Канадський мозковий центр Frazer Institute опублікував нові дані про День звільнення від податків (Tax Freedom Day) у Канаді. У 2026р. він припав на 9 червня. Т. е. саме цей день є першим робочим днем року, коли середньостатистичний канадець починає працювати на себе, заплативши всі обов’язкові податки Державі. 159 календарних днів канадець працює на Державу (43,6% часу), 206 днів для себе (56,4% часу). У 2025р. День звільнення від податків припадав на 8 червня. 159 календарних днів роботи – це ціна (далеко не повна) на товари та послуги, які громадяни купують у Держави, тієї самої, яку вони створили для захисту свого життя та власності. Якщо ж зважити на час, необхідний для віддачі державного боргу, то цей День звільнення від податків припадає на 25 червня, тобто на 16 днів більше.
Для порівняння за розрахунками Інституту Адама Сміта Tax Freedom Day у Великій Британії в 2026р. припав на 6 червня. Британці змушені працювати 156 днів на рік для сплати податків. Якщо ж враховувати державний борг, то Cost of Government Day (День звільнення від покриття податкових та боргових витрат Держави) у Британії 2026р. припаде на 22 липня.
Для розрахунку цього Дня вчені беруть податки на доходи, податки на заробітну плату, податки на медичне страхування, податки з продажу, податки на майно, податки на прибуток, податки на споживання алкоголю та тютюну, податки на паливо, збори за реєстрацію транспортних засобів, вуглецеві податки, імпортні мита.
У 2026р. дохід середньої канадської родини становитиме $166790. Вона заплатить $72 539 (43,5%) податків (федеральні, регіональні, місцеві). Канадці з більш високим доходом платять набагато більше, ніж обивателі із середнім та низьким доходом: «Зокрема, топ 20% населення за доходами сплачують 58,3% усіх податків, отримуючи при цьому 49,5% всього доходу. На іншому кінці доходного спектру нижні 20% населення сплачують 1,7% усіх податків, незважаючи на те, що отримують 4,3% всього доходу. Загальний розподіл показує, що податкова система Канади є фактично прогресивною і одержує пропорційно більше коштів із тих, хто знаходиться у верхній частині шкали доходів, що, по суті, карає працьовитість та економічний успіх», роблять висновки вчені Frazer Institute. У 1981р. податкове навантаження у Канаді, за даними Frazer Institute, становила 40,8% доходу середньостатистичну канадську сім’ю, 1995р. – 43,9%, у 2010р. – 43,7%, у 2020р. – 40,1%. У 2022р. вони досягли піку 45,6% і трохи знизилися до 43,5% 2026р.
Більшість канадців, як і українців, не знають, не усвідомлюють скільки податків вони платять. В Україні 30–35% обивателів вважають, що вони взагалі не сплачують податки, ототожнюючи податки лише з прибутковим податком. Вони часто навіть не підозрюють, скільки податків ховається у товарах та послугах, які вони щодня купують. На відміну від українців, канадці дуже добре знають про податок на роздрібні продажі. У нас є ПДВ, про який справді багато споживачів не знають, бо його нібито платять лише виробники. Це азбучне економічне та податкове невігластво дозволяє теоретикам та ідеологам Великої держави дурити людей.
VIP-розпорядники чужого налаштовують на збільшенні податків, насамперед для багатих людей з високими доходами та великими активами. Вони брешуть про те, що такі рішення принесуть благо всьому суспільству, що вони зроблять його справедливішим, що економічне зростання буде швидшим, розвиток збалансованішим, а люди чеснішими, благороднішими і продуктивнішими. Такі утопії втюхують прихильники і, як правило, прямі бенефіціари Левіафана. Вони діють як класичні наперсточники, власники казино або організатори будь-яких азартних ігор. Для обивателя вони відкривають лише невелику частину правди. Уявіть собі слона. Теоретики та ідеологи Левіафана, моделі Держави загального інтервенціонізму (welfare state) представляють нам лише його голову та вуха. Решта – за кадром. Решта – кожен додумує по-своєму.
Вчені-економісти (не плутати з пропагандистами, утопістами, інфлюенсерами на службі у Левіафана чи в полоні своєї марнославства) завжди чесно, об’єктивно представляю всю картину, всі фактори, щоб кожна людина формувала свою думку, судження точно та якісно. Методика Tax Freedom Day дозволяє оцінити рівень та рівень експлуатації людини Державою. Вона наочно уявляє, яку частку умовної порції морозива (якщо уявити річний дохід людини, як порцію морозива) відкушує Держава. Так от у Канаді це майже 44%, дуже близько до половини. Експерти Інституту Фрейзера констатують, що більшість канадців не знає, які податки сплачує бізнес, який виробляє товари та послуги. Вони надходять на полиці магазинів з часткою податків у 30 – 65%.
