Керівник найбільшого у світі суверенного фонду, норвезького Norges Bank Investment Management (NBIM) з активами на $2,2 трлн, Ніколай Танґен попередив про жахливі наслідки від кризи до якої дійшов світ. Причина майбутніх потрясінь: небезпечна самозаспокоєність фінансових ринків на тлі війни на Близькому Сході, торговельних воєн і буму штучного інтелекту.
Про це пише Bloomberg.
NBIM — це державний інвестиційний фонд Норвегії, створений для збереження доходів країни від продажу нафти і газу. Фонд є найбільшим у світі: він володіє приблизно 1,5% усіх публічних акцій на планеті. Серед найбільших вкладень — акції Nvidia та Apple.
Остання п’ятниця лютого застала Танґена в фінальній точці його першого турне по Близькому Сходу. Він встиг відвідати Дубай і познайомитися з амбітними інфраструктурними проєктами Саудівської Аравії. «Нас вразила динамічність регіону», — розповів 59-річний фінансист в інтерв’ю в Парижі.
Проте вже за кілька годин після його від’їзду регіон охопила війна. Війна, що вже забрала тисячі життів, змусила мільйони людей покинути домівки й розпалила глобальну енергетичну кризу. Йдеться про бойові дії, які розгорнулися після ударів США та Ізраїлю по Ірану.
Танґен, у минулому менеджер хедж-фонду, каже, що не поспішає списувати нафтову потугу Перської затоки з рахунків — «ще зарано». Але загальна безтурботність ринків щодо близькосхідної кризи залишила в нього тривожний осад.
NBIM, за словами Танґена, зараз прораховує низку потенційно похмурих сценаріїв.
Перший — повернення інфляції. Фактичне закриття Ормузької протоки може на довго штовхнути нафту вище $100 за барель і додати ризики перебоїв у ланцюгах постачання.
Другий — геополітична фрагментація. Торговельні зв’язки вже підточені митами президента США Дональда Трампа, а війна може поглибити розкол між США та союзниками, яких втягнули в конфлікт без їхнього бажання.
За підсумками стрес-тесту, проведеного наприкінці 2025 року, розпад торговельних зв’язків, уповільнення зростання і падіння корпоративної прибутковості здатні зрізати 49% вартості акціонерного портфелю фонду та 37% його загальної вартості. Норвегія, звісно, виграє від вищих цін на нафту і газ, але широкі економічні потрясіння вдарять по фонду, чиї відрахування покривають 20 – 25% річного державного бюджету країни.
Окремим джерелом ризику Танґен називає технологічний сектор. Попри те, що він є «величезним» прихильником ШІ, а сам NBIM вже отримує близько 20% приросту продуктивності завдяки інструментам штучного інтелекту, голова фонду стурбований роздутими оцінками компаній і туманними перспективами монетизації цих технологій.
За внутрішніми стрес-тестами, корекція на технологічному ринку може знищити більше половини акціонерного портфелю фонду. Якщо геополітична і технологічна бульбашки лопнуть одночасно, наслідки для глобальних ринків можуть виявитися катастрофічними.
Танґен апелює до концепції американського економіста Хаймана Мінскі, який довів: тривалий спокій породжує хибну впевненість і надмірний ризик — а той зрештою обертається панікою. Два слова, якими фінансист описує поїздку на Близький Схід: «Стабільність нестабільна».
Під час перебування в Парижі він закликав банкірів, інвесторів і чиновників зміцнювати єдиний ринок Євросоюзу у дусі пропозицій колишнього президента ЄЦБ Маріо Драгі: глибша інтеграція економіки, уніфіковані ринки капіталу, менше бюрократії. «Ми любимо Європу… Але правда в тому, що зростання і інновації там нижчі, ніж у США», — зазначив він.
Діяльність NBIM не позбавлена й внутрішньополітичних суперечностей. Торік фонд піддався критиці у США через продаж акцій Caterpillar — компанія потрапила під його етичний скринінг через бульдозери, що використовувалися в Газі. Американські критики назвали це «показушними чеснотами».
Деякі норвезькі політики, своєю чергою, закликають скоротити частку американських активів у портфелі. Мільярдер Ілон Маск також публічно атакував Танґена через те, що фонд у 2024 році виступив проти переголосування за його гігантський компенсаційний пакет від Tesla.
Нині правила управління фондом переглядаються. Деякі аналітики сподіваються, що вони підштовхнуть NBIM до більших інвестицій у Європу, як частину ширшої тенденції до дедоларизації, що набирала хід ще до початку бомбардувань Ірану.
Танґен не дає порад лідерам, як реагувати на кризу — NBIM насамперед індексний інвестор. Але його меседж однозначний: готуватися до найгіршого, а не сподіватися на краще. І якщо геополітична та технологічна самозаспокоєність ринків справді вибухнуть одночасно, то попередження вже пролунало.