політико-мовні спекуляції депутатських фракцій

Бугогардівське козацтво

28/03/2024 AA 0

Чорним шляхом З давніх-давен Середнє Подніпров’я стало вузлом усіх доріг. Безмежні степові гони сприяли становленню вільного, непокірного характеру тих, хто тут проживав. Хай то будуть […]

Не знайшов у інтернеті варіант закону про освіту, який пішов на підпис президентові.
Є сам проект та коментарі до прийнятого закону у ЗМІ.
Щодо вивчення мов національних меншин у школах і навчання мовами національних меншин предметів з програми освіти у школах.
1. Національні меншини мали б мати право вивчати мови своїх меншин в позаурочний час у школах, які б організували силами громад. Так є в багатьох країнах світу.
Проект закону забезпечує вивчення мов меншин і навчання мовами меншин за рахунок держави.
2. Вивчення всіх предметів мовами меншин дає у результаті слабке володіння цими предметами державною українською мовою, або й повне незнання її (приклад Криму, у значній мірі Лугандонбу і міста-мільйонники). Дасть в результаті те, що меншини мають отримати освіту тільки своєю мовою – румунською, угорською, болгарською, татарською, азербайджанською, вірменською, грузинською, башкирською, бурятською… Насправді буде інакше.
Не забудьмо і – російською.
Отже, створює умови для використання у професійній діяльності мови меншин (фактично російської мови – мови російської меншини) чим закріплює російщення міст України.
3. У паспорті громадянина України немає вказано національності. Отже – всі є громадянами України – українцями. І мали б вивчати українську мову.
Де тоді взялися меншини? Як їх облікувати у щоденному діловому житті (у даному випадку у освіті), як забезпечити їхні права?

Коли йдеться про запис у паспорті – меншини здіймають протест (наче цим їх утискають, чомусь безпідставно говорять про міжнаціональну ворожнечу і нерівність), коли ж йде мова про права меншин – виявляється меншини чисельні і претендують на права невизначеного кола людей. І не дбають про стан української мови.
3. Одна справа меншини які компактно проживають у прикордонні – але і там навчання всіх предметів має відбуватися українською мовою – інакше як ці випускники користуватимуться правами громадянина України на всій її території.
Інша справа чисельність меншин у пунктах розсіяння. Якщо у Чернівцях, наприклад живе 10 бурятів, 100 башкир чи 500 поляків і у їхніх сімях є діти – держава має їм забезпечити башкирську, бурятську чи польську школи? Чи спілкуються ці меншини десь у Сумах чи в Дніпрі між собою бурятською, інші меншини татарською, болгарською, чи білоруською мовами – їхня приватна справа, чи спілкуються між собою українською, чи з українцями українською – статистики немає. З практики знаємо, що більшість тих, хто себе відносить до меншин, спілкуються на общєпрінятом – мовою міжнаціонального спілкування совка – совєтським сленгом – русскім язиком. Для них, скоріше, не йде мова про вивчення предметів вірменською, азербайджанською чи грузинською. Вони такими мовами між собою можуть спілкуватися, але навчатися за цим проектом закону різні меншини будуть мовою російською. Якою користуються у житті в зросійщених містах.
Отже, коли боротьба йде за навчання мовами меншин, то, реально, мова йде про втягування меншин до вивчення предметів – навчання російською мовою. Як є і сьогодні. Тобто мова йде про продовження російщення українців з посиланням на мовні потреби меншин.
4. Чисельною є меншина русских. Хоча перепису населення не було вже 17 років і скоро не передбачається, то кількість цієї меншини не відома.
Чому саме такий пріоритет для однієї меншини, російської, щоб зросійщені мешканці міст різних національностей, зросійщені українці продовжували російщити своїх дітей в українських школах для потішання путіністів-шовіністів, готувати для їхньої агресивної політики в майбутньому адептів русского міра?
Закон, фактично, замість шкіл для російської меншини, зберігає російськомовні школи для зросійщених українців.
Так закріплюється конгломерат російськомовних меншин, русских і зросійщених українців у містах і сам процес зросійщення українського народу.

Такі політико-мовні спекуляції депутатських фракцій приведуть до додаткових напружень і проблем в українському суспільстві, яке неухильно відроджується.

Сергій Жижко

MIXADV

цікаве

Be the first to comment

Leave a Reply