Як соратники зрадника Медведчука у ВР перекрашуються в патріотів

Історія острову Зміїний на якому немає змій

03/07/2022 AA 0

“Русский воєнний корабль, іди нах*й!” – фраза, промовлена українським прикордонником з чорноморського острова Зміїний, стала легендарною з першого дня повномасштабного російського нападу на Україну. Атака […]

Фото:

На 116-й день від початку повномасштабної війни росії проти України народні депутати після двотижневої перерви провели дванадцяте засідання Верховної Ради у сесійній залі на Грушевського. 

Нардепи розглянули двадцять законопроєктів та постанов і майже всі з них проголосували конституційною більшістю. Верховна Рада звернулась до держав-членів ЄС та його інституцій щодо підтримки надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС на саміті 23–24 червня.

Крім того, Рада заборонила російську музику в українських медіа та громадському просторі. Нардепи також заборонили імпорт та розповсюдження книг та іншої видавничої продукції з росії, тимчасово окупованих нею територій України та з Білорусі. А ще у Раді створили нове депутатське об’єднання “За вільний Кавказ”.

Рух ЧЕСНО у рамках спецпроєкту  зробив стислий аналіз дванадцятого засідання Верховної Ради від початку повномасштабної війни росії проти України.

Читайте також: ДержZрадники: прізвища які не треба забувати. Що маємо робити, аби це не повторилося знову?

ОПЗЖ перевзувається

Дванадцяте засідання ВРУ було коротким у порівнянні з попередніми й тривало майже дві години. Очевидно, це пов’язано з тим, що цього разу в сесійній залі парламенту вперше за довгий час не було запрошених іноземних політиків та офіційних виступів, а нардепи були зосереджені виключно на розгляді порядку денного. 

Однак, до слова, попередні дні в українській політиці були надзвичайно насичені візитами лідерів європейських країн, які вперше від початку повномасштабної війни відвідали Україну. 16 червня відбувся довгоочікуваний візит лідерів ЄС — президента Франції Еммануеля Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца, прем’єр-міністра Італії Маріо Драгі та президента Румунії Клауса Йоганніса, які, крім іншого, відвідали зруйнований житловий квартал в Ірпені.  

Лідери країн ЄС в Ірпені. Фото: GETTY

А вже наступного дня без офіційних анонсів до Києва вдруге від початку повномасштабної агресії росії прибув прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, який крім офіційних перемовин та пресбрифінгу журналістам, знову пройшовся із президентом України Володимиром Зеленським центром столиці, відвідав Михайлівський золотоверхий собор та експозицію знищеної російської техніки на Михайлівській площі та поспілкувався на вулиці з киянами.

Читайте також: Олександр Вілкул: Я пишу: йди на***! Мені відповідають: Ваше высказывание будет учтено

Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон разом із президентом України Володимиром під час екскурсії знищеної російської техніки на Михайлівській площі

Верховна Рада, відповідно до ухвалених раніше постанов, під час воєнного стану працює в режимі єдиного пленарного засідання з перервами між засіданнями. Так дванадцяте засідання на четвертий місяць повномасштабної збройної агресії росії відбулось у неділю, 19 червня. Від попереднього збрінная нардепів у сесійній залі була найбільша перерва у понад два тижні, адже раніше між засіданнями парламенту від лютого 2022 року була перерва у близько тиждень. 

Дванадцяте засідання традиційно розпочалось із виконання державного гімну та хвилиною мовчання за загиблими захисниками України й мирними жертвами збройної агресії росії. На цей раз не було виступів закордонних політиків, натомість були не менш символічні та показові виступи представників фракцій та груп парламенту. 

Читайте також: Чому однієї лише заборони діяльності проросійських партій в Україні недостатньо

Слід зазначити, що нещодавно на сайті ВРУ знову у публічному доступі з’явилися стенограми засідань ВРУ, які з міркувань безпеки були закриті від початку повномасштабної агресії росії. Тому, крім відео, із засідання громадяни можуть прочитати і повний текст виступів нардепів. 

Показово чи радше парадоксально, як швидко змінюється політична риторика представників колишньої фракції ОПЗЖ, які раніше виступали за співробітництво з росією та “негайне виконання Мінських угод”, а зараз виявились “палкими прихильниками вступу України до ЄС”. 

Представники обох депутатських груп, які утворились на залишках фракції ОПЗЖ (ПЗЖМ та “Відновлення України”), наразі кардинально змінили вектор своєї позиції. Тепер  вони розповідають про те, що ми “живемо і працюємо в історичні часи”, є “парламентом не лише воюючої країни, а є свідками та будівничими того, як українська держава невпинно рухається до отримання повноправного членства в ЄС”.

Про це з трибуни парламенту заявляють навіть ті депутати від ОПЗЖ, які у 2020 році делегацією від цієї партії на чолі з Віктором Медведчуком зустрічалися в Кремлі із депутатами та керівництвом держдуми росії — зі спікером В’ячеславом Володіним, його заступником Олексій Гордєєвим, з главами фракцій “Єдина Росія” та КПРФ Сергієм Невєрним та Геннадієм Зюгановим. А перед тим голова партії ОПЗЖ Віктор Медведчук у Кремлі зустрівся зі своїм кумом Володимиром Путіним та обговорив створення парламентського виміру нормандського формату.

