Казахстан призупиняє своє існування

Газават по-новоукраїнськи

04/07/2022 AA 0

В Новоукраїнці це не священа війна мусульман, а боротьба за газ – заправку, доставку та повірку балонів. У цьому райцентрі та ОТГ  газ  і досі […]

Казахстану більше не існує. Так, територія країни існує, але після того, як президент Токаєв запросив “миротворчі війська” ОДКБ, а Росія (31-а та 45-а дивізії) та Білорусь (98-а дивізія) направили туди війська, самостійна держава Казахстан призупинила своє існування.

Ранок в Алмати

Казахстан пішов за сценарієм, який раніше, в 2014 році, був прописаний для України: запрошення чужих військ, придушення повстання, маргіналізація місцевої еліти, насадження її на фінансову голку Москви та цементування поліцейського режиму. В принципі все те, що відбулося в Білорусі, за виключенням прямої військової агресії.

В принципі, казахи довели, що вони не білоруси і спробували встановити свої власні, не промосковські не кланово-олігархічні порядки. Але не змогли встояти. Три причини очевидної вже поразки:

1. Питання “Чий Крим?” працює не тільки на міжособистому, але й на міжнародному рівні. Повсталі висунули вимогу офіційно та публічно визнати, що півострів належить Україні, за що і поплатилися.

2. Опозиція в Казахстані була зачищена вже давно. Мережевий горизонтальний протест — без очевидного лідера, політичної сили, але з більш-менш чіткими гаслами — працює в короткотерміновій період і то за умови відсутності зовнішнього втручання.

Тут же Москва миттєво відреагувала на “кримське питання”, а у протестантів не було зорганізованої структури для “гри в довгу”.

Щоб там не казали, але наприкінці 2014-початку 2014 року українська опозиція зуміла продемонструвати єдність своїх дій, до того ж представивши своїх лідерів (Яценюк-Тягнибок-Кличко), але в Казахстані такий сценарій виявився занадто нереалістичним.

Не можна протистояти внутрішньому і зовнішньому ворогові, коли у тебе відсутня структура, що бере на себе відповідальність у перехідній період. Хтось має вести переговори, а потім, – якщо революція перемагає, – відновлювати державні інститути.

Казахстан же, будучи персоналістською диктатурою, виявився інституційно та геополітично оголеним. А свято місце, як кажуть росіяни, пустим не буває. От і Кремль буде зараз наповнювати казахську інституційну пустоту російською державністю. Сценарій, який завдяки війні на Донбасі, змогла уникнути Україна.

Росія перенаправляє свої війська до Казахстану

3. Кажуть, що повстання відбулися в містах з переважно казахським населенням. Російськомовні, – і це вже не дивно, – виступили на боці російських, білоруських, а також, судячи з останніх повідомлень, вірменських інтервентів.

Так, на вулиці вийшли сотні тисяч людей, але інші сотні тисяч з радістю та квітами чекають окупантів. Країна розколюється етнічно, ідентифіційно та ментально. А це означає створення передумов для зовнішнього управління. З боку Кремля. Ніякої внутрішньої політичної та громадської самоорганізації, на зразок того ж Майдану, в Казахстані не очікується. На жаль.

Що це означає?

Росія захоплює політичні інститути республіки Казахстан. Заодно відбувається окупація країни. З часом росіян зненавидять всі. Але лють прийде по мірі того, як проллється кров. А вона вже засяяла усіма імперськими фарбами: Північний Казахстан, відсутність держави, дикий народ, великоросійський комплекс “ми Русь, а не Орда” — все це зараз відчують казахстанці. Незалежно від етнічного походження. Бо Російська імперія — каток, який змітає і своїх, і чужих.

А Путіну до московського Різдва 7 січня потрібно продемонструвати власну геополітичну перемогу. Хоча б над Біларусью та Казахстаном. Інакше опустити “залізну завісу” над всіє зоною ОДКБ не вдасться.

Автор: Всеволод Гордієнко

MIXADV

цікаве