Сьогодні поговоримо про те, для чого ВПС США розгортають лазерну зброю CLWS у Європі. Чи дійсно CLWS від Boeing забезпечить багаторівневу оборону від безпілотників.
Дрони як нова тактична реальність
Ще кілька років тому авіабаза вважалася тиловим об’єктом — місцем, віддаленим від лінії зіткнення настільки, щоб бути практично недосяжним для супротивника без застосування балістичних чи крилатих ракет. Сьогодні ця логіка більше не працює. Дешевий комерційний квадрокоптер, FPV-дрон або безпілотник одноразового застосування здатні за смішні гроші здійснити розвідку злітної смуги, вивести з ладу паливне сховище або пошкодити літак прямо на стоянці. Саме ця зміна характеру загрози й підштовхнула Повітряні сили США в Європі та Африці (USAFE-AFAFRICA) до розгортання нового покоління засобів протидронової оборони — і в центрі цієї трансформації опинилася лазерна система CLWS виробництва Boeing.https://googleads.g.doubleclick.net/pagead/ads?gdpr=0&client=ca-pub-6171866453081085&output=html&h=280&slotname=5675869019&adk=436027668&adf=133712981&pi=t.ma~as.5675869019&abgtt=6&w=780&fwrn=4&fwrnh=0&lmt=1786200602&rafmt=1&armr=3&format=780×280&url=https%3A%2F%2Fcensor.net%2Fua%2Fblogs%2F4017522%2Flazernyyi-schyt-nad-yevropoyu-yak-clws-vid-boeing-zminyuye-logiku-protydronovoyi-oborony&fwr=0&rpe=1&resp_fmts=3&aiof=12~10&asro=0&aimartd=4&aieuf=1&aicrs=1&uach=WyJXaW5kb3dzIiwiMC4xLjAiLCJ4ODYiLCIiLCIxMDkuMC41NDE0LjEyMCIsbnVsbCwwLG51bGwsIjMyIixbWyJOb3RfQSBCcmFuZCIsIjk5LjAuMC4wIl0sWyJHb29nbGUgQ2hyb21lIiwiMTA5LjAuNTQxNC4xMjAiXSxbIkNocm9taXVtIiwiMTA5LjAuNTQxNC4xMjAiXV0sMF0.&dt=1786306873291&bpp=9&bdt=24547&idt=9&shv=r20260805&mjsv=m202608040101&ptt=9&saldr=aa&abxe=1&cookie=ID%3D0eb8e00440c750ed%3AT%3D1786120154%3ART%3D1786305872%3AS%3DALNI_ManCRYmnqcrfEnSSE1YykMpAj3i3g&gpic=UID%3D0000147d8b11e077%3AT%3D1786120154%3ART%3D1786305872%3AS%3DALNI_MYGj_9UaZ8f4nMm6FKWPYkyT6bn5A&eo_id_str=ID%3Def58d23fc2ae8cd1%3AT%3D1782798028%3ART%3D1786305872%3AS%3DAA-AfjbB2CSI34pe0JtR4WI-7vpX&prev_fmts=0x0&nras=1&correlator=7388983693660&frm=20&pv=1&rplot=4&u_tz=180&u_his=15&u_h=768&u_w=1366&u_ah=728&u_aw=1366&u_cd=24&u_sd=1&dmc=2&adx=120&ady=1484&biw=1349&bih=568&scr_x=0&scr_y=0&eid=95396138%2C95397129%2C95397379%2C95398559%2C122880125%2C42533294%2C95379674&oid=2&pvsid=7604789443624907&tmod=421840489&uas=0&nvt=1&fc=1920&brdim=0%2C0%2C0%2C0%2C1366%2C0%2C1366%2C728%2C1366%2C568&vis=1&rsz=%7C%7CoeEbr%7C&abl=CS&pfx=0&fu=128&bc=31&bz=1&ifi=2&uci=a!2&btvi=1&fsb=1&dtd=41
Багаторівнева архітектура замість одного рішення
Головна ідея, яку послідовно просуває командування USAFE-AFAFRICA, — відмова від пошуку єдиного «чарівного» рішення проти безпілотників. Натомість вибудовується ешелонована система, що поєднує радіоелектронну боротьбу, зброю спрямованої енергії та кінетичні перехоплювачі. Кожен із цих компонентів закриває свою нішу загроз, а рішення про застосування конкретного засобу командири об’єктів ухвалюють самостійно, виходячи з типу цілі, дальності та ризиків для власної інфраструктури й літаків.
Генерал-лейтенант Джейсон Т. Гайндс, який очолює USAFE-AFAFRICA, наголошує, що захист здатності проєктувати бойову авіацію потребує саме інтегрованих, багаторівневих можливостей ППО — а не окремих розрізнених систем. Це формулювання відображає ширшу тенденцію в підходах НАТО: альянс окремо розвиває власну багаторівневу ініціативу боротьби з безпілотними системами, яка так само робить ставку на об’єднання сенсорів, засобів ураження та систем командування в єдину мережу серед сил союзників. Хоча в офіційній заяві USAFE-AFAFRICA не йдеться про формальну прив’язку розгортання CLWS до цієї ініціативи НАТО, обидва процеси, по суті, відповідають на один і той самий виклик.
