У Москві на дахах в центрі встановлюють ППО. Що вони можуть збити?

“Показники розкриття” злочинів впали через нестачу ресурсу, але найбільша проблема попереду – експерт

08/02/2023 AA 0

Через високу залученість органів системи Міністерства внутрішніх справ до реагування на виклики воєнного стану на території України знизилися результати розслідування інших злочинів, які продовжують скоювати […]

У соцмережах з’явилося багато повідомлень про встановлення комплексів ППО в різних районах Москви та Підмосков’я. На фото та відео, які поширюють у мережі, видно, що озброєння розміщують навіть на дахах будинків.

Якщо це правда, то до чого готується столиця Росії через 11 місяців вторгнення в Україну?

Починаючи з четверга, російські соцмережі публікують фото та відео, де видно, що на дахах деяких будівель в центрі Москви поблизу Кремля встановили системи ППО. Зокрема, комплекси “Панцир-С1” зафіксували на даху будівлі міноборони РФ на Фрунзенській набережній.

У той же день з’явилося відео з Тетеринського провулку на Таганці, знятого десь на верхніх поверхах: там видно військову техніку, дуже схожу на “Панцир”, а також важкий кран, що підіймає контейнер на дах будинку. Охоронці офісу пояснили те, що відбувається, чи то “плановими навчаннями”, чи то “ремонтом даху”.

Друге відео, з комплексом ППО (попередньо, це “Панцир-С1”) за 10 кілометрів від резиденції Путіна в Ново-Огарьово на Рубльово-Успенському шосе, опублікував телеграм-канал “Сирена”.

Ще декілька систем ППО зняли на камеру за два кілометри від бізнес-аеродрому “Остаф’єво”, в Новій Москві, де базуються і військові. Читач, який надіслав це відео, стверджує, що військова техніка з’явилася там близько місяця тому.

Користувачі соцмереж публікують й інші знімки військової техніки в різних районах Москви: повідомляють про комплекси С-400, розгорнуті в районі Тимірязівської сільськогосподарчої академії, а також про батарею ППО в парку Лосиний острів.

18 січня, коментуючи недавню трагедію в Дніпрі, де через падіння російської ракети по житловому будинку загинуло понад 40 мирних людей, керівник російського МЗС Сергій Лавров заявив, що винні в усьому українські системи ППО, які, за його словами, “попри всі закони ведення війни, попри міжнародне та гуманітарне право розташувалися в житлових кварталах”.

Речник Кремля Дмитро Пєсков, якого журналісти спитали в п’ятницю про встановлення ППО в Москві, традиційно переадресував всі питання на міністерство оборони.

Міноборони Росії та мерія Москви не дали своїх коментарів.

Военная техника в Тетеринском переулке
Військова техніка в Тетеринському провулку

ВВС не може підтвердити, що масове розташування систем ППО в Москві почалося саме зараз. За повідомленнями інших джерел, “Панцир” на даху міноборони стоїть щонайменше з грудня 2022 року. Не виглядає чимось дивовижним і протиповітряне прикриття стратегічно важливих аеродромів і резиденції Путіна.

Користувачі російського мілітаристського ресурсу topwar.ru зазначають, що в США системи ППО встановлені на будівлях, розташованих навпроти Білого дому, а в Сеулі зенітно-ракетні комплекси на дахах – обов’язковий атрибут через близькість кордону з Північною Кореєю.

Тим не менш у випадку з Москвою основна маса повідомлень про появу в місті та на його околицях ППО з’явилася в останні дні. У більшості випадків користувачі пишуть про “Панцир” – установку, призначену відбивати насамперед атаки літальних апаратів, що мають відносно невелику швидкість.

“Панцир-С1” – переваги та недоліки

Цей зенітно-ракетно-гарматний комплекс створений для протиповітряної оборони невеликих громадських та військових об’єктів. В основному його використовують для ближнього прикриття, а також підтримки інших систем ППО про відбитті масованих авіаударів.

Згідно з заявленими характеристиками, він здатний вести вогонь одночасно по чотирьох повітряних цілях на відстані до 20 кілометрів і на висоті до 15 кілометрів. Максимальна швидкість цілей, що вражаються – 1000 метрів за секунду, тобто приблизно три швидкості звуку, стверджували розробники.

Однак, як показали реальні бойові дії, характеристики “Панциря” виявилися сильно завищеними.

Ще в 2012 році на науково-технічній конференції міноборони Росії та Російської академії ракетних та артилерійських наук автори звіту про ефективність “Панцира-С1” вказували на низку його серйозних недоліків. Зокрема, в звіті йшлося про те, що реальні результати стрілецьких випробувань показали низьку можливість комплексу обстрілювати цілі, що маневрують та летять з курсовим параметром понад 2-3 кілометри.

