, коли керівник Апарату одноособово вирішує, кого, за яким принципом і на яку посаду приймати. Це поганий прецедент, тому що фактично ми руйнуємо структуру державної служби.
- Законопроєкт передбачає нерівні умови фінансово-матеріального забезпечення для працівників секретаріатів комітетів і секретаріатів депутатських фракцій, а це ті люди, які щодня готують аналітику, виконують іншу роботу для забезпечення роботи парламенту й кожного народного депутата.
- Цей законопроєкт фактично закладає підвалини до розпродажу майна Верховної Ради, тому що зараз майном розпоряджається сама Верховна Рада, а проєкт закону пропонує зробити так, щоб парламент визначав порядок розпорядження майном. Це може призвести до того, що затверджений Верховною Радою України порядок розпорядження державним майном буде непрозорим і таким, що містить корупційні ризики, а майно фактично розпродане. Це питання взагалі насправді не є предметом регулювання законопроектів.
“Ми подали альтернативний законопроект, хоча насправді вважаємо, що сама ця тема зараз у нас не на часі, але спробували виправити недоліки в альтернативному законопроєкті цього закону. Нам важливіше було б зараз говорити про субсидії чи медичну реформу, а не про те, як, вибачте, “дерибанити” майно Верховної Ради”, – наголосив нардеп.
Довідково. Проєкт Закону України “Про парламентську службу”, ухвалений у Верховній Раді за основу, пропонує визначити особливості правового регулювання парламентської служби та правового статусу парламентських службовців. Зокрема, визначити поняття “парламентська служба” як службу особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності парламентських службовців, пов’язаній з правовим, науково-експертним, дослідницько-аналітичним, документальним, організаційним, інформаційним, фінансовим, матеріально-технічним та іншим забезпеченням діяльності Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні та її органів, народних депутатів України та депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України.