Чайковський і Україна: святкові міркування напередодні ювілею

Валерія Борисівна Жаркова – наш завідувач кафедри історії світової музики, видатний професіонал своєї справи написала неймовірну статтю про творця нашої Академії Петра Ілліча Чайковського! Стаття захоплює з першого слова, натхнення, яким пронизане кожне речення, вражає. Валерія Борисівна професійно розкрила персоналію легендарного Петра Ілліча Чайковського, розкрила нашу Академію. Тому, друзі, наполегливо рекомендую прочитати цю статтю!
А Вам, Валеріє Борисівно, щиро дякую та захоплююсь Вашим умінням влучно передати сутність великого генія Петра Ілліча Чайковського!

Максим Тимошенко, ректор Національної музичної академії України, ім.П.І.Чайковського

Чайковський і Україна: святкові міркування напередодні ювілею

7 травня виповнюється 180 років від дня народження Петра Чайковського

Знаний ювілей! Чому він важливий для нас? Чи варто в сучасному світі, міцно скутому цивілізаційними ланцюгами, що безупинно затягують людину в «щасливе» віртуальне сьогодення, говорити про Чайковського? Які смислові зв’язки тримає сполучник «і» у назві «Чайковський і Україна»? Бажання знайти відповіді на ці запитання й визначає напрям думок у статті.

Ювілей як вихід на новий смисловий «левел»

Ми всі живемо в морі смислів, і кожен знає, як раптово змінюється погода в цьому дивовижному світі наших духовних можливостей. Саме ювілейні дати часто стають трампліном для несподіваних стрибків крізь час і простір, коли ми намагаємося перетворити певні хронологічні зупинки на особливе свято. А щоб події стали святом, як зазначав геніальний Михайло Бахтін, «вони повинні отримати санкцію… зі світу вищих цінностей людського існування, тобто зі світу ідеалів». Ювілей геніального митця – це виняткова можливість по-новому подивитися у світ ідеалів для тих, хто шукає шляхи за межі буденності.

Нещодавно в одній передачі я почула слова ведучого: «Хто ж не любить Чайковського? Це наша поп-музика». І дійсно, у сучасному світі твори композитора – майже фонові, які існують окремо від автора. Проте за рамками видимого залишається складний внутрішній світ генія, який резонує з визначальними феноменами європейської культури й могутньою стихією протистояння емоцій і розуму в людському світі. Через музику Чайковського до нас доносяться голоси Спінози, Шопенгауера, Сковороди, Шекспіра, Данте, Пушкіна…

Глибина розуміння композитором таємниць духовного існування людини абсолютно не в’яжеться з тим шаблонним образом знервованого сентиментального митця, який ми знаходимо в більшості публічних джерел інформації, а укорінені міфи про композитора не узгоджуються зі змістом його музики. Отже, настав час відкинути покрив «приємної присутності» в нашому житті «поп-автора» Чайковського й піднятися на новий «левел» спілкування із геніальним митцем.

Українські маршрути Чайковського

Значна частина життя композитора пов’язана з Україною. Протягом майже трьох десятиліть він фактично щороку по кілька місяців (загалом – майже п’ять років) мешкав у мальовничих українських містечках і написав тут близько 40 творів. Очевидно відчуття краси місцевої природи, милозвучність пісень, барвистість українського традиційного одягу отримували глибоке відлуння в душі композитора, перетворюючись на музичні сторінки «Лебединого озера», «Дитячого альбому», «Мазепи» та інших шедеврів, через які світ і сьогодні відчуває неповторну духовну енергію геніального митця.

Бажання Чайковського жити на українській землі було тим більш закономірним, що усі фахівці, у тому числі й музикознавці сьогодні визнали присутність української складової у родоводі композитора. Згідно з ретельними архівними розвідками, по батьківській лінії Чайковські походили від давнього козацького роду Чайок. Прапрадід композитора Федір Опанасович Чайка служив у Миргородському полку, який займав частину теперішньої Полтавської області. Його син став Чайковським (більш поширений на той час варіант звучання українських прізвищ), коли навчався у Києво-Могилянській академії.

