«Терорист» Мацієвич

До 110-річчя з дня загибелі Левка Макаровича Мацієвича, уродженця нашого краю.
Незважаючи на недавно безнадійно програну японську війну, першу внутрішню революцію та на затяжну гібридну війну проти Персії (1905-1911), Росія все ще намагалася захопити світове лідерство. Тому й зачіпалася за всі новинки в озброєннях, створюючи ілюзію могутності. Посилала за рубіж військовиків учитися методам сучасної війни. Між таких «курсантів» був і Левко Мацієвич, син службовця цукроварні в Олександрівці. Газета «Новое время» за 8 липня 1910 повідомляла, що в школі француза Фармана в Етампі за останні дні здійснили вдалі польоти пани Мацієвич і Солдатенков, а в школі Вуазена в Мурмелоні тим же займалися пани Мишалкевич й Адаменко.
Минули всього два місяці, і вчорашні учні ось самі вже вчать дома свіжих авіаторів. А 8 вересня 1910 року (усі дати – за старим стилем) навіть влаштовали показове всеросійське свято авіації.
«Петербургская газета» в матеріалі «Перший день польотів» розписувала подробиці дорогого «народного гуляння», але далеко не всі:
«Літун М.Н.Єфімов взяв два денних призи за точність спуску. Одноденний приз на тривалість виступу без посадки для любителів-авіаторів взяв корабельний інженер Л.М.Мацієвич. Найвищої точки підйому досягли пілоти: Кузминський, Руднєв, Єфімов і Б.Матиєвич-Мацієвич. За сукупністю польотів в перший день авіатори показали такий час: 1) Л.М.Мацієвич (один виліт) 44 хв. 12,6 сек.; 2) Є.В.Руднев – 42 хв 29 сек.; 3) М.Н.Єфімов – 33 хв. 26 сек.; 4) пор. Горшков – 10 хв.; 5) Б.М.Матиєвич-Мацієвич – 7 хв.; 6) О.О.Кузминський – 5 хв.; 7) С.І.Уточкін – кілька секунд; 8) Г.С.Сегно – кілька секунд. Літун поручик Горшков, приземляючись, зламав апарат».
Всього тоді літало 11 спортсменів. Призовий фонд склав солідну суму – за зайняті перші-другі місця в різних номінаціях давали більше 20000 тисяч рублів. Не залишалися поза увагою й інші учасники дійства. Квиток у ложу коштував 25 рублів, інші – від 50 копійок до 15 рублів. Себто, бізнес є бізнес. І якщо він дається, його треба брати. Лотерея!
Польоти на кулях, підйоми повітряних зміїв і аеростатів першого дня не відбулись.
«Московские ведомости» пістрявіли замітками, що зліталися з усієї імперії:
«ПЕТЕРБУРГ, 8 вересня. Почалося всеросійське свято повітроплавання. Незважаючи на вітряну погоду, відбулася низка вдалих польотів. На апаратах Фармана літали Єфімов, капітан Мацієвич і поручик Руднєв. Мацієвич за 44-хвилинний політ отримав приз тривалост. На аеродромі перебували великі князі Олександр Михайлович і Дмитро Павлович»;
«КАЗАНЬ, 8 вересня. Васильєв на моноплані Блеріо вдало піднявся на 400 метрів, і тримався 21 хвилину. Летор після 5-ти хвилин від поруву вітру впав, апарат разбитий, авіатор неушкоджений»;
«ХАРКІВ, 8 вересня. При сприятливій погоді відбулися два підйоми Заікіна тривалістю 26 хвилин на висоті до 400 метрів; глядачів зібралося до 50 000 осіб»;
«ТУЛА, 9 вересня. Росинський на аероплані Блеріо поднявся на 40 метров і літав дві хвилини. На розвороті аероплан упав і разбився, авіатор відбувся травмою ноги. Десятитисячна юрба глядачів влаштувала заворушення».
Видовище тривало вже два тижні. Пілоти чесно відробляли гроші, вкладені любителями екстриму в розважальні польоти. Бізнес і гострі відчуття межували з крайнощами. Грім грянув 24 вересня. Сумну сенсацію газети і журнали, пошта і телеграф рознесли по всьому світу.
Капітан Лев Макарович Мацієвич, прагнучи взяти приз висоти, піднявся до 1000 метрів. З невідомої причини літак зламався, і авіатор при падінні загинув.
Тим часом свято тривало. «Столичная Молва» 27 вересня славила новий всеросійський рекорд висоти:
«При проведенні сьогоднішніх змагань одержана телеграма від професора Кузнєцова і секретаря аероклубу Срединського. Вони піднялися на повітряній кулі «Василий Корн» за годину до загибелі Мацієвича, в п’ятницю, о 5 годині вечора. Авіатори протримались у повітрі 23 години, і опустились за 200 верст на схід від Саратова, покривши відстань у 1500 верст і поставивши новый всеросійський рекорд висоти – 6400 метрів. Температура на такій висоті 25 градусів нижче нуля за Цельсієм».
