Чи депортуватиме Іспанія українських ухилянтів?

Міграційний центр у Мадриді. Фото: Viktor Tscherezky/DW

З огляду на нещодавнє рішення Євросоюзу військовозобов’язаним українцям в Іспанії буде складніше отримати статус біженців. Йдеться про чоловіків мобілізаційного віку. DW про те, чи депортуватиме їх Мадрид?

В Іспанії на початку серпня 2026 року набуло чинності положення Євросоюзу про відмову в наданні притулку військовозобов’язаним громадянам України – чоловікам віком від 23 до 60 років. Відтепер, звертаючись до іспанської влади з проханням про надання притулку, ці особи змушені надавати документи, які підтверджують, що вони залишили батьківщину на законних підставах, звільнені від військової служби та не ухиляються від неї. На осіб, які отримали статус біженців раніше, нововведення не поширюються, зазначає.DW.

Нове рішення ЄС викликало масу коментарів серед українців і в російськомовній пресі. У них вживаються терміни на кшталт “ЄвроТЦК”, пишуть про якісь “масштабні” або навіть “тотальні поліцейські перевірки” українців в іспанських містах і, відповідно, про їхнє неминуче відправлення на фронт в Україну. Зазначається, що Іспанія стала “першою країною Європи, яка не впускає до себе ухилянтів від армії”.

Олії у вогонь додають деякі блогери, і з їхніх повідомлень у читача, який не знає контексту, може скластися враження, що іспанці ось-ось відправлять українців проти їхньої волі на війну. DW розбиралася, чи це так?

Читайте також: Парадокс принципів ЄС або як криваві євро російських туристів перемагають санкції

Статистика міграції українців до Іспанії

За даними іспанського міністерства інклюзії, соціального забезпечення та міграції, станом на кінець червня 2026 року в Іспанії на законних підставах, тобто з офіційним дозволом на проживання та працю, перебували 353 009 українців. З них 262 782, або 74 відсотки всіх громадян України, які проживають тут, користуються так званим “тимчасовим захистом”, тобто мають статус біженців через воєнні дії на своїй батьківщині. Решта є мігрантами з відповідною посвідкою на проживання, як і мільйони вихідців з інших країн Східної Європи, Африки та Латинської Америки.

На сайті міністерства також зазначається, що Іспанія посідає четверте місце в Європі – після Німеччини, Польщі та Чехії – за кількістю прийнятих українських біженців. Серед них жінки становлять 58 відсотків, неповнолітні – 30 відсотків. Більшість біженців прибула до країни у 2022 році. Нині їхній приплив, за даними іспанської сторони, є “незначним”. Що ж стосується зайнятості, то українці працюють переважно в будівництві та сфері обслуговування. Чимало серед них і тих, хто працює за фахом, наприклад програмістів. Вихідці з України розселені переважно на східному та південному узбережжі, у Мадриді та інших великих містах.

Читайте також: «Втеча від мобілізації — не підстава для притулку»: нові правила ЄС та кінець захисту для ухилянтів за кордоном

Поліція нічого не знає про “тотальні перевірки” українців

У поліції Іспанії кореспондента DW запевнили, що правоохоронні органи не займаються “перевіркою”, тим більше “тотальною”, громадян України. “Завдання виявляти, заарештовувати та висилати українських військовозобов’язаних перед поліцейськими ніхто не ставив”, – наголошується у відповіді. Не перевіряються документи українців навіть під час перетину кордону. Адже біженці їдуть до Іспанії через Францію автобусами та автомобілями, а між цими двома країнами немає прикордонного контролю.

Тож “документи українців потрапляють до рук правоохоронців лише під час оформлення статусу біженця”, зазначили в поліції. Отримувати цей статус “ніхто нікого не змушує” – він надається за заявою прохача. А прийомом і розміщенням українців, які бажають отримати такий статус, займаються цивільні співробітники міністерства інклюзії, соціального забезпечення та міграції. Поліція бере на себе лише функцію оформлення документів для легального проживання.

Кореспондент DW побував цими днями в провінції Аліканте. Саме ця провінція, як і Мадрид, згадуються в пресі як епіцентри “полювання на українців”. Представники місцевих діаспор стверджують, що жодних перевірок, тим більше “масштабних”, вони не помітили. Нічого підозрілого не помітив і кореспондент DW.

Читайте також: Університети й коледжі стали схованкою для ухилянтів

Залишити не можна вислати?

Нічого не відомо про нібито “облави” на українців і мадридському правозахиснику, адвокату Херардо Наварро. У розмові з DW він висловив думку, що йдеться про “зловмисні чутки, які паплюжать Іспанію як демократичну правову державу”, адже “тотальні поліцейські перевірки за національною ознакою – це атрибут тоталітаризму”. Водночас юрист визнав, що “відтепер у зв’язку з рішенням Євросоюзу українським ухилянтам справді буде складніше отримати статус біженця” і, відповідно, можливість легально проживати в Іспанії, отримуючи матеріальну допомогу від влади країни.

Однак, продовжив адвокат, відмова в наданні притулку “ще не означає, що той, хто звернувся з таким проханням, автоматично підлягає примусовому видворенню”. Відповідно до іспанського законодавства, видворити іноземця можна лише за рішенням суду. А за нелегальне проживання, як свідчить досвід мільйонів іноземців в Іспанії, до суду, як правило, не притягують.

Зараз, наприклад, у межах нинішньої легалізації мігрантів було подано понад 1,2 млн заяв від нелегальних мігрантів, причому деякі з цих осіб прожили в Іспанії в такому статусі чимало років. “Висилають лише тоді, коли іноземець грубо порушує закони або ж щодо нього надходить індивідуальний запит з батьківщини через раніше вчинені кримінальні правопорушення”, – каже Наварро. Справи про видворення розглядаються в суді від пів року до півтора року.

Читайте також: Від чатів у Telegram до радикального терору або чому ворог намагається підмінити образ окупанта постаттю військового ТЦК

Не втрачати терпіння й надії

“Зрозуміло, людині, яка вирішила не повертатися на батьківщину й жити в Іспанії нелегально, доведеться зіткнутися з певними труднощами”, – зазначив далі Херардо Наварро. Виникнуть проблеми з пошуком роботи, житлом, можливістю привезти до Іспанії сім’ю, виїздом з Іспанії та поверненням до неї тощо. “Я можу лише поспівчувати й порадити не втрачати терпіння та надії”, – каже адвокат. На його думку, не зайвим буде звернутися до неурядових правозахисних організацій, які надають юридичну допомогу.

За словами співрозмовника DW, “у низці випадків за підтримки правозахисників можна оскаржити відмову в наданні притулку, навівши вагомі аргументи на користь заявника”: чому людина не хоче або не може повернутися на батьківщину. Допомагає співвітчизникам чим може й українська діаспора.

Віктор Черецький кореспондент Deutsche Welle в Мадриді; опубліковано у виданні DW

MIXADV

цікаве