Поки Північна Македонія висилає російських дипломатів пачками, місцеві єпископи радо приймають 49 томів енциклопедій від посла РФ. НАТО в уряді, але Гундяєв у серці
Від зустрічей із російськими дипломатами до підтримки Української Православної Церкви, лояльної до Москви, проте не тієї, яку визнає Вселенський Патріархат, — що штовхає Македонську Православну Церкву на схід, а не на захід. З цим спробували розібратися журналісти македонського видання «360 градусів». «Водночас, з моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році Македонія, поряд із членами ЄС та НАТО, перебуває у списку ворогів Москви. За винятком сербської партії та партії «Левіца», македонські політики регулярно уникають навіть протокольних заходів, організованих Росією», — йдеться у розслідуванні македонського видання публікацію якого наводить видання РІСУ.
Це літо виявилося насиченим на зустрічі та інші події у співпраці Македонської Церкви з офіційною Росією. Цього року до т.зв. Дня Росії (12 червня), російське посольство у Скоп’є влаштувало традиційний шорічний прийом, який відбувся 15 червня. На події македонський уряд представляв лише віце-прем’єр-міністр Іван Стоїлкович, натомість від імені Церкви були присутні її глава Архиєпископ Охридський і Македонський Стефан та митрополит Тетовський і Гостиварський Йосиф.
Посол Росії Дмитрій Зіков (другий зліва), архиєпископ Стефан та митрополит Йосиф (праворуч від Зікова) на прийомі з нагоди Дня Росії 15 червня 2026 року / Джерело фото: профіль Посольства Росії у Facebook
Вже через три дні, 18 червня, Архиєпископ Стефан гостив у себе російського посла Дмитра Зікова. Про цю подію російське посольство повідомило, що під час зустрічі політичного представника Росії та глави православних християн країни обговорювалися питання духовної співпраці та традиційно дружніх відносин між Російською Православною Церквою (РПЦ) та Македонською Православною Церквою — Охридська Архиєпископія (МПЦ-ОА). До слова, представників саме РПЦ на цій зустрічі не було, тому можна стверджувати, що її представляв російський дипломат.
Читайте також: Чому «агентам ФСБ у рясах» й досі вдається впливати на мільйони людей у Європі
Посол Росії в Північній Македонії Дмитрій Зіков у кабінеті архиєпископа Г. Г. Стефана 18 червня 2026 року / Джерело фото: сторінка Посольства Росії у Facebook
Згодом російське представництво повідомило про візит Зікова 4 серпня до монастиря Святого Наума на березі Охридського озера, де він зустрівся з митрополитом Дебарським і Кічевським Георгієм та передав йому 49 томів «Православної енциклопедії» як подарунок від Балканського кабінету Московської духовної академії. «Цей візит ще раз підтвердив міцність духовних зв’язків, що єднають церкви та народи наших країн», — йдеться у повідомленні на Фейсбук-сторінці посольства.
Посол Росії Зіков (у центрі) та митрополит Дебарський і Кічевський, Його Високопреосвященство Георгій (праворуч від Зікова) під час візиту до монастиря Святого Наума / Джерело фото: сторінка Посольства Росії у Facebook
(Не)друзі
Як наголошують македонські журналісти, контакти між ЦПЦ-ОА та російським послом відбуваються в той час, коли відносини між Скоп’є та Москвою перебувають на історично низькому рівні. Як член НАТО, Північна Македонія підтримала захист суверенітету та територіальної цілісності України під час російського вторгнення в лютому 2022 року. Країна також передала українській армії значну частину свого старого озброєння радянських часів.
Ця позиція призвела до того, що Македонія потрапила до списку недружніх країн Москви, разом із майже всім західним світом. З того часу Македонія кілька разів вислала загалом 11 російських дипломатів. Ця статистика включає трьох дипломатів, висланих у вересні 2023 року, коли Міністерство закордонних справ Македонії оголосило, що вони здійснювали діяльність, яка суперечить Віденській конвенції про дипломатичні зносини.
Майже одночасно главу місії РПЦ в Софії (Болгарія) о. Вассіана Змеєва, який був частим гостем у штаб-квартирі МПЦ-ОА, також оголосили персоною нон грата в країні. Застій у відносинах з Вселенським Патріархатом щодо повного визнання автокефалії МПЦ-ОА вважається його заслугою.