Читайте також:  “Рада з відновлення Портнова” та інші причини, чому навіть після перемоги справедливих судів може не бути

Делегація депутатів від ОПЗЖ: Віктор Медведчук, Вадим Рабінович, Тарас Козак, Олександр Колтунович, Ренат Кузьмін і Тетяна Плачкова

“Риторика про те, що Україна не готова на отримання навіть статусу кандидата вже точно не є актуальною, особливо ми це відчули під час візиту лідерів європейських країн. Офіційний Київ підсилить та оновить Євросоюз на якісно новому рівні. Більше того, наша держава навіть сьогодні є ближчою до стандартів ЄС, ніж окремі східноєвропейські держави на момент їх вступу”, — сказала під час виступу з трибуни ВРУ представниця групи “Відновлення України” Тетяна Плачкова.

Крім того, колишні представники ОПЗЖ, крім розповідей про “тернистий шлях України до ЄС”, навіть дають поради, як посилити переговорні позиції України перед ЄС. Наприклад, представник ПЗЖМ Олександр Колтунович, який ще на початку лютого найбільше серед колег говорив про виконання Мінських угод та вимагав від Ради проголосувати за необхідні законопроєкти (про вибори на окупованих територіях, амністію осіб, економічну блокаду та відновлення економічних відносин і розпочати діалог із прямих перемовин з ОРДЛО), тепер розповідає, як посилити позицію президента, спікера та інших офіційних представників України на міжнародній арені, які будуть показувати, що приєднання України до ЄС в економічній сфері. Методами для такого посилання Колтунович назвав підвищення конкурентоспроможності, подолання негативних наслідків інфляції, зростання продуктивності праці, приріст валового внутрішнього продукту тощо.

Читайте також: Велика втеча. Українська «VIP-гниль» з депутатським мандатом вдає з себе біженців на Лазуровому узбережжі 

“Ми віримо, що в найближчі дні станеться це історичне рішення, до якого український народ ішов великий тернистий шлях, до якого готова вся наша країна. І ми віримо, що ми ще більше будемо продовжувати робити євроінтеграційні процеси, приймати антикорупційне законодавство, приймати всі необхідні речі, аби, власне, ввійти в цю родину високих гарних європейських народів. Віримо в усе це, працюємо задля перемоги разом”, — заявив під час виступу іще один екс-член ОПЗЖ Юрій Павленко.

Натомість представник “Голосу” Ярослав Юрчишин під час виступу нагадав нардепам про трагічні та знакові втрати на фронті: київського активіста Романа Ратушного та пластунів — тернополянина Віталія Дереха та львів’янина і правнука Івана Крип’якевича Артема Димида. 

Слід зазначити, що наразі частина українських нардепів перебуває з робочим візитом у США. Парламентська делегація від України на чолі з головою фракції “Слуга народу” Давидом Арахамією провела зустріч у Сенаті, Палаті представників, в Держдепі і Міністерстві фінансів, а також із керівником USAID Самантою Пауер. 

Парламентська делегація України разом із надзвичайним та повноважним послом України Оксаною Маркаровою на зустрічі з американськими політиками

Читайте також: Зрадник із села Луб’янка на Київщині

Що ухвалили

За час дії воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року Верховна Рада загалом вже ухвалила 182 закони та постанови.

На порядку денному дванадцятого засідання ВРУ від початку повномасштабної агресії росії проти України було двадцять питань, які в підсумку були усі ухвалені (15 законів, три постанови та два законопроєкти в першому читанні). Переважну більшість із них (крім трьох) нардепи проголосували конституційною більшістю у понад 300 голосів “за”. Хоча зараз у сесійній залі та публічній площині вже не згадують про “оборонну коаліцію” парламенту, однак бачимо, що у Верховній Раді є продуктивна динаміка голосувань за законопроєкти, яка демонструє наявність загального консенсусу серед депутатів різних фракцій та груп.

Ключовим голосуванням Верховної Ради під час дванадцятого засідання, яке одноголосно підтримали усі фракції та групи, стала постанова №7471 про звернення до країн ЄС щодо надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до Європейського союзу, за яку проголосувало 315 нардепів (ніхто не голосував “проти” або “утримався”).

“Цілі покоління виборювали шанс вирватися з в’язниці Радянського Союзу та, як вільний птах, злетіти до європейської цивілізації. Сьогодні ж до спільної української мрії — рукою подати! Беззаперечне “так” для України на саміті ЄС стане сильним жестом підтримки українців, які зараз захищають демократію на передовій”, — підкреслив спікер парламенту Руслан Стефанчук після голосування.

