РАЙОНИ – ОКРУГИ, ОБЛАСТІ – РЕГІОНИ. ЯК ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПЕРЕМАЛЬОВУЄ УКРАЇНУ

Два бажання в одному законі. Як Зеленський хоче отримати ручний Конституційний суд на гроші МВФ

31/10/2020 admin 0

Основні торги ще попереду. І тільки після їх закінчення стане ясно, чи отримає Зеленський бажане — повністю або частково Зараз головне питання в політичному порядку […]

 

Монобільшість готується змінювати Конституцію, причина – реформа децентралізації.

Процес підготовки пропозицій влада вирішила зробити публічним, а тому до столиці скликали представників областей та районів. Розпочалися широкі громадські обговорення вчора у бізнес-центрі «Парковий». На заході були присутні віцепрем’єр Денис Шмигаль, перший заступник голови Офісу президента Сергій Трофімов, лідер партії влади Олександр Корнієнко, інші представники монобільшості. На обговорення також прийшли нардепи з інших фракцій – майже у повному складі профільний комітет регіональної політики та будівництва. Крім того, зі своїми порадами прибули чимало європейців, серед них – посол Швеції в Україні, співголова Ради донорів з питань децентралізації Тобіас Тиберг, спеціальний посланець уряду Німеччини з питань реформ у галузях урядування та децентралізації в Україні Ґеорґ Мільбрадт та інші.

У партії «Слуга народу» прогнозують, що законопроєкт про внесення змін до Основного закону буде внесено до Верховної Ради наприкінці березня, а на початку осені – проголосовано в цілому.

«Процедура така: зараз стартує публічне обговорення. Після нього в нас буде два тури регіонального обговорення – на це піде приблизно два тижні. Так само в нас будуть окремі консультації на рівні Ради Європи – з 11 по 14 березня. Після цього – фінальне погодження вже безпосередньо на великому заході в Києві, і після цього, орієнтовно в кінці березня, ми можемо очікувати на відповідне подання», – поділився планами представник фракції «Слуга народу» Віталій Безгін.

Очікується, що у законопроєкті будуть зібрані усі найбільш вдалі пропозиції від регіонів та від Європи. «Подати законопроєкт щодо змін до Основного закону можуть або 150 нардепів, або президент. Хто саме буде суб’єктом ініціативи у цьому випадку наразі невідомо», – уточнив у коментарі «Главкому» нардеп від партії «Голос» Роман Лозинський.

Це не перша спроба нової влади змінювати Конституцію через децентралізацію. 13 грудня минулого року президент Володимир Зеленський зареєстрував у парламенті відповідний законопроєкт №2598. Тоді комітет Ради з питань правової політики рекомендував спрямувати документ до Конституційного суду. Однак 16 січня після зустрічі із керівництвом монобільшості Зеленський відкликав законопроєкт та відправив його на доопрацювання.

«Слуги» визнають: в цілому ідеї попередників – уряду Володимира Гройсмана, який і розпочав реформу, їм до смаку, і вони планують відштовхуватися саме від тих задумок.

«Концептуально ми працюємо в дорожній карті попереднього уряду, вважаємо її успішною та продовжуємо її. Якщо ми порівняємо законопроєкт 2598, який був відкликаний Володимиром Зеленським, із законопроєктом Петра Порошенка щодо децентралізації, то вони на 95% схожі – з тією лише різницею, що у проєкті чинного президента не було особливого статусу для ОРДЛО», – розповів «Главкому» Безгін.

Нардеп також визнав, що з питання реформи з децентралізацією команда монобільшості періодично спілкується із Геннадієм Зубком – колишнім віцепрем’єр-міністром. «У п’ятницю (21 лютого. – Ред.) ми запрошували Зубка до себе на неформальну нараду – він не зміг приїхати, був його помічник», – розповів парламентар.

Варто зазначити, що команді Гройсмана також не вдалося справитися з об’єднанням людей в об’єднані територіальні громади (ОТГ). Як розповів у інтерв’ю «Главкому» голова Полтавської обласної держадміністрації Олег Синєгубов, частина ОТГ виявилися абсолютно неспроможними, і причина криється у недостатній комунікації : людям просто нічого не пояснили. Так, за його словами, час на децентралізацію і добровільне об’єднання в ОТГ у людей був із 2015 року. «Фактично людей з цим покинули, не провели роз’яснювальної роботи, не сказали про те, що ви маєте самі об’єднатися, інакше за вас це зроблять органи влади. Дуже багато людей, які не встигли об’єднатися і зараз хочуть ускочити в останній вагон, мотивували свою нерішучість тим, що не повірили в реформу децентралізації», – зазначив він.

«Десь утворилися громади, але вони не є спроможними… Є, наприклад, громади, які мають ренту, що сплачується за газовидобування, а інші ні», – розказав Синєгубов і додав: «Ми маємо розуміти державницький підхід: усі громади повинні мати щонайменше середній рівень спроможності. Ми також повинні дивитись і на етнічні характеристики. Бо деякі села фактично ворогують одне з одним. Кажуть: будемо стояти до кінця і ніколи не об’єднаємося в одну громаду».