Також не підтверджена можливісь стріляти по цілях, що летять зі швидкістю понад 400 м/с, і що максимальна дальність стрілянини в 20 кілометрів забезпечується по повітряних цілях, які летять зі швидкістю не більш ніж 80 м/с.

Під час активної фази російської військової операції в Сирії “Панцир-С1” прикривав російську авіабазу в Хмеймімі та залишив двояке враження.

Військовий експерт, головний редактор журналу “Арсенал Отечества” Віктор Мураховский так писав із посиланням на два свої джерела, офіцерів ППО: “В Сирії з’ясувалося, що “Панцир” не бачить малорозмірні та малошвидкісні цілі, до яких відносяться військові БПЛА”.

За його словами, ефективність “Панциря” не перевищує 19%.

Можливо, що відтоді комплекс доопрацювали. На початку січня 2018 року, діючи в зв’язці з іншим зенітно-ракетним комплексом “Тор-М2”, “Панцир” показав непогані результати при відбиванні масованої атаки безпілотників. Міноборони Росії заявляло, що тоді “Панцир” збив 7 ворожих дронів, ще 6 перехопили підрозділи радіоелектронної боротьби.

“ЗРГК “Панцир-С1” має серйозні проблеми з роботою в умовах щільної забудови міста. Високі будівлі значно зменшують ефективність фіксації загроз. Крім того, у ракет ЗРГК “Панцира-С1″ є проблема, і, скажімо так, з огинанням тих самих будівель. У Білгороді про це добре знають”, – пише український військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.

За інформацією від відкритих джерел, до початку війни з Україною всього на озброєнні російської армії було 116 комплексів “Панцир-С1”, втрата як мінімум 12 з них в ході бойових дій документально підтверджена. За неофіційними даними, втрати становили понад 30 одиниць.

Навіщо встановлювати “Панцирі” в Москві?

З першого дня вторгнення в Україну російська армія завдає ударів по всій українській території, передусім використовуючи ракети радянського та власного виробництва, а з недавніх пір й іранські безпілотники. Їхніми жертвами стають мирні люди.

Що стосується самої Росії, спочатку близькість війни відчували на собі лише її прикордонні регіони, де час від часу підривалися військові склади, лінії електропередач, залізничні шляхи і термінали з паливом, залітали снаряди в будинки та гриміла ППО. Але поступово географія бойових дій почала розширюватися.

"Панцирь-С1"
ППО в Підмосков’ї

В жовтні підірвали Кримський міст, що об’єднує анексований Крим з Краснодарським краєм, а на початку грудня атакували військові аеродроми в Рязанській і Саратовській областях. Особливий резонанс викликав напад на аеродром “Енгельс” – там базуються літаки дальної авіації, які завдають ракетні удари по Україні.

Як заявили тоді в міноборони Росії, “здійснено спроби завдання ударів реактивними безпілотними літальними апаратами радянського виробництва”. Військові телеграм-канали уточнювали, що для ударів по аеродромах в глибокому російському тилу могли використати радянські розвідувальні безпілотники Ту-141 “Стриж”.

Українська влада не взяла на себе відповідальність за те, що трапилося на аеродромах в Енгельсі та Дягілево. А наприкінці грудня атака на аеродром “Енгельс” в Саратовській області повторилася.

Розташування “Панцира-С1” на будівлі в Москві свідчить про наростання побоювань Кремля. Та чи виправдані вони?

Поки йде війна, існує загроза для столиці РФ, каже представник преслужби ГУР міноборони України Андрій Юсов.

“Далі буде гірше. З України їм треба буде піти. І поки Росія не забереться з усіх окупованих територій, загроза якихось певних ексцесів на території РФ, у тому числі Москви, зберігатиметься”, – заявив він.

Українська сторона не розкриває своїх планів щодо розробки і використання барижуючих боєприпасів (так званих дронів-самогубць) в глибині російської території. Але поспішне встановлення в Москві додаткових систем ППО може свідчити про серйозні проблеми з російською протиповітряною обороною.

Не виключено, що російська армія, отримавши іранські дрони-камікадзе, протестувала ними власну систему ППО і за результатами випробувань прийшла до невтішного висновку.

Зрозуміло, що раз безспілотники, здатні “прошити” російську систему ППО, зумів створити Іран, то Україна з її військово-конструкторською базою, що залишилася їй після розпаду СРСР, вже напевно зможе.

ввс

MIXADV

цікаве