Десять років тому в Канаді виникає печатка дивізії Галичина

І хай хтось з істориків пояснить, що то було?

Десять років тому в Канаді виникає печатка дивізії Галичина. Аукціон, три фото, 300 дол. Пишу замітку. Миттєвий ажіотаж. Все зникає.

Світлини залишаються. Розслідування ніхто так і не провів.

Якою була та печатка?

Просто про рівень нашої історичної науки…

Символічна річ, а нікому не цікаво.

Росіяни і не приховують того факту, що всі зібрання стосовно України у них засекречені. Особливо ОУН-УПА, дивізія «Галичина». Якщо туди когось і допускають, то лише штатних сексотів ФСБ для створення чергових антиукраїнських страшилок, що лише розколюють Україну. На те все і розраховано…

Не забувайте, що у спадок від КДБ росіянам дістався потужний відділ «Н» – націоналіст, з розгалуженою агентурною мережею, у тому числі в Україні. Якщо хтось думає, що та система контролюється салагами з потішного СБУ, той глибоко помиляється… Просто проаналізуйте сумну долю всіх провідних націоналістичних партій і уважно придивіться до деяких очільників… Просто настане певний момент, буде віддана чітка команда. А схема вже відпрацьована…

Їх дуже легко вирахувати за шаблонною поведінкою. Хто найбільше кричить, найбільший патріот і професійний невдаха, який, тим не менше, здатний на стрімку кар’єру…

Тому не слід виключати і певних багатоходових операцій як російських, так і американських спецслужб, спроможних як  виготовити майстерні фальшивки, так і хитро виставити на продаж оригінальні речі… Тут слід дивитися на те, що почнеться довкола. Які фігури і звідки засвітяться… Яка політична мета в міжнародному масштабі переслідується…

Це і є реальна геополітика, в якій, на жаль, Україна, завжди використовується втемну. У нас іноді виникає враження, що в державі просто відсутні спеціально підготовлені для виконання масштабних завдань кадри. Спасибі, надивилися! Одні практично відкрито працюють на Росію, інші – на Захід. Аналітиків-міжнародників давно перетворили в дешевих піарників.

В результаті, нам кидають наживки, які наші владоможці щиро ковтають. З гачками. І завжди настає ситуація, коли невидима мотузочка смикається… Ото і вся «велика українська політика». Фактично, нами правлять таранки. Чи маріонетки. Зрозумійте і возрадуйтеся!

Як сказав один генерал – працювати ні з ким! Кругом одні зрадники… Гірка, але правда…

Весела міжнародна команда журналів «Музеї Україна» і «Нова Січ», вже кілька разів опинялася в не дуже нам зрозумілих епіцентрах якихось спецоперацій. Як завжди вони відбуваються напередодні певних політичних змін. Уже напрацювали досвід.

Барометр безпомилковий. Міжнародний антикварний ринок. Дивні знахідки. При цьому, ніхто ніколи не вирахує джерел виникнення лотів і інформації…

Ми журналісти. Здобувати і оприлюднювати інформацію – наша робота. Жаль, що майже ніхто у владі не здатен на аналіз фактів…

Ну, а ймовірну печатку дивізії Вафен СС «Галичина» сприймаємо як легенду. Вигулькнула і зникла. Залишилися фотографії. Що теж результат.

Почекаємо…

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»

MIXADV

цікаве