Підконтрольна частина Донецької області – це наш ключовий укріплений район, який ворог не може захопити протягом 4 років тотальної війни.
Сьогодні мережа фортець Донбасу захищає усю Україну. Жодної подібної лінії оборони за ними не існує.
Здати без бою наш Східний Вал – означає стати в чистому полі та неминуче відкотитися до Павлограда, Лозової та Ізюма. З вкрай поганими перспективами.
Здача територій ворогу без бою – це гарантована глибока політична криза в середині країни. Ворог прагне цього найбільше – щоб ми боролися одне з одним, а не з ним.
Моральний, людський, юридичний аспекти – за межею.
Гарантії шановних партнерів – це прекрасно, тільки щось мені пригадується, ми вже маємо чудові гарантії. У 1994 році отримали їх у Будапешті.
І найголовніше. Насправді можна було би лише цим і обмежитись. Хтось при розумі реально вірить у те, що у війні з ворогом, який прямо декларує своєю метою знищення української держави і нації — можна отримати мир в обмін на приниження і здачу територій?
Через скільки днів/тижнів/місяців розпочнеться новий ворожий наступ? Що тоді будемо віддавати?
Андрій Іллєнко, офіцер батальйону «Свобода», народний депутат VII-VIII скликань; сторінка автора у Фейсбук
Зображення вгорі: наслідки російського нальоту на Запоріжжі 28 січня 2026 року. Фото: Іван Федоров / Запоріжжя