Що таке CLWS і чому саме лазер
Ключовим елементом нової архітектури стала компактна лазерна зброя CLWS (Compact Laser Weapons System) розробки Boeing. За заявою USAFE-AFAFRICA від 22 липня 2026 року, система вже пройшла оцінку та була розгорнута в кількох нерозкритих локаціях на театрі військових дій у Європі та Африці.
Технологічно CLWS являє собою модульний високоенергетичний лазер, який може постачатися у трьох конфігураціях:
- стаціонарній — для постійного захисту авіабаз;
- контейнерній — для швидкого розгортання та переміщення;
- мобільній, зокрема встановленій на легких тактичних транспортних засобах.
Така гнучкість форматів дозволяє захищати як постійні великі авіабази, так і розосереджені, передові операційні майданчики — концепцію, яку американські ВПС дедалі активніше застосовують саме для підвищення живучості в умовах, коли жодна точка базування більше не є повністю безпечною.
Важлива технічна деталь — відкрита архітектура системи, яка дозволяє інтегрувати CLWS із наявними мережами командування та управління, а також із зовнішніми радіолокаційними станціями спостереження. Алгоритм роботи вибудовано так, щоб зберегти вирішальну роль людини: після автоматичного виявлення цілі радаром і передачі треку саме оператор здійснює візуальну ідентифікацію контакту, відстежує його рух і лише за наявності дозволу застосовує зброю. Цей людський контроль критично важливий поблизу активних авіабаз, де необхідно чітко відрізняти ворожий безпілотник від дружнього літака, цивільного повітряного судна чи навіть птаха.
Перевірка боєм — і межі можливостей
Систему вже випробовували в умовах, наближених до бойових: під час участі Boeing у канадських навчаннях IDEaS Counter-UAS Sandbox 2024 два комплекси CLWS продемонстрували повний цикл протидії безпілотним системам проти різних типів цілей — включно з високопродуктивними FPV-дронами та скоординованою зграєю з п’яти апаратів. Ураження відбувалося на дистанціях від 200 метрів до 2,5 кілометра, причому стаціонарні й мобільні установки працювали як окремо, так і в тандемі.
Головна економічна перевага лазерної зброї очевидна: CLWS використовує електроенергію замість витратних боєприпасів-перехоплювачів, що суттєво знижує вартість кожного «пострілу» й знімає навантаження із запасів ракет та логістики їх поповнення. У випадку масованих атак дешевих дронів це принципово — витрачати дорогу керовану ракету на апарат вартістю в кілька сотень доларів економічно нераціонально.
Водночас USAFE-AFAFRICA відкрито визнає обмеження технології. Ефективність лазера залежить від атмосферних умов, дальності до цілі, вимог до охолодження системи та часу, необхідного для утримання променя на об’єкті ураження. Саме тому командування наголошує: спрямовану енергію варто розглядати не як самодостатнє рішення, а як один з елементів комбінованої системи, що працює разом із засобами РЕБ і кінетичними перехоплювачами.
Кінетичний резерв: APKWS проти стійких цілей
Для загроз, які неможливо нейтралізувати лазером чи радіоелектронним подавленням — наприклад, автономних дронів, стійких до глушіння сигналу, — командування розвиває кінетичний компонент, зокрема вдосконалену систему високоточної зброї ураження APKWS. Це комплект лазерного наведення, що перетворює звичайну некеровану ракету калібру 70 мм на високоточний боєприпас. Наземна версія APKWS вже випробувана у координації з владою країни базування і, за наявними даними, здатна перехоплювати безпілотні цілі на відстані до приблизно шести кілометрів — тобто там, де лазерна зброя вже втрачає ефективність.
У поєднанні з електронною атакою, яка розриває канал зв’язку між дроном і оператором, APKWS дає командирам ще один інструмент — проти цілей, що діють автономно або надто стійкі до перешкод. Разом ці компоненти формують гнучку архітектуру, у якій вибір засобу ураження диктується не наявним арсеналом, а конкретними характеристиками загрози та ризиками для довкілля й дружніх сил.
Ширший контекст: авіабаза як спірний простір
Розгортання CLWS варто читати не як ізольований технологічний крок, а як символ зміни самого мислення про захист військової інфраструктури. Нещодавні збройні конфлікти переконливо показали: дешеві комерційні дрони й системи одностороннього застосування здатні завдавати відчутної шкоди бойовій авіації, паливним і боєзапасним сховищам та пунктам управління — причому за частку вартості класичних засобів нападу. Це змушує оборонців вести практично безперервне спостереження за повітряним простором навколо баз, зберігаючи дорогі ракети класу «земля-повітря» для по-справжньому серйозних загроз.
