​Операція «Дискредитація»

Bellingcat: Накануне смерти Шишова стало известно о появлении сотрудников ФСБ в Киеве

03/08/2021 admin 0

В организации Bellingcat, которая занимается журналистскими расследованиями, комментируя смерть Виталия Шишова, заявили, что в Киеве присутствуют сотрудники российской ФСБ. Об этом, в частности, сказал журналист-расследователь […]

«Плівки Медведчука» у чотирьох подачах стали подією, на яку складно не звернути увагу. Політично-звуковий трилер тривав протягом практично місяця, вправно привертаючи увагу, і його кульмінацією стало звинувачення Петра Порошенка у затягуванні обміну полоненими у власних інтересах.

Для початку потрібно зупинитися на термінології: оприлюднені записи телефонних розмов Віктора Медведчука не є результатами розслідування, оскільки Денис Бігус та його команда не зробили їх, а отримали з джерел, які воліють не називати. Цікавий момент: після зламу восени 2016 року пошти приймальні тодішнього помічника Путіна Владислава Суркова українські хакери виклали її вміст, щоб кожен зміг ознайомитися та зробити власні висновки. У випадку з «плівками Медведчука» Денис Бігус постає в ролі істини в останній інстанції, представляючи нарізку записів та роздаючи коментарі. Фактично спостерігається спроба використати записи розмов одіозного політика у політичних інтересах, оскільки використати їх як доказ у суді вкрай проблематично.

Внутрішня логіка «плівок Медведчука» стала зрозумілою кілька днів тому. Останній фрагмент записів підштовхує до висновку, що Петро Порошенко затягував обмін одного з відомих «кіборгів» – Андрія Гречанова, нині підполковника Збройних Сил України. Показово, що сам Гречанов цю версію не підтверджує, а журналісти Bihus.info не знайшли можливості перевірити власні припущення у людини, яка є героєм трансльованих ними записів. Це не єдиний дивний епізод у масиві скандальних «плівок», проте найбільш показовий.

Чому питання обміну полонених викликало найбільший резонанс? Відповідь проста: Україна восьмий рік веде гібридну війну з Росією, і чимало військових та волонтерів знають і про тортури, яким піддавалися наші полонені. Та й громадян України, навіть формально далеких від війни, доля полонених не залишає байдужими, вона викликає набагато більший резонанс за будь-які економічні оборудки. Україна у даному випадку – не виключення, у 1980 році діючий президент США Джимі Картер програв президентські вибори кандидату-республіканцю Рональду Рейгану значною мірою з тієї причини, що той не зміг добитися звільнення кількох десятків американців, захоплених під час ісламської революції в Ірані. Росія куди менше опікується власними полоненими, виключеннями стали лише Кіріл Вишинський та Володимир Цемах, яких обміняли у вересні 2019 року.

Кремлівські «інженери людських душ» добре володіють психологією масової свідомості та вправно використовують її у власних інтересах. Про це свідчать, зокрема, досліди з дегуманізації супротивника влітку 2014-го та навесні 2021-го. В обох випадках кремлівська пропаганда волала про вбивства маленьких хлопчиків, реанімуючи напрацювання радянської пропаганди. Проте подібними сюжетами інформаційна війна проти України не обмежується.

Для чого завдавати удару по Порошенку? Думаю, що в Росії намагаються вбити двох зайців. З одного боку, п’ятий президент залишається для Кремля небезпечним супротивником, адже запроваджені за його президентства санкції проти Росії не лише залишаються чинними, але і працюють, хоча у РФ намагаються довести протилежне. З іншого – роздмухування скандалу буде негативно впливати на політичний клімат всередині України, розхитувати українське суспільство. Що, до речі, повністю відповідає інтересам Росії.

Участь у програмі «Право на владу» 10 червня представника ОПУ Олексія Арестовича та ад’ютанта Арсена Авакова у ранзі заступника міністраАнтона Геращенка свідчить, що влада активно використовує тему «плівок Медведчука» у власних політичних інтересах. Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія виступив за їх трансляцію на всіх телеканалах країни. Які причини цього? #ЗеКоманда у такий спосіб розписується, що «наздогнати» Порошенка у інший, правовий спосіб вона не спроможна, тому встала на шлях дискредитації супротивника. Є ще один нюанс: звинувачення Порошенка дозволяють переклчити увагу з нинішнього стану справ з обміном полоненими. Нагадаю, що останній відбувся у квітні 2020 року, завдяки йому до свої родин повернулися 20 полонених та заручників, з яких лише двоє брали участь у ООС. Попри численні запевнення, які звучали з грудня 2019 року, представники Міжнародного Червоного Хреста так і не отримали доступ до наших полонених у ОРДЛО для їх верифікації та перевірки умов утримання.

Петро Порошенко в ефірі телеканалу «Прямий» дав оцінку і «плівкам Медведчука», і останнім діям влади на міжнародній арені. Зрозуміло, що капітулювати він намірів не має, а боротьба триватиме не лише в інформаційному просторі, але і в судах.


evgen.magda
Євген Магда

MIXADV

цікаве