Article Information
- Author,Георгій Ерман
- Role,BBC News Україна
Відносини України та Ірану за останні 30 років пройшли шлях від амбітного партнерства до суцільного колапсу.
Усі ці роки Україна допомагала Ірану розбудовувати авіацію і фактично атомну енергетику, постачала зерно, а одного разу іранцям навіть дісталися українські крилаті ракети.
У вересні українські військові почали збивати перші іранські дрони-камікадзе, які били по містах. Київ тоді позбавив акредитації іранського посла в Україні.
А 18 жовтня, після кривавих атак іранських “шахедів” та нищення української енергетики, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запропонував президенту розірвати дипломатичні відносини з Іраном.
Тепер від Володимира Зеленського залежить, чи поставити крапку у відносинах з Іраном, принаймні за нинішнього керівництва цієї країни.
Незалежна Україна намагалася якомога глибше розвинути економічну співпрацю з Іраном. Попри низку успішних спільних проєктів, ці відносини супроводжувались скандалами, схемами та відвертою брехнею, яка врешті поставила дві країни на межу розриву.
І саме час задуматися, чи не допомогла Україна розвитку іранських технологій, які тепер можуть використати проти українців.
- Іран може надати Росії балістичні ракети та нові дрони. Як реагує Україна
- Іран може передати Росії балістичні ракети. Чим вони небезпечні і як реагувати Україні
Дружба не без образ: мрії про нафту, Бушерський “облом” та іранський Ан-140
У квітні 1992 року, коли президент України Леонід Кравчук здійснив перший візит до Ірану, навряд чи хтось з українців міг очікувати, що через 30 років ця країна постачатиме зброю для ударів по Україні.Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
“Поїхали покататися в Буковель, а покаталися на швидкій”. Що відомо про отруєння на курорті
Росія атакувала шахедами потяг з Харківщини на Закарпаття. Загиблих більшає, є перші деталі удару
Чоловік розстріляв чотирьох поліцейських, які його затримували. Деталі трагедії біля Черкас
Спалах небезпечного вірусу шириться Азією. В аеропортах посилюють огляди
End of Найпопулярніше
Київ тоді з оптимізмом вибудовував свою зовнішню політику, намагався здобути визнання і завдяки в тому числі розвитку міжнародних відносин рятувати економіку, яка летіла у прірву.
Іран же був однією з перших держав, які визнали українську незалежність – вже 25 грудня 1991 року, встановив дипломатичні відносини та відкрив посольство вже у січні 1992 року.
Міністр закордонних справ Ірану Алі Акбар Велаяті тоді приїжджав до Києва і в укладеному меморандумі про економічну співпрацю з Україною визначили купу галузей, які були цікаві Ірану – від літакобудування і вагонобудування до сільського господарства та транспортування іранської нафти та газу українською територією.
Україна тоді розглядала можливість імпорту нафти та газу з Ірану, щоб зменшити залежність від Росії. За кілька днів до візиту Велаяті Україна та Азербайджан підписали угоду про співробітництво з Іраном щодо постачання іранського газу та нафти.
Але цей проєкт так і не став реальністю – як пояснював в інтерв’ю газеті День у вересні 1998 року тогочасний посол Ірану Бехзад Мазахері “через високі транспортні тарифи, які піднімають ціну енергоносіїв” у порівнянні з паливом з пострадянських країн.
Саме Іран був ініціатором розвитку співпраці з Україною. Вже тоді верховним лідером країни був аятола Алі Хаменеї, який править і досі, а президентом – Алі Акбар Хашемі Рафсанджані, який прагнув подолати наслідки надзвичайно тяжкої та кривавої війни Ірану з Іраком (1980-1988).
Він намагався більше інтегрувати іранську економіку в світову і скористатися тим індустріальним потенціалом, який полишив по собі Радянський союз.
Режим, який прийшов до влади в Ірані внаслідок ісламської революції 1979 року, розглядав комуністичний режим в СРСР як ворожий, хоч і менш небезпечний, ніж США та Ізраїль. Тож від розпаду Радянського союзу в Тегерані прагнули виграти по повній.
За президента Леоніда Кучми Україна з ентузіазмом взялася за низку проєктів співпраці з Іраном.
1992 року Іран вирішив відновити проєкт з будівництва атомної електростанції в Бушері, який зупинився 1980 року через наслідки ісламської революції – тоді уряд ФРН приєднався до санкцій США проти Ірану, і німецька компанія відмовилася від завершення об’єкта.
1995 року Іран підписав контракт з російською компанією щодо будівництва АЕС.
Росіяни погодилися як субпідрядника залучити харківський Турбоатом, який мав виготовити турбіни, і ще кілька підприємств з України.
Проте у березні 1998 року після численних звернень США та Ізраїлю, візиту в Україну держсекретаря США Мадлен Олбрайт Леонід Кучма оголосив про відмову України від участі в проєкті в обмін на участь в ініціативі зі співробітництва з США в сфері високих технологій.
Українська газета День тоді писала, що втрати від неучасті в проєкті для українських підприємств могли дорівнювати 500 млн доларів, хоча Кучма заявляв, що втрати будуть незначними. У 2001 Дзеркало тижня оцінило втрати України в 50 млн доларів.