Орел – скіфський, лапи – донецькі…

Ой, чий орел летить? Таке запитання виникає, коли поглянути на зображення двох дуже схожих гербів, а саме Кіровоградської області та селища Самойлове Донецької області. Геральдика – це мова символів. Символіка – ознака цивілізації, а її відсутність вказує на кам’яний вік. Бувають і треті варіанти – змішані.

Автор герба селища Самойлове, герольдмейстер з Донецька Олег Киричок, що на момент створення мав за плечима більше сотні лише затверджених гербів, звернув увагу громадськості на схожість описів та зображень двох гербів. Розбіжностей між ними дуже мало: нашому орлу домалювали лапи та із зеленого геральдичного поля перемістили в червоне. Співпадають і описи гербів.

Для герба селища біля якого в кургані знайшли скіфські прикраси із людськими рештками, концепція герба чудова. А для області з багатими козацькими традиціями, що перебувала в межах земель вольностей Війська Запорозького, скіфський орел, за наявності власної історичної української символіки має вигляд не дуже вдалого та доречного. Орлу (мельдуновському, згідно пояснювальної записки) трохи змінили дзьоба та з метою “вдалого м’якого приземлення” на новому гербі домалювали лапи, яких у першому негеральдичному житті він не мав.

Запідозрити в плагіаті пана Киричка неможливо, бо розроблений і затверджений ним герб з’явився раніше. Вперше увагу на непорозуміння звернули в сусідній Росії, коли вивчали питання про матрикулізацію (реєстрацію) герба. Експерти не рекомендували робити це, про що повідомили авторові герба селища Самойлове.

Чи слід звинувачувати у чомусь розробників герба області? Очевидно, вони просто не володіли необхідним обсягом саме геральдичних знань, що не дало можливості уникати прикрощів при розробці герба. Певну відповідальність могли нести за це експерти, які давали відгук на проєкт герба. А чи готувався такий відгук взагалі?

На жаль, часом герботворенням в Україні займаються малоавторитетні несертифіковані “специ”, а часом і просто пройдисвіти. Погано, що потерпає від цього авторитет України в геральдичному світі, про який автори деяких гербів, можливо, навіть не здогадуються.

Слід зазначити, що орел, поміщений в поле кіровоградського обласного герба був не золотим, а бронзовим. Та головне, що це фрагмент з кінського ярма. Які тільки призвіська не давали цьому зображенню… І общипана курка, і горобець та інші не дуже приємні. Подібні пташки, кажуть, часто знаходили в скіфських курганах. От і на сході України, де теж скіфів не бракувало, знаходили.

Існують твердження, що символіка впливає на реальність… Варто було авторам герба домалювати орлові лапи, як через певний час на землі Кіровоградщини з’явилися завзяті донецькі хлопці і почали тут все викльовувати…

Анатолій Авдєєв

http://chas-time.com.ua/liudyna/orel-skifskyi-lapy-donetski.html

MIXADV