Понурий зимовий ранок.
Четверо ворожих солдат кидають автомати і біжать за нашим дроном. На дроні динамік, з якого їм було запропоновано здатися. На трансляції ми бачимо – погодились. Чотири темні фігури з піднятими руками біжать по брудному снігу до наших позицій.
Розрив! Влучання. Одна фігура опиняється в епіцентрі вибуху. Дим розсіюється, і на місці вогненної кулі ми бачимо лише чорно-багряну пляму. Інші три точки подають ознаки життя – двоє швидко встають і йдуть далі, один намагається повзти. Всі все розуміють, але черговий про всяк випадок перепитує наших фпвішників та суміжників. “Мінус”, “не ми”, “вкурсі, по них не працюємо”.
Це далеко не вперше таке – русскіє знищують фпв-дронами своїх, які здаються в полон. У Другу світову були заградотряди з кулеметами, а зараз з дронами. Що ж, ми свою частину домовленостей виконуємо. Але на вікові традиції русскої армії ніяк не вплинемо. Пощастить увернутись русскому від рідного русского дрона і добігти до наших позицій – буде жити. Не пощастить – що ж. Така вона, матушка Расія. Вбиває своїх нелюбих дітей. На жаль, не лише своїх.
Один плюс – дрони використали не по наших.
До речі, в останні дні модно говорити про міжнародне право. Я от вірю в міжнародне право. А ви? Але чи вірить воно в нас? Не впевнений.
Двоє русскіх таки добігли до рятівного полону. Навіть відносно цілі. Обмінний фонд поповнено.
Андрій Іллєнко
Джерело: https://censor.net/ua/b3594167