Як захистити заповідні території

 Диктатор, убивця і мучитель білоруського народу: глава Білоруської автокефальної православної церкви заявив, що Лукашенка піддано анафемі

23/11/2020 admin 0

Глава Білоруської автокефальної православної церкви архієпископ Святослав Логін 22 листопада під час служби в соборі Святого Кирила Туровського в Торонто (Канада) зачитав послання, в якому […]

 

Природно-заповідний фонд України (ПЗФ) — це не просто територія посиленого державного захисту. Це все найцінніше, що є в нашій екосистемі.

Його охоронний статус гарантує недоторканість та розвиток унікальних природних анклавів, які сьогодні покривають 7% території країни.

Держава має не лише декларувати охорону ПЗФ, але й мати спроможність це робити. У тому числі кадрову, матеріально-технічну, фінансову і нормативно-правову.

Інакше заповідники, заказники та інші об’єкти будуть лише гарною вивіскою без реального змісту.

 

За 8 місяців 2020 року Державна екологічна інспекція нарахувала 57 млн грн. збитків через порушення на території природно-заповідного фонду.

Як правило, це нецільове використання територій, зокрема, під сільське господарство, засмічення вод, лісів та урочищ, вирубка дерев, самовільне захоплення заповідних земель, браконьєрство.

Насправді ця сума могла б бути набагато більшою. Але цифри збитків нараховуються не “зі стелі”, а відповідно до постанови уряду, яку ухвалили ще 7 років тому.

За цей час змінилася ціна на землю, вартість висадки нових дерев та оновлення біоресурсів.

А ось суми обчислення збитків лишилися старими, і тому браконьєри, “чорні лісоруби”, забруднювачі просто посміюються над державою та роблять свою справу далі.

Наприклад, за вбивство лелеки чи пошкодження місця його гніздування зараз платять лише 2,9 тис. грн, за вбиту козулю — 8,8 тис. грн, за зрубане дерево діаметром до 50 см в степовій зоні — 6,6 тис.

Так далі тривати не може, бо такими “відшкодуваннями” дискредитується вся система охорони природно-заповідного фонду, а заповідні території піддаються загрозі деградації та повного знищення.

Тому Держекоінспекція розробила проєкт постанови Кабінету міністрів, за яким такси для розрахунку збитків за екологічні порушення в ПЗФ зростуть в середньому вдвічі.

У тому числі за незаконне полювання, вирубку дерев, використання землі, засмічення та щодо інших порушень природоохоронного законодавства.

Крім того, в нашій пропозиції врахований фактор інфляції. Тобто тепер не доведеться щоразу переписувати нормативно-правові акти — з 1 січня 2021 року буде запроваджена індексація такс.

Ми вже не матимемо такої ситуації, як сьогодні, коли через застарілі розрахунки немає можливості належним чином покарати порушників природоохоронного законодавства.

Крім того, сплачені у вигляді компенсації кошти за завдані природі збитки підуть на відновлення понівечених заповідних територій.

Ще одним елементом, який посилить захист ПЗФ, стане ухвалення Верховною Радою доопрацьованого законопроєкту № 3091. Він покладає на Держекоінспекцію функції державного контролю за додержанням режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Наділяє ДЕІ розширеними повноваженнями щодо доступу до об’єктів перевірки, огляду, вилучень незаконних знарядь, складення протоколів про порушення законодавства, рейдових перевірок.

У комплексі з модернізацією матеріально-технічної бази Інспекції, цифровізацією процесу перевірок, підвищенням зарплат її працівників ми отримаємо інструменти для ефективної протидії тим, хто знищує природно-заповідний фонд України.

Тоді правові гарантії держави в повній мірі реалізуються на практиці.

MIXADV

цікаве