Вассіан Змеєв (у центрі) під час літургії в соборі Святого Климента Охридського у Скоп’є / Джерело фото: скріншот з відео: «Агент впливу у Скоп’є» від Ради з медіаетики
З огляду на напружені політичні відносини між Скоп’є та Москвою, а також, водночас, на дружні стосунки між МПЦ-ОА і Росією та РПЦ, редакція «360 градусів» звернулася з питаннями до Македонської Православної Церкви: яке послання несуть часті зустрічі з представниками російської держави та Церкви і в чому, власне, полягає їхня конкретна мета?
У відповідь Синод МПЦ-ОА зазначив, що зустріч між Архиєпископом Стефаном та послом Російської Федерації Дмитрієм Зіковим носила офіційний характер, тоді як зустріч у російському посольстві була візитом ввічливості. «Однак не кожна зустріч означає, що передається якесь послання. Синод прагне діяти прозоро, і щоразу, коли виникає необхідність звернутися до громадськості, він робить це шляхом оприлюднення заяв або офіційних повідомлень», — йдеться у відповіді журналістам.
Як зазначають розслідувачі, у цьому конкретному випадку після зустрічі MПЦ-OA опублікувала заяву на своєму веб-сайті. Однак вона містить лише інформацію про те, що така зустріч відбулася. Проте як і у відповіді на їх запитання, у ній не було жодних пояснень щодо її мети чи основних висновків.
Читайте також: Остання надія Путіна в Україні: як Кремль і Новінський атакують законопроєкт про обмеження впливу МП в Україні
Вчинки та слова
Зрештою, офіційна зустріч та протокольна зустріч (як їх називає МПЦ-ОА) у червні цього року не є винятком. Архиєпископ Стефан та інші члени Синоду є постійними гостями на заходах, організованих російським посольством. Наприклад, предстоятель разом із п’ятьма іншими єпископами відвідав прийом з нагоди Дня Росії у 2025 році. У македонському виданні нагадують, що за таких обставин, окрім згаданого віце-прем’єра, ніхто інший із представників влади не відвідує таких заходів.
Журналіст і аналітик Мар’ян Ніколовський розглядає часті контакти між керівництвом МПЦ-ОА та посольством Російської Федерації як серйозну спробу політичного втручання в справи країни. І це не тому, що Македонська Православна Церква підтримує зв’язки з Москвою.
«Я можу погодитися з цим у тому сенсі, що протягом останніх двох-трьох років, а то й з 2022 року, відколи о. Васіан Змеєв вперше прибув до Македонії, це, ймовірно, було спробою маніпулювати емоціями щодо назви Церкви. Отже, зараз маємо таку ситуацію: Російська Церква нас визнає, тоді як ті інші, греки, ненавидять нас, не дозволяють нам називати себе македонцями; ну, а росіяни дозволяють. Але, по суті, я думаю, що в Македонській Православній Церкві є також духовенство — як з вищих ешелонів, так і з нижчих лав, — яке щиро вірить — і я переконаний, що такі люди існують — що Захід є злом для православ’я, має намір його знищити, і що захисником цієї православної аури македонців може бути лише Росія, Путін і Кирил», — зазначає Ніколовський.
Мар’ян Ніколовський — журналіст, «religija.mk» / Джерело фото: «360 градусів»
Як зауважують македонські журналісти, Патріарх Кирил не тільки відкрито підтримав російське вторгнення в Україну, а й пропагує та поширює ревізіоністську пропаганду проти сусідньої країни. Під його керівництвом Російська Православна Церква оголосила війну в Україні священною, а український народ і державу — частиною «русского міра», що, у свою чергу, виправдовує скасування української незалежності та державності.
Вони нагадали, що Європейський Союз намагається, але не може дійти згоди щодо санкцій проти нього. У середині липня цього року на заваді стала Болгарія, яка наклала вето на цю пропозицію. Таким чином Софія перейняла естафету від Будапешта, який з 2022 року блокував це рішення, поки Віктор Орбан очолював уряд Угорщини.
Російський Патріарх Кирил Гундяєв / Джерело фото: EPA/АЛЕКСАНДР ЗЕМЛЯНИЧЕНКО / AP POOL
Для ясності, македонські журналісти запитали у MПЦ-OA, чи вважають вони погляди Патріарха Кирила обґрунтованими.
«Маючи за плечима багатовіковий досвід та усвідомлюючи свою історичну відповідальність, МПЦ-ОА налагоджує та підтримує зв’язки з усіма сестринськими Православними Церквами, включаючи Російську Православну Церкву. На сьогодні окремі заяви окремих осіб, навіть якщо це особисті погляди церковних предстоятелів, не були предметом розгляду на Синоді, а отже, офіційної позиції Синоду щодо згаданого питання не існує. У цьому неспокійному світі провідним принципом для МПЦ-ОА є молитва за мир», — так відповіли в Македонській Церкві.
