Чи є російська агентура в Кропивницькому?

Бугогардівське козацтво

28/03/2024 AA 0

Чорним шляхом З давніх-давен Середнє Подніпров’я стало вузлом усіх доріг. Безмежні степові гони сприяли становленню вільного, непокірного характеру тих, хто тут проживав. Хай то будуть […]

Не так давно пильний телевізійник Андрій Богданович примітив антиукраїнський дисонанс на обкладинці та в тексті рекламованої Інтернетом книги «Диалог с грядущим русским царем». Найбільше його стурбувало прізвище одного з авторів – Дмитро Зубов. Той виявився реальним суб’єктом,  і до того ж, ще й посадовцем середньої, або  швидше, дрібної ланки в нашій обласній розкладці.
Правоохоронці, звісно, не могли не зреагувати на сигнал від Богдановича і встановили, що пан Зубов ніби не мав уявлення, про що йтиметься у тій книзі і тому погодився на співавторство у рамках інтернетного спілкування з громадянином РФ Борисом Максименком, котрий видавав себе за нащадка імператорської родини Романових. А той родовитий колега-письменник підклав свиню нашому довірливому кропивничанину там, де «мова була більше на релігійні теми, роздуми про царя, про Бога тощо». Так передаються пояснення Зубова, одержані сайтом «Весь Кіровоград» від якогось анонімного правоохоронця. Словом, трапився новітній варіант, як у Шевченка: «кохайтеся чорнобриві, та не з москалями». Тут же, за одним рипом, громада дізналася про причетність фігуранта справи до обласної організації партії «Батьківщина», та що за даними Е-декларацій, поданих Зубовим, вони з дружиною, заробляючи вдвох менше 10 тисяч гривень на місяць, мають у власності чотири квартири у Кропивницькому та Новоархангельську.
Сайт інформагенції CBN, посилаючись на пресгрупу УСБУ в Кіровоградській області, додав, що зміст «Диалогу…» визнаний антиукраїнським. Бо він з тих видань, які спрямовані на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягань на права і свободи людини. Не виключено, що згадана писанина виконана під егідою московських спецслужб. Але тут на противагу зловмисникам оперативно й професійно спрацювали і Богданович, і ЗМІ, і СБУ.
Тим часом протистояння між спецслужбами України та РФ розгорілося не на жарт. У нього встряли не лише офіційні московські державні структури ФСБ, ГРУ та інші, а й нелегальні під крилом сумнозвісного путінського кухара Євгенія Пригожина, котрий дуже не любить, коли про нього пишуть. За ним тягнеться шлейф тяжких злочинів не тільки в Україні. Згадаймо хоча б таємний вивіз до Криму Януковича і наступні події там 2014 року. Виконавцями стали члени пригожинської ЧВК «Вагнер» під командою уродженця Смоліного на Кіровоградщині Дмитра Уткіна. Потім – Донбас. Цей «водоплавний» уже в розпалі українсько-російського конфлікту запросто приїхав до Смоліного і вивіз звідти до Росії матір. Про це вже намагався розповісти хтось із тутешніх СВNщиків, дивуючись, як так вільно й непомітно, без сторонньої допомоги, проникнув до Центральної України просмалений терорист. Переповзав, певно, під колючим дротом на пузі державний кордон, що ні одна пильна пошукова вівчарка не засікла його. А раптом тим же способом і скандальний трансвестит-байкер Залдостанов зі своєю бандою на пригожинських харчах, тягнучи на плечах мотоцикли захочуть повторити шлях Вагнера на «малу батьківщину»?
Та не тільки клоуном «Хірургом» зайнятий згаданий кухар Пригожин. Із статті Аркадія Бабченка «Ничего еще не закончилось» випливають серйозніші факти порівняно з тими, де Бабченко спочатку гине, а потім воскресає. У статті згадується про падіння з вікна своєї квартири і загибель російського журналіста Максима Бородіна. Незадовго до цього він провів власне розслідування, першим написавши про смерть більше 200 найманців ЧВК «Вагнер» в Сирії.
Телевізійники Орхан Джемаль, Олександр Расторгуєв і Кирило Радченко поїхали до Центрально-африканської республіки заради репортажу про ЧВК Вагнера, і розстріляні там невідомими. Петро Верзилов почав докопуватися до вбивства Джемаля і був отруєний незнаним ядом, опісля провівши кілька діб у комі на штучній вентиляції легень. Списали мабуть на коронавірус, про який тоді ще й заїкались. Надія Толоконникова повідомила про чиєсь стеження за всіма, хто навідувався до Верзілова у Берліні, включно з німецькими колегами. А що вже казати про подібні епізоди в Україні, яку Москва фанатично намагається залучити в свою орбіту.
І тут у виказаному контексті раптом подумалося, це ж по якому лезу ножа ходять, з вогнем жартуючи, і наші безкомпромісні телевізійники разом з Богдановичем!
Однак, ні Уткін-Вагнер, ні Залдостанов-Хірург, ні навіть сам Пригожин в підметки не годяться такому собі непримітному здалеку Дмитру Миколайовичу Козаку, котрого кремлівські жартівники за його ініціалами красномовно називають «ДНК Путіна». Це той самий Козак, який недавно «льогкім двіжєнієм рукі» перемножив на нуль одіозного Олександра Захарченка в донецькій забігайлівці «Сєпар». Ну, не особисто, звичайно, а з участю своїх маврів. Цим актом, певно, перебрав на себе обов’язки Владислава Суркова по Донбасу разом з усіма ресурсними потоками окупованої зони, змусивши «чеченця» писати мемуари. А що з потоками сталося саме так, свідчить негайна поява в адміністрації Козака опального «міністра» ДНР Тимофеєва-«Ташкента» з пропозицією хабаря за хлібне місце. Адже під кураторством віце-прем’єра вже перебувають Крим та Придністров’я і він, з новим призначенням, все більше скидається на новітнього «свєтлєйшєго князя Потьомкіна-Таврічєского» у південно-західних краях. Отже, у поділі донбаського пирога російськими спецслужбами на даний момент ФСБ відтиснула ГРУ.
І ось тут доречно нагадати, що Козак теж наш земляк – народився в селі Бандурове Гайворонського району. Свого часу ще Черномирдін у глибокій таємниці відряджав туди довірених журналістів збирати досьє на нього, аби орієнтуватися у владному павучатнику. Та не встигли гінці Віктора Степановича повернутися до Москви, як їх уже щільно тестували люди Козака і відповідно корегували біографію патрона. От і думаймо, чи не зберіг Дмитро Миколайович і до сьогодні тут численних своїх симпатиків? Ось на цьому перспективному полігоні попрацювати б нашим непідкупним медійникам, а не перебиватися дрібними графоманами типу Зубова! Крім того, варто було б розібратися з місцевим Інтернет-простором, де за пригожинсько-ольгінським зразком також процвітають ті ж самі тенденції. Ну, такі, як і в книзі Максименка-Зубова, що «спрямовані на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягань на права і свободи людини».

Леонід Багацький

MIXADV

цікаве