6 жовтня 1918 року гетьман Павло Скоропадський відкрив у Києві перший український державний університет. До цього українська мова не була дозволена у жодному виші російської імперії.
Гетьману Скоропадському був присвячений один з випусків моєї програми “СаундЧек”.
Ось її текстовий фрагмент.
“Скоропадському на початку своєї діяльності керівника Української держави вдалося впоратися з багатьма проблемами. Були створені повноцінний державний банк, земельний банк, створено перший в історії бюджет країни. Відновилася робота українських залізниць, запрацював видобуток вугілля, була запущена повноцінна українська валюта – гривня та карбованець. Були впроваджені митна, прикордонна служби, запрацювали органи поліції, державна варта, спецслужби. Гетьманом Скоропадським були створені Академія наук України, два перші українські університети, з’явилася Національна опера, було відкрито 150 українських гімназій.
Але тогочасним українцям, як і нашим співвітчизникам 2 роки тому, на жаль не потрібна була армія, мова, віра. Вони повірили шоуменам того часу – маловідомому письменнику Винниченку та журналісту Петлюрі.
Цікаво, як склалося життя гетьмана Скоропадського після вимушеної еміграції до Німеччини. Навесні 1933-го Скоропадський за рекомендацією рейхспрезидента Гінденбурга отримав аудієнцію у рейхсканцлера Гітлера, під час якої переконав його допомогти жертвам Голодомору в Україні. Проте Сталін відмовився прийняти допомогу Німеччини через начебто відсутність голодуючих.
Гетьмана було запрошено читати лекції в академії німецького генштабу. Дочка Скоропадського Олена згадувала, з якою повагою вставали німецькі генерали при вході гетьмана до аудиторії. І навіть присутній при цьому Гітлер помітно нервував, бо не міг вирішити, чи вставати йому, чи ні.
У 1936-му Гітлер пропонував гетьману звання генерал-фельдмаршала, але Павло Петрович гордо відмовився.
Взимку 1940-1941 років 68-річний гетьман отримав від рейхсфюрера Гіммлера пропозицію створити й очолити український легіон у складі Вермахту. Проте гетьман поставив умову – легіон можливий тільки як самостійне військове формування незалежної України. Але ця вимога не була прийнята Гітлером.
У чотириповерховому будинку Скоропадського на Айзенштрассе, 19 зустрічалися українські емігранти, німецькі генерали Йодль, Кейтель, Гот, колишні радянські генерали Андрій Власов та Сергій Буняченко.
У листопаді 1944 року гетьман отримав від Гіммлера нову пропозицію – створити Український національній комітет як складову частину Комітету визволення народів Росії, який очолював генерал Власов. Павло Петрович поставив умову – звільнити лідерів українського національного руху, яких утримували в бараку для політичних у концтаборі Заксенхаузен. Гіммлер здивувався: «Навіщо вони вам? Вони навіть сидячи в таборі примудрилися пересваритися». Але гетьман наполіг на своєму.
Так у листопаді 1944-го в гетьманському будинку у Ванзеї з’явилися колишні в’язні Заксенхаузена – лідер ОУН Андрій Мельник, лідер ОУН Степан Бандера зі своїм заступником Ярославом Стецьком, президент Української народної республіки Андрій Лівицький.
Але перемови скінчилися нічим. Результат цих чвар є доволі сумний. 16 квітня 1945 року під Мюнхеном, під час нальоту англо-американської авіації, гетьман був смертельно поранений. Лідери українських націоналістів продовжили ворогувати між собою, а українські повстанці на Західній Україні вмирали в боях проти німців та НКВД.
Спадкоємець гетьмана, гетьманич Данило, ненадовго пережив свого батька. За антирадянські акції в Лондоні в 1957 році його було вбито агентами КДБ. Вони зробили це за допомогою пістолета-шприца з парами ціанистого калію, який викликає параліч серця і після випаровування не залишає жодних слідів”.
Тексти найкращих випусків першого сезону телепроекту “СаундЧек” увійшли до моєї книги “SoundЧек”.
Замовлення книг: 063-430-57-85 (телефонуйте або пишіть на Viber, Telegram, WhatsApp)
При замовленні трьох видань, четверте можна отримати як бонус!
Всі бестселери нашого Книжкового Клубу: https://is.gd/BPsuJ3
При замовленні трьох видань, четверте можна отримати як бонус!
Дмитро Чекалкін в мережі ФБ
