Україна отримала 36 балів в Індексі сприйняття корупції (CPI-2025), посівши 104-те місце. Це мінімальний прогрес на +1 бал, який став можливим завдяки стійкості антикорупційних органів та активності громадянського суспільства.
Що вплинуло на цей результат і чи проглядаються тенденції для подальшого зростання України в Індексі? Детальніше в матеріалі ZN.ua.
На що вказує результат України в Індексі сприйняття корупції
Цьогорічні бали країн в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) показують, що проблема з корупцією у світі лише загострюється. Ситуація в Україні цілком відповідає цим тенденціям. І хоча наш цьогорічний бал ще далекий від середніх по світу 42 балів, Україна таки показала мінімальне зростання — із торішніх 35 до 36 балів на тепер.
.jpg)
Transparency International Ukraine
Це мінімальний крок, навіть можна сказати, у межах похибки, на жаль. Звичайно, своєрідним позитивним сигналом для світової спільноти є те, що ми не втрачаємо хоча б наявних позицій. Але й грандіозних проривів наша країна теж не продемонструвала.
Індекс сприйняття корупції — це не просто одне з найбільших досліджень корупції у світі, а й маркер, за яким можна аналізувати країну та порівнювати її з іншими в динаміці. Важливо розуміти, що Індекс показує реальну ситуацію, якщо його аналізувати в прогресії, беручи до уваги коливання за кілька років. Саме в такому разі, орієнтуючись на бали в СРІ, можна загалом визначити, яка ситуація із сприйняттям корупції в тій чи іншій країні та як її сприймають у світі.
Якщо розглядати сухі цифри останніх років, то можна побачити стриманий прогрес України в СРІ. Отримавши +3 за результатами 2023 року та сумарно 36 балів, на сьогодні наша країна зупинилася на цьому ж рівні, почергово то втрачаючи, то повертаючи відтоді один бал. Наш прогрес більш очевидний, якщо дивитися на останні десять років, коли хоч і дуже повільно, але ми набирали бали в Індексі.
Наявні 36 балів цьогоріч — це не подарунок, а здобуток, який став можливим завдяки антикорупційній реформі, запущеній після Революції Гідності. Проте детальний аналіз результатів показує, що загалом джерела Індексу сприйняття корупції вельми обережно оцінили антикорупційний поступ України.
Читайте також: Після десятків років перемог демократія в світі починає втрачати позиції
Основна ж зміна нашого показника зумовлена тим, що в одному з джерел — Індексі трансформації Фонду Бертельсманна — нам додали аж п’ять балів. Це дослідження відстежує, наскільки посадовці, викриті у корупції, притягувалися до відповідальності або зазнавали покарання. Тобто прямо фіксує результати того, як в Україні та світі сприймають ефективність роботи Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Цікаво, що липневі події, коли суспільство відстояло незалежність цих інституцій, теж були враховані у дослідженні. Попри те, що сам факт тиску на антикорупційні органи з боку влади був, безперечно, негативним прикладом, успішне протистояння такому тиску міжнародні аналітичні агенції оцінили позитивно.
Джерела CPI наголошують, що саме наполегливість українських неурядових організацій, громадськості та журналістів при відстоюванні антикорупційних органів стала ключовою для подальшого просування реформ в Україні. А самі ці події у глобальній комунікації результатів CPI-2025 подаються як яскравий позитивний приклад на тлі загальної стагнації в боротьбі з корупцією у світі.
Проте визнання досягнень українського громадянського суспільства та посилення спроможності НАБУ і САП — це не приклад системних реформ, а покращення показника на один бал — це все ще зміна в межах похибки. Тому заявлений прогрес українській владі необхідно терміново посилити реальними системними кроками, і якраз із цим 2025 року складалося не дуже.
Читайте також: Митна “Коза Ностра” України: як побороти корупційну гідру
Здобутий бал у СРІ — це аванс, який ще можна використати
Чого ми не побачили 2025 року, так це обіцяних владою комплексних реформ. Попри те, що деякі процеси таки були запущені, чимало рекомендацій і зобов’язань із попереднього року довелося перенести на 2026-й.
Так, торік Кабмін затвердив дорожні карти трансформацій у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій, а парламент нарешті проголосував за реформу АРМА. Проте досі заблокований аудит Нацагентства з питань запобігання корупції, за рік Верховна Рада так і не створила комісії для відбору кандидатів у члени Рахункової палати, і низка законодавчих ініціатив, покликаних підвищити ефективність розслідування та розгляду корупційних справ, так і не знайшли політичної волі.
Читайте також: Анастасія Радіна: Обман і бардак – ось реальний стан справ АРМА
І як вишенька на цьому негативному торті — припинення участі міжнародних експертів у Конкурсній комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Цей прецедент може вкрай згубно позначитися на подальших конкурсах у державні інституції, про що вже свідчать деякі тези зі звіту сумнозвісної тимчасової слідчої комісії Власенка—Бужанського. А історія з призначенням адвоката Олексія Шевчука вказує на додаткову небезпеку і демонструє, яких саме членів конкурсних комісій готові призначати суто національні суб’єкти — генпрокурор Руслан Кравченко якраз такий суб’єкт.