Проте, на думку македонських розслідувачів, події та дії МПЦ-ОА в останні роки не створюють враження нейтральності та рівновіддаленості. З моменту свого відновлення у 1967 році Македонська Православна Церква перебуває у розколі з рештою православного світу. Після тривалого тупикового стану у відносинах із Сербською Православною Церквою та у зв’язку з вирішенням спору щодо назви з Грецією в рамках Преспанської угоди МПЦ звернулася до Вселенського Патріархату, намагаючись домогтися визнання своєї автокефалії.
Читайте також: Новини агентури ФСБ: УПЦ МП за кордоном створює парафії – клони українських громад
Ситуація почала розвиватися в позитивному напрямку, і 9 травня 2022 року Константинополь на чолі з Патріархом Варфоломієм визнав канонічною церковну єрархію, очолювану Архиєпископом Стефаном, під її стародавньою назвою — Охридська архиєпископія. Синод СПЦ привітав це рішення, і в наступні дні швидко відбулося примирення між двома Церквами. Однак стався новий поворот подій. Замість томосу від Вселенського Патріархату надійшов томос від Сербської Православної Церкви під назвою «Македонська Православна церква — Охридська Архиєпископія». Константинополь назвав його «фальшивим», оскільки вважає, що лише він може видавати справжній томос про автокефалію, але Москва визнала його. З того моменту контакти з Вселенським Патріархатом поступово згасли, тоді як зв’язки з Російською Православною Церквою зміцнилися.
«Македонська Православна Церква, а особливо її предстоятель, останніми роками активно підтримує зв’язки, надсилаючи привітання російському Патріарху та Українській Церкві, яка є частиною Російської Церкви, чого раніше ніколи не траплялося. Тож виникає питання: чому і звідки береться така велика любов до Української Православної Церкви — Московського Патріархату, з якою МПЦ не мала жодних контактів протягом останніх 50 років. Точніше кажучи, ця сама Церква вважала МПЦ розкольницькою церквою», — нагадує Ніколовський.
Він вважає, що проросійська спрямованість МПЦ-ОА виявляється не лише в рішеннях її колегіальних органів. Він вказує на поведінку самих єпископів.
«З початку війни в Україні три Церкви спільно відслужили богослужіння з главою Російської Православної Церкви: Болгарська Церква разом зі своїми священиками, Сербський Патріарх та єпископ Петар з МПЦ-ОА. Жодна інша помісна Православна Церква не співслужила з главою РПЦ, оскільки значна частина духовенства та Церков православного світу вважає Російську Православну Церкву продовженням військової агресії в Україні. Отже, це лише один із аспектів, що свідчить про те, що МПЦ рухається у бік російського світового блоку. Наразі до нього входять Болгарська Церква та Сербська Православна Церква. І ще одне — протягом останніх кількох років, особливо минулого року, наші стратегічні партнери, маю на увазі державні стратегічні партнери — насамперед Сполучені Штати Америки та Європейський Союз — вже не цікавляться тим, чи займає МПЦ проросійські позиції. Вони вже сформували тверде переконання, що вона займає проросійські позиції; натомість їхній нинішній інтерес полягає в тому, як ця політика МПЦ може відбиватися на суспільстві в майбутньому», — каже Мар’ян Ніколовський.
Македонське медіа нагадує, що 12 вересня 2024 року Священний Архиєрейський Синод МПЦ-ОА офіційно підтримав проросійську Українську Православну Церкву:
«Синод приділив особливу увагу ситуації з сестринською Українською Православною Церквою, яку український парламент адміністративно ліквідував на підставі законопроекту № 8371, тим самим позбавивши мільйони вірян, які відвідують богослужіння в цій Церкві, їхнє фундаментальне право на релігійну приналежність, сповідання своєї віри та відправлення богослужінь було порушено», — про це тоді заявила МПЦ-ОА.
Читайте також: Симптоматичне мовчання єпископату УПЦ МП на заклики РПЦ до «Священної війни» задля винищення України
Заява MPC-OA
З огляду на нейтральний тон деяких отриманих нами відповідей, редакція «360 градусів» запитала: чому ж тоді МПЦ-ОА, що стосується визнання УПЦ, дотримується позиції РПЦ, а не Вселенського Патріархату, який видав томос про автокефалію Православній церкві України?