Московський «Руль» уже 27 вересня, як і інші засоби інформації, повідомляв про панихиду за Мацієвичем. Того дня о 14 годині в Петербурзі у каплиці військово-клінічного госпіталю від імені великого князя Олександра Михайловича на гроб загиблого покладений розкішний срібний вінок: «Моему верному помощнику». Срібні вінки покладені також від статс-секретаря Столипіна, котрого напередодні Мацієвич катав на літаку, з написом «Жертве долга и отваги», від головного управління генерального штабу, від другого балтійського флотського екіпажу. А ще – від слухачів артилерійської академії, товариства повітроплавання «Крылья», від морського корпусу, першої і сьомої гімназій та інших. Гроб в знак особливої шани накритий кормовим Андріївським прапором.
Шоу закінчилося 1 жовтня. Але на цьому ж Комендантському полі продовжилися будні, що не відрізнялися від свят. «Утро России» 3 жовтня:
«Учора на аеродромі товариш секретаря аероклубу Срединський відбув кілька польотів на «Фармані», отримавши звання пілота-авіатора.
Єфімов здійснив 5 стартів з пасажирами. Між іншим, впродовж чверті години з ним літала артистка Маріїнського театру, пані Кузнєцова-Бенуа. Дама дуже задоволена польотом і у захваті сміливістю Єфімова. Той, однак, перед підняттям нагадав їй про трагічну долю капітана Мацієвича. Пані Бенуа повторила прохання взяти її з собою, зазначивши, що такі катастрофи – випадкові нещастя».
Мало того, року не минуло, як «Русское слово» заявило, що 25 червня 1911 року той же Єфімов у Гатчині літав на біплані «Фарман» з пасажиркою, вдовою колишнього авіатора капітана Мацієвича, котра, всупереч трагичній смерті чоловіка, виказала бажання стати повітроплавальницею.
Навколо трагедії враз закрутилися нові теми.
Наприклад, «Русское слово» 29 вересня у хроніці зазначило, що вчора один з петербурзьких кінопрокатників оповістив публіку про показ в синематографі сенсаційної картини «Гибель Мациевича». Поліція розпорядилась зняти той несвоєчасний номер з програми. «Русский Инвалид» миттєво надрукував: «В синематографах заборонили демонстрацію картини загибелі Мацієвича та інші фільми. Але треба звернути увагу на те, що в Москві показують «Поединок» Купріна де, між іншим, є епізоди суду офицерської честі. Офицери зображені в такому карикатурному вигляді, що над ними публіка регоче, аж ридає. Невже таке в нас допустиме?».
Як завжди у таких випадках, пішли гуляти світами кілька версій того, що відбулося.
Ось як писав десятилітній глядач, а пізніше письменник, Лев Успенський:
«…Говорили, будто, переутомлённый за день полета, Мациевич слишком вольно откинулся спиной на скрещение от расчалок непосредственно за его сиденьем. Говорили, что просто один из проволочных тяжей оказался с внутренней раковиной, что «металл устал»… Через несколько дней по городу поползли – люди всегда люди! – и вовсе фантастические слухи: Лев Мациевич был-де втайне членом партии эсеров; с ним должен был в ближайшие дни лететь не кто иной, как граф Сергей Юльевич Витте; ЦК эсеров приказал капитану Мациевичу, жертвуя собой, вызвать катастрофу и погубить графа, а он, за последние годы разочаровавшись в идеях террора, решил уйти от исполнения приказа, решил покончить с собой накануне намеченного дня…».
Сьогодні інородець Вітте не такий популярний в Московії, як питомий русак Столипін. Тому й легенду загибелі Мацієвича поспіхом перезавантажили. Тепер він став жертвою жорстоких однопартійців-«мазепинців», бо не виконав їхнього плану знищення Столипіна і за це мусив бути покараний. Але які ж могли бути у них плани, якщо, за свідченнями очевидців, Столипін безпосередньо на місці, раптово надумав прогулятися між хмарками? До того ж, якось забули, що пілот був членом Революційної української партії (РУП), яка переросла в Українську соціал-демократичну робітничу партію, що принципово відмовлялася від терору як методу боротьби. Його ж терміново і брехливо зобразили не то есером, не то анархістом. Мовляв, зійде, усі вони, мазепинці, петлюрівці і бандерівці, одним миром мазані.
Прикро, що деякі місцеві краєзнавчі ресурси спідтишка множать до дати загибелі Мацієвича подібні злісні вигадки прокремлівських борзописців.
6
5 поширень
Подобається
Коментувати
Поширити

Коментарі

MIXADV

цікаве