Що пропонують депутати

Загалом ідея така: запровадження нового адміністративно-територіального устрою України, відповідно до якого замість районів вводяться округи, яких буде близько сотні. Кожні п’ять округів сформують регіони, які замінять область. Областей буде, як і зараз, 24 плюс Автономна Республіка Крим, Київ і Севастополь. Крім того, на чолі кожного округу планується поставити префекта.

Однак ані які округи об’єднуватимуть у регіони, ані принципів, за якими вони отримуватимуть фінансування, ані переліку функцій префекта, ані навіть того, чи збережуться самі назви «округ» і «префект», нардепи поки не знають. Власне, як і не уявляють, як реформа із децентралізацією вкупі із останнім етапом медреформи, запланованим на початок квітня, відіб’ється на мешканцях глибинки. Реформа другої медичної ланки передбачає спеціалізацію кожної лікарні на наданні окремих послуг. Може вийти так, що людина не отримає необхідну послугу в найближчій лікарні, а лікарня, яка надає потрібну послугу, опиниться в іншому окрузі. На запитання про те, що робити у такому разі, один із заступників голови парламентської фракції Олександр Корнієнко за відповіддю «послав у майбутнє». Депутат вважає, що впродовж року такі моменти мають прояснитися і про такі нюанси мешканці округів зможуть проконсультуватися у місцевої влади.

Who is префект?

За планом «слуг», в українських громадах з’явиться посада префекта – це посередник між державними органами влади та громадами. Він виконуватиме комунікативно-наглядову функцію, однак не впливатиме на ухвалення рішень місцевими органами влади, пояснив лідер партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко.

«Нагляд може реалізуватись у вигляді листування, порад, якихось інтервенцій префекта несудового характеру», – уточнив Корнієнко, зауваживши, що в Україні люди «вільні самі по собі, і будь-який нагляд вже апріорі сприймається як щось негативне».

Крім того, за словами Корнієнка, префект повинен отримати можливості для першочергового ознайомлення із рішеннями місцевих рад і мерів для подальшої комунікації. «Він нічого не зупиняє, він не впливає. Він має цю інформацію, ділиться з громадою», – заявив Корнієнко.

Олександр Корнієнко допустив, що функції префекта виконуватиме людина, чия посада називатиметься інакше, адже слово «префект» українці не сприймають. «Запросимо філологів, учених, істориків, які знають, як це називалося в Україні. Тому що префект – французьке слово, не всім підходить; урядник – тут питання, чи наші громадяни, які спілкуються іншими мовами, зрозуміють, тому що це термін виключно україномовний і не має прямого перекладу», – зробив доволі дивне зауваження Корнієнко.

«Префект – це одна із запропонованих моделей, тут важливо розуміти, що за цим терміном стоїть. Він по всьому світі по-різному реалізований, десь він ледь не напіввоєнний… десь він радить, десь він зупиняє. Тут головне знайти унікальний для України рецепт, як він працюватиме в Україні…» – зазначив Корнієнко.

У проєкті децентралізації Гройсмана також йдеться про префекта. Він:

– призначається і звільняється президентом за поданням уряду;
– є державним службовцем;
– не належить до політичних посад;
– не змінюється зі зміною президента чи уряду;
– працює в області/районі не більш як три роки. Далі – ротація.

Якщо загалом ідеї Гройсмана влаштовують «слуг», можна очікувати появи у новому законопроєкті аналогічних чи схожих пунктів.

Водночас експерти вважають запровадження інституту префекта найбільш неоднозначним моментом реформи. «У разі створення дійсно незалежного інституту префектури в Україні, влада має реальний шанс побороти ту частину криміналізованої місцевої еліти, яка вже давно зрослася з місцевою владою і безперешкодно вирішує власні питання, – зазначив політолог Максим Джигун. – Якщо ж цієї незалежності не буде (а такі підозри є), президент значно наростить свою жорстку владну вертикаль, фактично отримає прямий доступ до діяльності органів місцевого самоврядування».

Червоні лінії

Олександр Корнієнко підкреслює: ступінь свободи, яку отримають регіони завдяки децентралізації, буде обмежений певними «червоними лініями». За його словами, такий запобіжник потрібен державі у випадках, якщо місцеві ради ухвалюватимуть рішення, які суперечать цілісності країни.

«Гіпотетичний випадок – місцева рада ухвалює рішення від’єднатися від області, приєднатися до іншої країни, підтримати лідерів інших країн… Так, запобіжники для таких випадків передбачені: це робота правоохоронних органів, передусім Служби безпеки України, але на практиці, як свідчить досвід, це може не спрацювати», – сказав Корнієнко.

У «Голосі» виділяють кілька моментів, принципових для політсили. «Для нас важливим є публічне обговорення. Інші важливі пункти – це питання префекта. Не можна зробити з нього місцевого князька, необхідно не надавати йому функцію нагляду», – сказав у коментарі «Главкому» нардеп Роман Лозинський.

Крім того, для «Голосу» принципово виписати у Конституції фінансові гарантії регіонам. «Якщо держава делегує свої функції місцевим громадам, вона повинна забезпечити їх ресурсно. Держава не може просто скинути, скажімо, профтехнічну освіту чи запровадження наступного етапу медреформи на громади», – додав він.

MIXADV

цікаве