«Більшість місцевих Православних Церков дотримуються однакової позиції щодо Православної Церкви України, і ця позиція збігається з позицією МПЦ-ОА, яка ґрунтується на канонічному порядку та Святому Переданні. Синод ретельно аналізує ситуацію в Православній Церкві, а рішення, які він ухвалює, ґрунтуються на її внутрішніх конституційних принципах, церковному законодавстві та духовних цінностях, на яких МПЦ-ОА базує свою внутрішню та зовнішню діяльність. Вони не обумовлені і не підлягають зовнішньому впливу», — так «чітко» відповіли в МПЦ-ОА.
На запитання, чи не чи суперечить сьогодні така позиція МПЦ-ОА офіційній зовнішньополітичній орієнтації держави, аналітик Ніколовський відповів: формально — ні, неформально — так. Він вважає, що Церква ніколи не формулювала офіційної позиції, на основі якої можна було б визначити, чи дотримується вона прозахідної орієнтації держави як члена НАТО та кандидата на вступ до ЄС. Однак, з іншого боку, він вважає, що у промовах та діях глави Церкви та деяких єпископів легко впізнати прояви сумнівів та євроскептицизму.
«Наведу конкретний приклад: коли змінювалася назва держави, хоч би як сильно глава Церкви та деякі єпископи — половина церковної єрархії — виступали проти цього процесу, вони як Церква зберігали щодо цього мовчання. На барикадах стояли двоє митрополитів — Агафангел і Петро — які висловилися та протестували проти цього від свого імені, але Церква мовчала з цього приводу через обставини — якби вона вступила у прямий конфлікт із тодішнім урядом, це, ймовірно, мало б інші наслідки. Я маю на увазі, що вони не здатні вести політику такого високого рівня. Наразі це така структура, яку легко збити з курсу, легко схилити на свій бік у дрібних питаннях, рухи, піддаючись впливу російських та проросійських структур, але не можна очікувати, що вони відкрито виступлять проти ЄС, як і не будуть відкрито підтримувати Україну, оскільки це зашкодило б їхнім відносинам з Росією. Отже, для самої МПЦ це дивний комплекс відносин», — вважає він.
Читайте також: Знав усіх попів лаври за оперативними псевдонімами – ексочільник ГУР про агентів ФСБ у рясах
«Російська церква» у Блатеці
Як розповідають македонські журналісти, вражаючим прикладом російсько-македонських церковних відносин є події, що відбулися цього літа в селі Блатець у Віниці. Там будується храм, який місцеве населення називає «російською церквою». Ініціатива належить отцю Методію, уродженцю Блатеця, який раніше служив священиком у РПЦ.
Церква Святих Кирила та Мефодія, що будується в Блатеці / Джерело фото: «360 градусів»
Журналісти розпитали місцевих мешканців, що вони знають про цей храм.
«Вони називають її російською церквою, бо саме вони її фінансують. Наш священик був звідси, але заразився коронавірусом у Росії й залишився там, хоча й хотів мати церкву саме тут», — розповів Фідан Златков із Блатеца.
«Росіяни приїжджають сюди й перевіряють, чи все зроблено як слід. Саме вони фінансують будівництво. Я не знаю, скільки це коштуватиме, але чув, що десь близько трьох мільйонів євро», — сказав Нікольче Тасев із Блатеца.
Як зауважують у виданні «360 градусів», причиною того, що інформація про створення нової церкви згадується у їх тексті, є повідомлення, опубліковане в червні цього року в одному з кочанських медіа, про те, що в храмі Святих Кирила і Мефодія відбудеться «загальнонаціональний з’їзд та дискусія, присвячені македонсько-російській дружбі, православним зв’язкам та майбутньому Македонії». Брегальніцька єпархія МПЦ-ОА негайно відреагувала через своїх священиків, заявивши, що не давала благословення на проведення такого заходу. Організатор заходу залишився невідомим.
Поки македонські журналісти шукали учасників для інтерв’ю у вузьких провулках на місці, до них під’їхала машина, за кермом якої сидів молодий чоловік, якому стало цікаво, що саме вони знімають. Коли вони йому пояснили, він сказав, що в селі знали про оголошення про проведення такого заходу, але що він так і не відбувся.
Читайте також: Дослідження підпільної Церкви, ролі релігійного чинника в розвалі СРСР дає нам певні ключі для розуміння майбутнього
«У той день, коли, як передбачалося, мав відбутися захід, я цілий день патрулював на машині біля церкви, щоб подивитися, чи хтось з’явиться, але ніхто не прийшов», — розповів молодий чоловік.
