ВИМОГЛИВИЙ ДОСЛІДНИК, ПРИСКІПЛИВИЙ ЖУРНАЛІСТ ТА МУЗЕЙНИЙ ДАРУВАЛЬНИК

Новий задум Путіна. Навіщо Кремль активізував усіх своїх агентів

21/05/2022 AA 0

Андрій Піонтковський: У РФ розгортає кампанію під гаслом Don’t humiliate Russia — не принижуйте Росію (Фото:Reuters) Москва розуміє спрямовану проти неї тенденцію і робить зараз безпрецедентні зусилля, мобілізуючи […]

  Цими днями виповнилося 65 років відомому історику, краєзнавцю та журналісту Федору Шепелю.

  Народився та навчався він на правобережній Дніпропетровщині (закінчив історичний факультет тепер Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара), але свій хист і знання присвятив вивченню та популяризації історії і природи нашого краю.

  Двадцятип’ятирічним юнаком Федір Олександрович приїхав до обласного центру викладати курс історії країн Азії та Африки у теперішньому Центральноукраїнському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка. Із часом він працював та співпрацює й донині з багатьма місцевими, і не тільки, видавництвами, редакційними радами і колегіями (зокрема журналах «Поріг», «Вежа», «Степ», «Кур’єр Кривбасу», «Хроніки задзеркалля»; газетах «Народне слово», «Без таємниць», «Вѣдомости плюс», «Вечірня газета», «Вісті Світловодщини», «Наше місто і село», «Голос України», «21-й канал», «День», «З  перших уст», «Кіровоградська правда», «Наша громада», «Нова газета» та інші).

  За часи незалежності України Федір Олександрович підготував чималу низку доповідей та статей, не одну сотню розвідок та публікацій до видань різного ґатунку. Під псевдонімом «Н. Читальник» у 1993 році видав свою першу книгу-довідник «Україна. 1917 – 1992» в серії «Історія Вітчизни», яка у той час прислужилася багатьом абітурієнтам на вступних іспитах до нових українських вишів.

  Під час роботи у пресцентрі Управління СБУ в Кіровоградській області займався реабілітацією жертв політичних репресій і розсекреченням архівів КДБ СРСР та брав участь у створенні відомчого музею. У 2014 році була випущена його наступна історико-краєзнавча книга «Ніхто не хотів помирати, або Репресований Єлисавет – Зінов’євськ – Кірово – Кіровоград», яку високо оцінили усі рецензенти та навіть пророчили успішний захист наукової дисертації в майбутньому. Тривалий час був залучений до підготовки багатотомного видання «Реабілітовані історією. Кіровоградська область» (2004 – 2020).

  На початку 90-х років минулого століття, із заснуванням обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова, він увійшов до складу першої трійки її лауреатів. Того ж року став і лауреатом премії імені Володимира Винниченка (1994).

  Серед різноманітних тем, яких торкався Федір Олександрович особливо виділяється тема українського козацтва, що довгий час освітлювалася в газеті «Народне слово» в рубриці «Було колись». Зосередженню дослідника на цій темі необхідно завдячувати його вчителю, відомому історику Юрію Мицику. На це вказує й перший дарчий напис від нього молодому випускнику університету на книзі «Анализ источников по истории освободительной войны украинского народа 1648 – 1654 годов» (1983), в якому заначено: «Дорогому Феді з побажанням успішної здачі екзаменів в аспірантуру 28/Х-1983». Наставник і до цього часу підтримує дружні стосунки зі своїм вже срібноволосим учнем.

  Любов до природи стала лейтмотивом його теперішнього життя, яка вилилася у нескінчену кількість веселкових мандрівок по Україні. Їх маршрути пролягли не тільки вже рідною для нього Кіровоградщиною, але й простягнулися до його малої батьківщини – Дніпропетровщини та улюбленої Черкащини тощо. І кожна поїздка, без перебільшення, миттю з’являється на сторінках віртуальних та друкованих видань. Примітно і те, що кожна публікація ілюструється саме авторськими фотографіями, з яких хоч зараз можна створити захоплюючу фотовиставку про наш край. Певні екскурсійні маршрути стали творчим тандемом Федора Олександровича та музейних закладів, зокрема і з обласним краєзнавчим музеєм. Саме в них відбувається науковий обмін, уточнення і обґрунтування, й навіть нові відкриття. На жаль, повномасштабна війна росії на території України сьогодні завадила здійсненню нових планів та задумів у цій важливій та новій справі. Віриться, що тільки до Перемоги над рашистами.

  Книга – окрема пристрасна сторінка його життя, які він збирав і збирає донині. Упродовж 2018 – 2021 років до фондів та наукової бібліотеки музею Федір Олександрович передав понад п’яти сотень книг, брошур, журналів. Серед них і рідкісні видання, і видання з автографами видатних земляків й друзів, і видання з особистими публікаціями, і багаторічні повні комплекти періодичних видань. У сформованому фонді краєзнавця й журналіста, який продовжується поповнюватися, також представлені матеріали, що розповідають про його вищезгадану викладацьку діяльність, професійні досягнення на ниві краєзнавства та особисте життя. З особливо теплими спогадами Федір Шепель передає до фондів обласного краєзнавчого музею праці свого вчителя Юрія Мицика, кожна з яких має щемливі його побажання.

  Не можна не приєднатися до них та у свою чергу привітати ювіляра й висловити подяку за співпрацю і подарунки, які варті окремої виставки у найближчий мирний час.

Павло РИБАЛКО, заступник директора обласного краєзнавчого музею

 з обліку і збереження музейних цінностей

MIXADV

цікаве