Наявний прогрес у боротьбі з корупцією передусім став можливий завдяки зобов’язанням, які наша країна взяла на себе перед міжнародними партнерами. Вони залишаються тим головним стимулом, який усе ще може привести нас до покращення у сфері боротьби з корупцією, і, на щастя, суспільство загалом підтримує впровадження таких змін.
За останні роки Україна підписала низку угод і документів, які формують її вектор розвитку, серед них — Ukraine Facility Plan, Звіт про розширення ЄС щодо України, програма МВФ у рамках Механізму розширеного фінансування (EFF), Дорожня карта з верховенства права, План з 10 пріоритетних реформ у сфері антикорупції та верховенства права. Ці документи так чи інакше враховують потребу впроваджувати реформи, які надалі так само суттєво вплинуть на бали нашої країни в Індексі сприйняття корупції.
Читайте також: ЗАЯВА: понад 40 громадських організацій і медіа вимагають від генпрокурора скасувати наказ про участь Шевчука в комісії добору САП
Загалом же, на думку TI Ukraine, для реальних змін у боротьбі з корупцією 2026 року необхідно зробити таких шість кроків:
- забезпечити незалежність антикорупційних інституцій;
- посилити результативність у справах про корупцію, зокрема в частині арешту та конфіскації злочинних активів;
- посилити інституційну спроможність і фокус Національного агентства з питань запобігання корупції;
- оновити законодавство для забезпечення швидкого та якісного правосуддя;
- розширити залучення міжнародних експертів до роботи конкурсної комісії з добору членів ВККС;
- ухвалити Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму.
На жаль, про більшість із цих кроків ми вже неодноразово говорили раніше. Тепер маємо виконати прострочене домашнє завдання.
Читайте також: Круговерть корупції: арештовані активи віддають людям віцепремʼєрки Стефанішиної яка й досі підсудна у ВАКС
А що у світі?
СРІ-2025 показує, що загалом ситуація з корупцією погіршується, навіть у сформованих демократіях бачимо зростання корупції на тлі послаблення лідерства. А кількість країн, які отримали понад 80 балів, скоротилася з 12 десять років тому до п’яти цьогоріч.
Серед західних сусідів України не змінився лише показник Польщі — 53 бали і 52-ге місце в Індексі сприйняття корупції-2025. Натомість по одному балу втратили Словаччина (48 балів, 61-ше місце), Румунія (45 балів, 70-те місце), Молдова (42 бали, 80-те місце) та Угорщина (40 балів, 84-те місце). Тобто, попри всі наявні у нас проблеми, Україна стала єдиною країною регіону, якій вдалося хай мінімально, але підвищити свої позиції в дослідженні.
Transparency International Ukraine
Негативні тенденції простежуються і в показниках Євросоюзу і Західної Європи. Якщо за результатами 2022 року середній бал цих країн становив 66, то цьогоріч знизився до 64.
Загалом же бали країн в Індексі свідчать про тривожне зниження показників у демократичних країнах. Ще однією поганою закономірністю стало зростання в багатьох країнах кількості випадків обмеження свободи слова, об’єднань і зібрань, — і це відбувалося не лише на територіях із активними збройними конфліктами.
Відсутність показового антикорупційного прогресу спостерігається і серед найбільших партнерів нашої країни. Так, у грудні 2025 року ЄС узгодив свою першу Антикорупційну директиву для гармонізації кримінального законодавства щодо корупції.
Читайте також: Фон дер Ляєн навела різкість Зеленському щодо НАБУ і САП. Зеленський подякував за “за надану експертизу”
Але фінальна версія цього документа виявилася далекою від очікуваної — чимало прийнятих норм, які мали б забезпечити нульову толерантність до корупції в країнах Євросоюзу, розмиті. На додачу окремі країни теж відзначилися сумнівними позиціями. Наприклад, Італія заблокувала криміналізацію зловживання службовим становищем державними службовцями.
Ще сумніша ситуація у Сполучених Штатах Америки, які в СРІ-2025 отримали найменшу кількість балів у своїй історії — 65. І це при тому, що більшість подій 2025 року не були повністю відображені в дослідженні. Тож уже можна передбачити, що всі заходи нинішньої адміністрації президента Трампа, спрямовані проти свободи слова та орієнтовані на підрив незалежності судової влади, ще більш негативно проявляться в подальших Індексах.
І, на жаль, ці процеси всередині Сполучених Штатів відчутно впливатимуть на антикорупційний прогрес в інших країнах, адже скорочення фінансової підтримки США громадянських суспільств і гуманітарних ініціатив послабило глобальні зусилля у боротьбі з корупцією.
Читайте також: Про що мовчить новий генпрокурор України?
***
Наші бали в СРІ-2025 свідчать, що навіть усупереч загальносвітовому негативному контексту Україна може і повинна й надалі впроваджувати системні реформи. Отримані нами позиції — це результат уже запущених змін, які дають свої плоди. А гальмування негативно позначається не лише на житті українців, а й на підставах сильніших країн підтримувати нас у цей найважчий для України час.
—
Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine; опубліовано у виданні ZN.ua