Він додав, що його тітка Ніколіна Янкулова як ніхто інший знає і про цю справу, і про село, тож він поспішив зателефонувати їй. «Ніякої російської церкви», — рішуче сказала жінка, маючи на увазі заклик провести цей захід. За її словами, церква будується з любов’ю та відданістю і є чудовою спорудою, яка назавжди залишиться свідченням православ’я.
«Це така брехлива пропаганда. Хтось щось намагається зробити. Не знаю, чого вони прагнуть. Вони знають, що селяни згуртовані, що люди ні на що не піддадуться, і я вірю, що так буде й надалі. Щоразу, коли в селі виникають проблеми, ми всі тримаємося разом. Як каже старе прислів’я, якщо справа дійде до ножів до кісток. Якщо буде потрібно, ми всі вийдемо — і молоді, і старі. Я організую жінок; ми всі підемо на протести», — запевняє Ніколіна Янкулова.
На запитання які настрої панує серед людей, чи є серед них прихильники Росії чи Заходу, чи не спостерігається якийсь політичний розкол, вона запевнила, що це ніяк не пов’язано. «Ми всі тут вже століттями є православними. Мій батько народився в 1902 році. Православ’я тут завжди було. Ніяких проросійських елементів немає. Це просто пропаганда, яка не має до цього жодного стосунку. Саме це я хочу підкреслити й стверджую з упевненістю». Щодо війни в Україні, то жінка призналася, що не хоче чути про війни, бо «вони всі спрямовані на знищення людства та планети Земля». Також вона звертає увагу на екологічну проблему: «Зараз, коли триває війна між Іраном та Америкою, Росією та Україною, не тільки загинуло багато людей, але й атмосфера та повітря вже забруднені цими бомбами, ракетами та дронами. Хтось вважає, що ми знищимо людство, що ми знищимо планету?»
Журналісти «360 градусів» звернулися за коментарем щодо цієї ситуації до МПЦ-ОА, а там їх переадресували до Брегальніцької єпархії, оскільки саме вона має юрисдикцію над церквою в Блатеці. На запитання, чи дозволила б MПЦ-OA використовувати церкви для таких зібрань, якби організатори заходу офіційно звернулися за благословенням, в Македонській Церкві відповіли:
«Ми не будемо вдаватися до розгляду гіпотетичних ситуацій. Зазначимо лише, що в рамках церковної структури події місцевого характеру, а також питання, пов’язані з динамікою парафіяльного та єпархіального життя, розглядаються та вирішуються самостійно компетентним єпархіальним єрархом. У даному випадку це митрополит Брегальніцький».
Коли ж журналісти надіслали запитання митрополиту Брегальніцькому Іларіону, то він відповів. що керівництво єпархії перебуває у колективній відпустці, тому журналістам слід звернутися з цим запитання після 15 серпня.
Митрополит Брегальніцький Іларіон / Джерело фото: Брегальніцька єпархія
Аналітик Ніколовський вважає, що справа у Блатеці не має жодного стосунку до російського впливу і що йдеться про щось зовсім інше.
«Проблема, ймовірно, полягає в тому, що єпископа Брегальницької єпархії не запросили на цю зустріч, і через це виникла дещо заплутана ситуація. Це моя інформація; я не стверджую, що вона обов’язково є точною, — сказав Ніколовський. — В іншому разі, якщо Брегальніцька єпархія так стурбована впливом Російської Православної Церкви в Македонії, є набагато більше тем, щодо яких вона могла б обговорювати, пропонувати свої пропозиції, привертати увагу та аналізувати. Наприклад, якщо просто зайти на офіційний сайт МПЦ «liturgija.mk», то можна побачити, що зі ста опублікованих новин 94 стосуються Російської Православної Церкви. І мова йде не про якесь політичне чи літургійне життя — наприклад, про переклад російськомовного словника у Південній Кореї. Розумієте? Такі новини, які не мають контексту та не представляють інтересу для македонської громадськості».
Читайте також: Українські біженці за кордоном підсилюють московський патріархат
На думку Ніколовського, якби єпархію повідомили про подію завчасно, то захід би відбувся без проблем і сам владика Іларіон, напевно, був би на ньому присутній.
«Держава і Церква виконують різні ролі та мають різні місії. Але коли одна з них будує майбутнє в рамках НАТО та Європейського Союзу, а інша — поглиблює відносини з інституцією, яку Кремль вважає одним із стовпів свого «русского міра», то питання цих відносин перестає бути суто церковною справою», — зауважують автори статті на сайті «360 градусів».
—
Джерело: РІСУ