Великі проблеми з великим гербом

Оптимальною є пропозиція законодавчо зафіксувати лише один чинний Державний Герб, знявши з нього ярлик “малий” і розпочавши процедуру внесення відповідних змін до статті 20 Конституції України. Більшість країн світу мають лише по одному гербу і жодних проблем не виникає

 

У внесеному Президентом В. Зеленським до Верховної Ради законопроєкті № 5712 від 29 червня 2021 р. пропонується затвердити варіант герба, який ще від кінця 1990-х років із незначними переробками (остання – в 2008-2009 рр.) подавався на конкурси та в різний спросіб лобіювався для проведення у Верховну Раду, однак був відхилений.

Давніший проєкт зазнав досить багато критики як з боку фахівців, так і у відгуках на сторінках деяких видань. Особливо нищівною та глузливою була публікація 2001 р. в “Комсомольской правде в Украине”.

 

Публікація 2001 року в “Комсомольской правде в Украине”

Однак замість виправлення суперечливих моментів майже жодних доопрацювань не відбулося. Залучення ще одного художника-графіка призвело лише до косметичних змін, яких зазнали зображення козака та лева.

Що ж не так із цим проєктом?

1. “Без царя в голові”

 

Вінець

Наявність над щитом відповідної “корони гідності” за геральдичними нормами вказує на статус власника герба. Наприклад, у гербах міст застосовують т.зв. “муровану” корону, для сіл – вінець із колосків, у гербах магнатів за цим елементом можна встановити чи знак належить князю, графу, герцогу і т.п. Натомість у державних символах “корона гідності” має відображати дійсний юридичний статус, тому реальні вінці використовується країнами з монархічним устроєм (Швеція, Данія, Норвегія, Люксембург, Ліхтенштейн тощо).

 

Різні типи реальних корон, що вживалися у гербах як “корони гідності” (з праці Ströhl H.-G. Heraldischer Atlas. Stuttgart, 1899)

 

Герб князівства Ліхтенштейн, увінчаний князівською короною

Протягом останніх років кілька постсоціалістичних республік через політичні мотиви стали вживати на своїх символах “корони гідності”. Навіть якщо зважити на ці прецеденти, то при цьому вони або брали конкретні національні святині (Угорщина, Грузія), або відновлювали використання корон із гербів своїх держав першої половини ХХ ст., коли мали статус монархій (Болгарія, Сербія, та ж Угорщина).

Розглянемо як ця проблема стосується України за такими критеріями:

а) геральдично-правовий: Україна є республікою, а не монархією;

б) геральдично-традиційний: ні в розробленому Василем Кричевським державному гербі Української Народної Республіки, ні в описі державного герба Західно-Української Народної Республіки (офіційного зображення не було затверджено), ні, очевидно, в гербах Української РСР, ні навіть у проєктах Георгія Нарбута (для Української держави Павла Скоропадського і потім УНР) чи Миколи Битинського (на еміграції) жодних корон не було;

 

Герб Української Народної Республіки (автор – В. Кричевський, 1918 р.)
 

Герб Української Радянської Соціалістичної республіки (1949 р.)
 

Проєкт герба Української Держави (автор – Г. Нарбут, 1918 р.)
 

Проєкт великого герба України (автор – М. Битинський, 1939 р.)

в) історичні реліквії: в Україні немає історичних пам’яток такого рівня, як і немає можливості робити якусь гіпотетичну реконструкцію вінця Володимира Великого чи корони Данила Романовича з огляду на відсутність оригіналів та надто слабкі іконографічні джерела.

Що ж тоді фігурує на пропонованому проєкті герба? В описі маємо: “великокняжий вінець (корона) Ярослава Мудрого”. Дивно, бо здається ніхто тепер не знає як точно виглядала ця корона. Проте вона дуже нагадує вінець, зображений на банкноті 1 гривня зразка 1992 р., але на голові князя Володимира, а Ярослав Мудрий на 2 гривнях того ж року має на голові шапку.

 

Банкнота 1 гривня зразка 1992 р.
 

Банкнота 2 гривні зразка 1992 р.

На банкнотах зразка 2005 р. у князів не лише виросли бороди, але й відбувся обмін головними уборами: тепер уже Володимир Великий у шапці, а Ярослав Мудрий – у вінці, але в зовсім іншому – діадемі з деісусним чином з Михайлівського скарбу в Києві.