До слова, доля так розпорядилася, що обидва діди композитора (і по батьковій – Петро Федорович Чайковський, і по материній лінії – Михайло Іванович Попов) здобували освіту в цьому славетному закладі а він завжди залишався важливим осередком збереження українських національних традицій. Тож постійний інтерес Петра Чайковського до українських артефактів, широке використання ним мелодій українських пісень у різних творах є виявленням його генетичної природи.- http://mus.art.co.ua/chaykovs-kyy-i-ukraina-sviatkovi-mirkuvannia-naperedodni-iuvileiu/?fbclid=IwAR1m7Jj0rVVNUovXCVKiRsNKq8d3VbgPnhTDT5KLiyUhlyo0suS6R_dLaFM

Через серце як «емоційний портал» звертається композитор до кожного, і в цьому можна вбачати секрет величезного впливу музики композитора на слухачів. А коли йдеться про такий шлях побудови діалогу зі світом, то в пам’яті постає філософія нашого геніального Григорія Сковороди, який учив жити, цінуючи «веселощі серця» як «скарб, дорожчий за все на світі». Цей дар – основна сила музики Чайковського, яка навіть у сучасному техногенному світі повертає людину з віртуальної безкінечності туди, де живе сердечна теплота, що відкриває шлях до духовних вершин.

Національна музична академія України імені Петра  Чайковського: шлях у майбутнє

Нечасто говорять про особливу роль Петра Чайковського у становленні професійної музичної освіти в Україні. Проте саме щільні контакти з діячами української культури й глибоке зацікавлення композитора всім, що відбувалося в музичному житті Києва, назавжди пов’язали його з навчальним закладом, народженим із благословення геніального митця – Національною музичною академією України імені Петра Чайковського.

Історія академії розпочалася 1868 року від організації її прямого попередника – Київського музичного училища. Рівень викладання й підготовки музикантів вражав сучасників, тому постало питання про перейменування училища в Київську консерваторію, на кшталт музичних закладів у інших великих європейських містах.

Серед тих, хто підтримував створення Київської консерваторії, чільне місце займав авторитетний і надзвичайно впливовий композитор того часу не тільки в Російській імперії, а й у світі Петро Чайковський. Його зустрічі зі студентами й викладачами Київського музичного училища у грудні 1890 року, щире схвалення високого рівня підготовки майбутніх музикантів і підтримка реорганізації училища у консерваторію безумовно стали знаковою подією на шляху до зміни статусу навчального закладу. Не випадково через 50 років після знаменної події (у 1940-му) Київська державна консерваторія офіційно отримала «патронат» генія – звання імені Петра Ілліча Чайковського.

Ім’я Чайковського не тільки закарбовано у назві головного вишу України – Національної музичної академії, – а й визначає високий духовний тонус сучасного її життя. Саме тому ректор НМАУ Максим Тимошенко назвав 2020-й роком Чайковського в академії. Титульним проєктом консерваторії стане унікальне для українського культурного простору видання «Україна на карті життя та творчості Чайковського», яке поєднує високу професійність музикознавчих досліджень, захопливе викладення матеріалу й «кутюрне» дизайнерське оформлення. До цього проєкту залучені найкращі фахівці України і його реалізація була б не можливою без підтримки вітчизняного видавництва ArtHuss – одного з провідних українських арт-видавництв.

Аби врятувати сучасного слухача від брудних інформаційних потоків популяризаторських нарисів, автори намагалися створити своєрідну «карту духовних мандрів» Чайковського, котра б дозволила бачити різні характеристики України (ментальні, географічні, етнографічні) як важливу складову духовного космосу митця. Щоб цей шлях був успішним, до книги включено унікальний візуальний матеріал, рідкісні фотографії і документи, які ще не ставали об’єктом уваги широкого загалу. Окрім того, на травень було заплановано масштабну конференцію (її дати довелося перенести через карантин), до якої видатний київський скульптор Василь Корчовий створив вражаючий за глибиною проникнення у звучання музики Чайковського рельєф композитора.

Епілог

Для Чайковського його контакти з Україною протягом усього життя залишалися потужним джерелом творчої енергії і радості. Національна музична академія України нині з гордістю несе ім’я Чайковського, музиканти, котрі виконують твори композитора, відкривають шляхи до такого сьогодення, що зачіпляє серце і настроює на «правильну» тональність увесь внутрішній світ сучасної людини. Це дає можливість по-новому поглянути у Всесвіт на ім’я Чайковський і створити справжнє свято.

Валерія ЖАРКОВА

MIXADV

цікаве