Канада разом із Францією, Італією, Іспанією та Великобританією стали країнами демократичного соціалізму. У 1990р. держвитрати Канади становили 48,1% ВВП ($287 млрд.), а 2025р. вони зафіксовані лише на рівні 44% ВВП ($1021 млрд.). У 1990р. держборг Канади був 73,7% ВВП, у 2025р. – 113,5% ВВП. У 1990р. частка канадської економіки у світовому ВВП становила 2,6% ВВП, а 2025р. не цілих 2% світового ВВП. ВВП Канади період 1990 – 2025гг. зріс у 3,9 раза, а світовий у 2 рази. Звичайно, Канада залишається країною з високим рівнем доходу, але зростання розміру, функціоналу та обсягу ресурсів Держави уповільнило її зростання, погіршило боргову позицію та знизило конкурентоспроможність країни.
Під час визначення Tax Freedom Day канадські експерти не враховують ще один важливий елемент – витрати податкового адміністрування. Вони у країнах G-7 оцінюються загалом на 4% ВВП. В Україні він становить ~7% ВВП. Давайте визначимо День визволення українця від податків, тобто той перший день, коли він починає працювати на себе, свою сім’ю. Сукупне податкове навантаження в Україні у 2026р. оцінюється МВФ у 38,7% ВВП. За даними ОЕСР, сукупне податкове навантаження в Британії в 2024р. становила 34,4% ВВП, у Канаді – 34,9% ВВП. За попередніми даними у 2025-2026рр. вона або трохи збільшилася, або залишилася незмінною. Таким чином, з урахуванням податкового навантаження та витрат податкового адміністрування в Україні День звільнення від податків у 2026р. припадає приблизно на 1 вересня 2026р. Без витрат податкового адміністрування – День звільнення від податків в Україні цього року припадає на 12 серпня.
І це далеко не всі витрати та витрати громадянина, пов’язані з його ставленням до держави. Сукупне регуляторне навантаження в Україні становить ~17% ВВП, транзакційні витрати – ~7% ВВП, інфляційний податок – ~10%. Якщо всі ці витрати поділити на всіх громадян, то вийде, що День звільнення від держави в Україні в 202р. припадає на Halloween, 31 жовтня 2026р.
Немає сумніву, що Держава в нашій країні давно стала найбільшим жахом та кошмаром як для Громадянина, так і для Підприємця. Звичайно, не йдеться про країну, яка Батьківщина. Мова, зрозуміло, не йдеться про суспільство, яке героїчно бореться разом із ЗСУ з нацистським ворогом. Йдеться про синдикат «VIP-розпорядників чужого» та сотні тисяч великих і малих чиновників, бюрократів, інспекторів, контролерів, найрізноманітніших «шлагбаумів» і «рубильників», які, як у відомому романі ліліпути, обплутали Гулівера десятками тисяч дрібних мереж у вигляді десятків. д. І поверх цього всього – податкове навантаження.
Можна хоч щорічно приймати десятки стратегій розвитку економіки, проводити багато урочистих міжнародних форумів, обіцяти бізнесу та суспільству створити в Україні найкращий діловий клімат. Можна приймати сотні програм державної підтримки стратегічно важливих підприємств, номенклатурних лідерів. Можна навіть замовляти стратегію відновлення та модернізації України у McKinsey, BlackRock, IMF, Morgan Stanley або всіх агентств розвитку світу за участю ЄБРР та Світового банку. Все це буде гучний, понтовий, глянсовий процес та потужний PR із розпилом ресурсів із незмінним результатом: Україна як вотчина синдикату «VIP-розпорядників та споживачів чужого».
Здогадайтеся з трьох разів, чому в жодному документі Уряду України, в жодній з десятків стратегій, які розроблялися і приймалися у нас за участю міжнародних організацій їм консультантів, в жодній роботі численних іноземних аналітичних центрів та організацій, які за останні чотири роки виклали свої рекомендації та поради щодо трансформації української економіки. успіху реформ, як День визволення від податків або День визволення від Держави.
Ярослав Романчук, президент Міжнародного інституту свободи; сторінка автора у Фейсбук