Пан Віктор народився 14 квітня 1960 року в Чернігівській області. 22 роки прослужив у військах спеціального призначення, зокрема і у нашому, нині знаменитому, третьому полку.
Віктор Григорович належав до тих військовиків, які органічно сприйняли український патріотизм, не на словах, а на ділі. Із початком національного громадського життя, з’явилися паростки відродження українського козацтва. Нашому краю на перших порах непощастило з лідером у козацькому середовищі. Власне, як і у всій Україні, де з часом булосформовано кілька, часом конкуруючих між собою, козацьких організацій.
Перше у нашому краї козацьке товариство очолив Віктор Загацький. Він з великим запалом узявся до справи, але мав не менший запал і до горілки, яка його дочасно й спалила. Щирий і відданий Петро Довбненко усю ідею козацтва втілив у носіння нагайки, чим відлякував насторожених українофобів. Після зникнення в запої першого крайового отамана чергова козацька рада на альтернативній основі з двох кандидатів обрала нового крайового отамана. Ним став відомий в Україні та за її межами геральдист Анатолій Авдєєв. За чотирі роки отаманства козацька організація стала насправді обласною і чисельно збільшилася більше ніж у десять разів, була реструктурізована на сотні та районні осередки та здобула авторитет. Саме на початку цієї роботи на допомогу і прийшов новачок із Забайкалля Віктор Шарий. його було призначено крайовим осавулом. З цієї посади його поважними козаками, що за часів Січі називалися військовими товаришами було рекомендовано Гетьману Українського козацтва на призначення наказним крайовим отаманом під час скрути у товаристві. Саме за наступні двадцять років Віктор Шарий виявив неабиякий організаторський талант і найбільш послідовно і організаційно плідно попрацював на розбудові товариства.
Навесні 2014 року, як крайовий отаман підтримав ініціативу обласної ради і став співзасновником Народного ополчення Кіровоградщини із запобігання проявам сепаратизму та тероризму в області. Брав участь у плануванні та реалізації відповідних заходів, разом з козаками неодноразово чергував на блокпостах, допомагав правоохоронцям забезпечувати порядок. Активно займався матеріальним забезпеченням учасників АТО, у 2017-2021 роках брав участь у бойових діях на Донбасі.
Отримав нагороди «За бездоганну службу» 2-3 ступенів, медалі «За відмінну військову службу» 2 ступеня, «Ювілей спеціальної розвідки», «25 років незалежності України», а також Почесну грамоту Кіровоградської обласної державної адміністрації та обласної ради, грамоти Кіровоградської міської ради, відзнаки та грамоти громадських організацій, відзнаку Кіровоградської області «За мужність і відвагу».
А у 2022 році, з початком широкомасштабного вторгнення росії, став на захист України. За віком він не мав би вже йти до війська. Але ж надбав великий професійний досвід і, очевидно, хотів використати його на благо України. В УДА зазначають, що він як професійний військовий багато чого знав і умів, через його науку пройшли не менше пару сотень бійців.
«Мужня і світла людина, патріот, який добровольцем пішов на фронт захищати Батьківщину», — зазначив у дописі на Facebook кропивницький громадський діяч, голова Кіровоградського обласного товариства політичних в’язнів та репресованих Віктор Полтавець.
«Вікторе Григоровичу, ну як же так??? Чому Господь забирає таку кількість добрих знайомих??? Страшна плата за нашу Перемогу… Спочивайте з миром…» – зазначає волонтерка Тетяна Бородіна.
Прощавай, друже! Повік тебе пам’ятатиму!
Юрій Матівос
http://chas-time.com.ua/liudyna/ubito-otamana.html
Потрібна матеріальна допомога антимосковському українському сайту в кібервійні з Росією –
реквізити: карта “ПриватБанк” № 4149 4993 4979 0855
Підтримай журналістів на інформаційній передовій.
Разом до Перемоги!