 

Банкнота 1 гривня зразка 2005 р.
 

Банкнота 2 гривні зразка 2005 р.
 

Діадема з деісусним чином з Михайлівського скарбу в Києві

Кому належала ця археологічна знахідка не встановлено – фахівці припускають, що це жіноча прикраса однієї з великих княгинь з першої половини ХІІ ст. Тож очевидно, що ні цю діадему, ні фіктивний вінець із гривневої банкноти подавати на державному гербі України як реальний загальнонаціональний символ безпідставно.

Намагання пояснити сенс застосування “корони гідності” як якогось “символу суверенітету” надумане й несерйозне, бо за цією логікою десятки інших країн, у державних гербах, емблемах чи печатках яких немає жодних корон (серед них Німеччина, Швейцарія, Португалія, Греція, Франція, Італія, США та багато інших, у тому числі з монархічною формою правління у минулому), не є ні суверенними, ні незалежними.

 

Сучасний державний герб Німеччини
 
Сучасна державна емблема Італії

2. Намет

 

Намет

Простір між короною та щитом заповнено рослинним елементом, названим у законопроєкті “наметом”. Насправді ж геральдичний намет має конкретну функцію й завжди використовується з шоломом, який накриває. У сучасних державних гербах такої практики переважно дотримуються деякі країни Британської співдружності (Багами, Барбадос, Гамбія, Гаяна, Гренада, Ямайка та ін.).

 

Герб Ямайки

Україна, здається, британською колонією ніколи не була, та й жодного шолома в проєкті герба немає, то й застосовувати намет немає ні потреби, ні сенсу.

3. Ногами по синьо-жовтому

 

Стрічка

У нижній частині герба стрічка в національних кольорах опинилася під ногами щитотримачів (лева та козака). Особливо негативно подібні речі сприймаються в суспільстві після подій 2014 р., коли російські окупанти на Сході України та в Криму всіляко глумилися над Державним Прапором України, зокрема топчучи його ногами. Тому подібне зображення у Великому Гербі України є неприйнятним, оскільки фактично легалізує глум над Державним Прапором.

Це лише основні грубі недоліки, є ще й дрібніші, які стосуються інших деталей. Наприклад, пропоноване зображення лева, в якого чомусь дві ліві задні лапи.

 

Ноги лева

Тож пропонований проєкт містить низку грубих хиб, передовсім геральдичних і політичних, суперечить Конституції України і буде дискредитувати нашу державу. Він не лише викликає критику фахівців, але й провокує збурення у суспільстві. Очевидно, що такий символ не об’єднає країну і не годиться до затвердження Верховною Радою України. Тому однозначно рекомендується Верховній Раді відхилити цей законопроєкт, а Президентові – відкликати його.

На жаль, пропоновані мною протягом минулих років варіанти вирішення проблеми, так і не були почуті. Пропонувалося:

АБО вирішити питання з цим символом професійно, провівши спершу круглий стіл серед фахівців, на якому узгодити спірні моменти і визначити концепцію герба (оскільки в Конституції його вигляд не прописаний і, наприклад, зовсім не зрозуміло яку роль має відігравати козак із мушкетом: фігури у щиті, щитотримача чи якусь іншу), а далі – конкурс лише серед художників-графіків із конкретним ТЗ (технічним завданням);

АБО, що виглядало раціональніше, внести зміни у статтю 20 Конституції, зафіксувавши там лише ОДИН ГЕРБ (без “малий” чи “великий”), який успішно функціонує з 1992 р.

Другий варіант доволі складний, бо вимагає затвердження змін до Конституції на референдумі, але можливий. По-перше, це зняло б напругу з питанням герба (хоча в порівнянні з політизацією 1990-х вона значно впала). По-друге, більшість країн світу мають лише по одному гербу і жодних проблем не виникає.

Оскільки часу до відзначення 30-річчя Незалежності України залишається обмаль, то в цьому разі оптимальною є пропозиція законодавчо зафіксувати лише один чинний Державний Герб, знявши з нього ярлик “малий” і розпочавши процедуру внесення відповідних змін до статті 20 Конституції України.

доктор історичних наук, голова Українського геральдичного товариства, провідний науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
8 ЛИПНЯ 2021
https://www.istpravda.com.ua/columns/2021/07/8/159805/

MIXADV

цікаве