Думка Андрія Місюра: «Річ у тім. що післязавтра закінчується онлайн-опитування громадян від Кропивницької міської ради щодо доцільності зміни символіки Кропивницького (https://kr-rada.gov.ua/simvolika…/opituvannya-simvolika/). Власне, через те, що мінімалістичний формат даного опитування: “Чи підтримуєте Ви зміну символіки міста – герба і прапора?: А) так; Б) ні” – не відображає мого власного ставлення до проблєми, висловлюю його тут. (це «вихлоп» в мережі Фейсбук).
Так, дійсно, міська символіка Кропивницького потребує КОРЕКЦІЇ, проте не заміни. Цілком достатньо привести герб і прапор у відповідність до правил геральдики, власне українського звичаю і здорового глузду – і все буде гаразд.
Так, зокрема, чинний герб Кропивницького увінчано СТОЛИЧНОЮ золотою баштовою короною, хоча на її місці мала би бути срібна, а малинове поле герба та прапора на практиці часто зображують червоним. Монограму ж російської імператриці Єлизавети, що зображувалася в імперський період на гербі було замінено вигаданою монограмою Святої Єлизавети. Оскільки ж на знаковому рівні план Єлизаветинської фортеці, усередині якого поміщено монограму, асоціюється з міськими мурами, вважаю логічним замінити її, скажімо, тризубом Володимира як символом української державності (порівн. з гербом Чернівців, де в міській брамі поміщено Володимирів тризуб чи з гербом білоруського Могильова, де віддавна над міською брамою зображено білоруський герб Погоня). На прапорі ж ту саму монограму пропоную замінити зіркою, як символом тієї-таки фортеці, яка, будучи основною фігурою герба, ніяк не відображена на прапорі. Зазначимо також, що на практиці міськрада Кропивницького послуговується прапором прямокутного формату, що суперечить уже досить усталеному в Україні звичаєві, згідно з яким прапори міст квадратні.
Відтак моя пропозиція полягає не в заміні, проте в редагуванні міських клейнодів. Адже легітимність міських символів, як правило, забезпечується їх спадкоємністю від першоджерел.
Андрій Месюр»
У підсумку слід зауважити про «дуже високі знання» з геральдики та вексиології «висловлювача». І корона «столична», і форма прапора не така, а далі уродуються форма геральдичного щита і патякання про кольори герба. Навіть коментувати таке душа не лежить. В підсумку пропозиція залишає маркери російського дореволюційного герба – контур фортеці. Тут же йде висловлювання про «спадковість та першоджерела». Сумна спадковість знову буде більмом на символіці міста. Сумно і прикро це читати і на це дивитись. Все як у далекому 1992 році. А чи народився вже тоді Андрій Місюр, але мережі Інтернет тоді точно ще не було?
В підсумку черговий дилетант з “широкого кола громадськості” пропонує яrесь “одоробло на ногах” з фортецею на пузі”… А для чого напис з назвою міста? Це що за правилами геральдики? Тоді може взагалі герби замінити табличками з написами, та й годі зайвих старань… Є така думка, і є така ілюстрація. То чи все буде гаразд?
Анатолій Авдєєв, голова Української геральдичної колегії