МОРОВИЦЯ ПІД ЖОВТИМИ ПРАПОРАМИ

Мені тоді неймовірно повезло – я вчасно залишив Одесу. Було це в останній день липня 1970 року. А третього серпня над кораблями у Одеському порту були підняті жовті прапори протихолерного карантину. Страшна епідемія холери прийшла до міста несподівано – увечері помер від зарази 56-річий чоловік, а вже по півночі місто з усіх боків було оточене військами, під контроль міліції були взяті лікарні, школи, розважальні заклади, готелі, гуртожитки. У місті був оголошений карантин. Під його дію потрапила моя знайома сім’я, яка ”дикунами” відпочивали на морі, жила у готелі ”Пасаж”. Спроба добратися до вокзалу закінчилася затримкою і відправленням на теплохід ”Перемога”. Вщерть забитий ”гостями” Одеси він кинув якір на рейді, де простояв ще з одним туристським лайнером два тижні. Нікого не випускали навіть на палубу, їжу подавали через щілини у дверях на спеціальних дошках. Приблизно такий ”порядок дня” існував у залізничних вагонах, зосереджених на станції ”Одеса-пасажирська”, у школах, піонерських таборах, де утримували на карантині затриманих, їх було, як пізніше з’ясувалося, до 300 тисяч громадян з різних кінців СРСР. Місцевому населенню категорично заборонялося без крайньої потреби покидати домівку, неслухняних відловлювали на вулицях і теж садили ”на карантин”. Вулиці Південної Паьміри спорожніли, ними їздили спеціальні машини і струмом розчину з хлору і води ”полоскали” все підряд. Така ситуація продовжувалася до кінця місяця. Контроль за ходом карантину здійснювали спецслужби КДБ. ЗМІ подавали ”дозовану” інформацію аби не викликати паніки і не нагнітати громадський непослух. Детально описав ті жахливі карантинні дні уже у часи незалежності доктор історичних наук професор Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова Дмитро Урсу. Свого часу, ще аспірантом вишу він викладав у нас історію країн Азії і Африки, був керівником моєї дипломної роботи. При зустрічі через кілька років Дмитро Павлович підготував для друку об’є мну статтю ”Моровиця у ювілейний рік: епідемія в Одесі, 1970”. (Ювілейний, бо саме тоді у СРСР помпезно відзначали 100-ліття від дня народження Леніна). Учений сам у молодості пережив кризові дні карантину від холери, використав також розсекречені матеріали МВС та КДБ. Фотознімків подій практично не існує, фотографувати на вулицях категорично заборонялося. Пропоновані мною зроблені фотокором ТАРС за спеціальним дозволом. Вони засвідчують людний Морський порт Одеси, безлюдні вулиці міста.

На изображении может находиться: небо и на улице
На изображении может находиться: на улице
На изображении может находиться: на улице
Юрій Матівос