В документах Овруцького замку від 1545 року фігурує загадковий «Капустин», якому належала частина Овруча, а також села Рокитне, Замисловичі, Біловіж та інші.
📚 Під час підготовки першого видання книги «Від Русі до України. Відновлення історії» я вирішив розібратися з тим, хто ж такий той «Капустин».
І з’ясував: ніякого Капустина не існувало. Це — хибна транскрипція, російський переклад польського тексту.
Насправді йшлося про старосту Овруцького замку Великого князівства Литовського князя Андрія Тимофійовича Капусту, який займав цю посаду з 1547 по 1571 рік.
📜 Капусти — давній український княжий рід, що походив від переяславських князів. Їхнім родовим гербом був Одровонж (Odrowąż) — широко відомий герб, яким користувалися понад 360 родів у Польщі, Литві, Україні та Білорусі.
Князь Андрій Капуста помер у 1571 році і був похований у Києво-Печерському монастирі, у каплиці, збудованій ним самим: «в каплиці, котру сам небіжчик змурувати дав».
💍 Одна з його дочок була одружена з князем Олександром Вишневецьким — з того самого роду Корибутовичів, до якого належали й легендарний Дмитро «Байда» Вишневецький, і майбутній король Речі Посполитої Міхал Корибут Вишневецький.
🕵️♂️ Але повернімося до роду Капуст. У XVII столітті з’являється ще одна знакова постать — Лаврін Капуста, ймовірно, нащадок того самого княжого роду. Це відомий чигиринський і суботівський городовий отаман, військовий діяч, дипломат.
Він керує гетьманською контррозвідкою, у час, коли навколо Богдана Хмельницького точаться зради, а агентів Москви й Варшави повно в кожному обозі.
💥 Він зачищає тил, виявляє змови, затримує ворожих шпигунів. Його називають найвидатнішим розвідником і контррозвідником Війська Запорозького. Він командував загонами козаків у ключових битвах — під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями.
Завдяки добре налагодженій своєрідній службі внутрішньої безпеки Лаврін Капуста запобігав неодноразовим замахам поляків і московитів на життя гетьмана.
📜 Саме йому довіряють найвідповідальніші дипломатичні місії — до московського царя у 1653 році, до султана Османської імперії у 1656-му та 1657-му, намагаючись схилити їх до прийнятної для української сторони позиції на міжнародній арені.
Але саме під час цих поїздок вороги змогли отруїти Богдана Хмельницького.
📚 У літературі Лаврін Капуста постав як один із ключових «тіньових» героїв гетьманської доби. Його образ трапляється в романах Павла Загребельного, Богдана Сушинського, Володимира Заліського, Михайла Старицького, Натана Рибака.
Павло Загребельний називає його «старостою гетьманської розвідки». А історичний романіст Натан Рибак писав про нього як про людину, що знала про війну більше, ніж багато полководців.
💡 І князь Андрій, і отаман Лаврін — це Капусти. Це одна кров. Один рід.
Таким чином, родове ім’я Капусти залишило слід і в добі Литовсько-Руської держави, і в героїчній добі Хмельниччини — як символ служіння Україні в часи найбільших її випробувань.
Це живі лінії українських родів, які ніколи не припиняли служити Русі-Україні — навіть у найтемніші часи.
Це — наша жива історія, яку ми повертаємо.
Анатолій Герасимчук.
📖 Читайте більше в книзі
👉 «Від Русі до України. Відновлення історії».
Вона тут:
rus-ukraine.com.ua

Leave a Reply
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.