Виступ голови ВРУ Руслана Стефанчука щодо Постанови про підтримку надання Україні статусу країни-кандидата в члени ЄС. Фото: ВРУ

Найближчим часом, за словами нардепів, очікується окреме засідання Верховної Ради щодо євроінтеграційних питань, а також виступ прем’єр-міністра Данії Метте Фредеріксен.

Іще одним знаковим голосуванням Верховної Ради, яке також отримало понад  300 голосів “за”, стала підтримка національного музичного контенту та обмеження використання російської музики в українських медіа і громадському просторі (№7273-д). Водночас слід зазначити, що на час написання статті дані цього голосування, чомусь, відсутні на сайті ВРУ.

Законопроєкт серед іншого передбачає сприяння поширенню українського музичного контенту через збільшення квот на радіо, а також через запровадження поняття національного музичного продукту, який в майбутньому підтримуватиметься грантами Українського культурного фонду. Також законопроєктом запроваджується чорний та білий списки російських виконавців, де всі артисти з країни-агресора автоматично потраплять у чорний список. Їм буде заборонено виступати в Україні, а їхні пісні буде заборонено виконувати у публічному просторі, а також на радіо та ТБ, допоки артист не увійде до білого списку, підписавшись під спеціальною заявою на підтримку України (її зміст ще розробляється).

Також нардепи 306 голосами “за” ухвалили закон про заборону імпорту та розповсюдження книг та іншої видавничої продукції з рф, тимчасово окупованих нею територій України та з Білорусі (№7459). Серед авторів законопроєкту —  президія Верховної Ради, члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики та народні депутати з різних фракцій. Обидва рішення нардепи ухвалили конституційною більшістю 303 та 306 голосів відповідно. Знаково, що 13 голосів “за” дала група ПЗЖМ на чолі з Юрієм Бойком та 11 голосів “за” — ще один відламок колишньої фракції група “Відновлення України”.

Читайте також: Стукачі та зрадники: хто та з чиєї подачі займається репресіями на окупованих територіях 

“Рускій “культурний” корабель іде вслід за воєнним! Сьогодні Верховна Рада України підтримала законопроєкти про обмеження музичного контенту держави-агресора та про заборону імпортувати, продавати, видавати книги росавторів. Ми хочемо читати і слухати українське! Російська книга і музика — йди… додому, тобі тут не раді!”, — написав після голосування на своїй сторінці у Facebook перший заступник голови ВРУ Олександр Корнієнко.

Даним законом забороняється ввезення та розповсюдження книжок та іншої видавничої продукції з території держави-агресора рф, білорусі, тимчасово окупованої території України. Заборонено ввезення і продаж книг та інших видань авторства громадян рф. За ввезення та розповсюдження видавничої продукції з рф та білорусі, а також літератури, внесеної до Реєстру видавничої продукції антиукраїнського змісту, встановлено адмінвідповідальність.

Зазначимо, що в Україні з 1 січня 2023 року книги видаватимуться і розповсюджуватимуться лише державною українською мовою, мовами корінних народів України й офіційними мовами Європейського Союзу. Водночас книги іншими мовами можуть видаватися і розповсюджуватися, якщо вони видані мовою оригіналу. Перекладна література має видаватися і розповсюджуватися в перекладах на українську мову або будь-яку офіційну мову ЄС чи мову корінного народу України.

Крім того, Верховна Рада 315 голосами “за” внесла зміни до Податкового кодексу (№7432), згідно з якими зарплати українських захисників не підлягатимуть оподаткуванню військовим збором. Цей захід діятиме лише на період воєнного стану в країні.

Нардепи також проголосували низку законопроєктів про вихід вже з формальних угод з росією щодо науково-технічного співробітництва та використання систем стільникового рухомого зв’язку.

Наостанок на засіданні 19 червня також повідомили про створення у Верховній Раді міжфракційного депутатське об’єднання “За вільний Кавказ”, головою якого є нардеп від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко.

До складу нового об’єднання увійшли наступні депутати:

1. Гончаренко Олексій

2. В’ятрович Володимир

3. Чийгоз Ахтем

4. Парубій Андрій

5. Потураєв Микита

6. Магомедов Муса

7. Лубінець Дмитро

8. Саврасов Максим

9. Юраш Святослав

10. Наливайченко Валентин

Мета депутатського об’єднання “За вільний Кавказ” — допомога пригніченим росією народам Північного Кавказу. 

Раніше Рух ЧЕСНО писав, що майже два десятки народних депутатів регулярно пропускають засідання Верховної Ради під час повномасштабної війни росії проти України. Здебільшого йдеться про представників колишньої фракції ОПЗЖ, позафракційних та екснардепів від “Слуги народу”. Частина цих депутатів має підозри у державній зраді

А ще в парламенті є депутати, які переважно відсутні та не беруть участі в голосуваннях — інколи їхні картки вставлені у слоти, але фактично вони не голосують. Можемо припустити, що картки для голосування розставляють їхні колеги по фракції чи групі, щоб імітувати присутність депутатів на засіданні.

Олександр Саліженко, опубліковано на сайті Руху ЧЕСНО

MIXADV

цікаве