У підсумку логіка, яку вибудовує USAFE-AFAFRICA, зводиться до простого принципу: кожній загрозі — відповідний за вартістю та ефективністю засіб ураження. Це дозволяє суттєво покращити економіку протидронових операцій і зменшити залежність від дорогих ракетних систем ППО там, де для знищення відносно дешевого безпілотника достатньо променя лазера чи скоординованого сигналу перешкод.
Висновок
Поява CLWS у європейському та африканському театрі — це не просто випробування нової зброї, а сигнал про фундаментальну переоцінку ризиків, з якими стикається авіаційна інфраструктура НАТО.
Авіабази, які донедавна вважалися захищеним тилом, дедалі частіше розглядають як спірні оперативні простори, що потребують постійного, багаторівневого захисту. І хоча лазерна зброя ще далека від статусу універсального рішення — її ефективність обмежують погода, дальність і фізика теплового впливу, — саме поєднання лазера, радіоелектронної боротьби та точних кінетичних перехоплювачів формує ту адаптивну архітектуру оборони, яка, схоже, стане стандартом для західних військових об’єктів у найближчі роки.ПОДІЛИТИСЯ:
Мені подобається 2ПІДСУМУВАТИ:
| Продукція Amway з США: отримайте знижку -15% без реєстрації | Ціни киплять! Обирай свій чайник на Rozetka | У Кропивницькому Rozetka зриває ціни: взуття для чоловіків -40% |
ТОП КОМЕНТАРІ+1Mykola BloggerЦі CLWS дуже уразливі (лазерний ефектор та прецизійна механіка), мають низьку живучість, потребують окрему ППО для захисту себе. Рій з декількох десятків дешевих фпв-дронів-камікадзе, які цілеспрямовано атакують установку CLWS з чотирьох сторін, гарантовано її знищать.
З dwell time близько 5 сек, цілі перевантажать можливості їх обстрілу лазером, і знищена установка вартістю мільйони доларів зробить її шар ППО економічно неефективним.
Поодинокі дрони установка може уражати, але зграї та рої виграють в ефективності, бо відносно дешеві у порівнянні з майже одноразовою “пусковою” для лазерних променів.
Якщо раніше говорили про неспівставну вартість ракет ЗРК і дронів, то зараз місце ЗРК з ракетами займає CLWS, яка буде легкою, але дуже жирною ціллю для рою дешевих дронів в багатошаровій обʼєктовій ППО.09.08.2026 00:54 Відповісти Посилання+1Юрій СвітликЗагалом логіка правильна, але слово “гарантовано” тут зайве. CLWS справді не є якоюсь “чарівною зброєю” проти роїв. У неї є обмеження за кількістю одночасно супроводжуваних цілей, часом утримання променя на цілі, секторами ураження та погодними умовами. Якщо одночасно заходить велика кількість дронів із різних напрямків, лазер може бути перевантажений.
Але саме тому CLWS і розглядають не як заміну всій ППО, а як один із шарів. Її завдання – максимально дешево знімати частину цілей на ближній дистанції, залишаючи ракети та гармати для тих, хто прорвався або становить складнішу загрозу.
І ще важливий момент: вартість самого лазерного комплексу не дорівнює вартості одного пострілу. Якщо електроенергія та ресурс системи дозволяють уражати дрон за умовні десятки доларів, то економіка перехоплення може бути дуже вигідною навіть при високій вартості самої установки.
Тому проблема CLWS – не в тому, що “дешевий FPV гарантовано знищить дорогий лазер”. Проблема в іншому: рої змушують систему ППО витрачати свій обмежений час і ресурс на велику кількість одночасних цілей. І протидія цьому – саме багатошарова ППО, де лазер, гармата, РЕБ та ракетні комплекси доповнюють один одного.показати весь коментар09.08.2026 11:17 Відповісти Посилання+1Mykola BloggerПід час атаки рою дешевих дронів, після всього лише декількох пострілів (dwell time близько 5 сек на один постріл) дуже дешевим лазерним променем, рій дронів знищить уразить дуже дорогу лазерну установку, яка має вкрай низьку живучість і обмежену ремонтопридатність.
І той шар ППО, в якому CLWS мала б ефективно захищати обʼєкт може виявитися діркою в ППО.
Мова не йде про поодинокі дрони, на обстріл яких CLWS може витратити 5 сек для ураження одного борту, а про атаку рою чи зграї дронів одночасно,з декількох напрямів. На полігонних випробуваннях установку атакував рій лише з 5 дронів. Відома маркетингові сторіз про дешеву електроенергію для лазерного пострілу зазвичай подаються поза контекстом ТТХ і деяких важливих реальних умов бойового застосування цієї зброї. Потужність 5 кВт мабуть є принципово недостатньою.
Юрій Світлик
Джерело: https://censor.net/ua/b4017522