Цікава і захоплююча історія у мого сусіда( але не для нього) у відносинах з КП «Теплоенергетик». А я щасливий що не маю з ними практично ніяких справ.
В провадженні Подільського районного суду м. Кропивницького перебуває цивільна справа з позовом КП «Теплоенергетик» до Авдєєва А.М. про стягнення грошових коштів за отриману послугу з централізованого теплопостачання.
Як зазначено в позовній заяві, що споживач зобов’язаний сплатити КП «Теплоенергетик КМР» відповідно до «Правил надання послуг з постачання теплової енергії» затверджених постановою Кабміна від 21 серпня 2019 року № 830, за надану споживачам послугу з постачання теплової енергії. Але послуги з постачання теплової енергії насправді в зазначений період (2019-2025 рік) не надавалися і не могли надаватися через від’єднання квартири за адресою вул. Архітектора Паученка, 68/45, кв 11 від централізованої мережі теплопостачання. Про це свідчать численні акти (від 2019-2025 років), дозволи про від’єднання ( 2022 та 2025 років)та технічні умови (видані ЖЕО-2). Все це не бралося до уваги КП «Теплоенергетик» протягом зазначеного вище терміну, та продовжувалося в супереч постанові Кабміну № 830 від 21 серпня 2019 року, нарахування за ненадані фактично послуги. В Постанові Кабміну № 830 від 21 серпня 2019 року «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії», згідно з якої у разі відсутності індивідуального договору на надання послуг є «фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги» не є фактом якихось відносин.
У даному випадку через вище перелічені умови з постанови Кабміну № 830 від 21 серпня 2019 року, на яке посилаються юристи «Теплоенергетика, але мабуть не дочитали уважно до кінця, є підстави вважати, що юридичні взаємостосунки з позивачем відсутні Звідси витікає висновок, що ніяких підстав для нарахування оплати за ненадані послуги та подачі позову до суду позивач не мав. Крім того, шо позивач з 2019 року ніяких послуг не фактично не надавав, не обстежував( як і раніше) стан тепломережі перед початком опалювального сезону та ухилявся від підписання будь-яких актів, усно посилаючись на те, що всі внутрішньобудинкові теплові мережі перебувають у відомстві та обслуговуються ЖЕО. Хоча позивач надсилав листи за підписом самого керівника «Теплоенергетика» пана Чельника про необхідність оплати за складання акту про від’єднання та самого від’єднання. Потім в організації читаючи свій же лист «робили здивовані очі» та говорили ,що все робиться не так і не ними.
Також у позовній заяві охоплений період 2019-2025 років, який не враховує строк давності в три роки для справ цивільного провадження. За цей період, як і попередні роки позивачем не проводились двічі на рік згідно законодавства обстеження стану мереж не проводились. А чого ж обстежувати, коли виявиться факт відсутності приборів обігріву та вилізе на поверхню незаконне нарахування боргів.
Серед додатків до позовної заяви є розрахунки, де не вказано коли надійшли кошти в розмірі 31101.56 від виконавчої служби по рішенню суду від 11.04.2024 року і за який період той борг, і тому виникає підозра, що в нові розрахунки внесено певні кошти вже повторно. Бо минулого разу в позовах одні і ті ж кошти стягувалися двічі ще не враховувався термін давності. А ще цікавим моментом було посилання т на постанову кабміну від 2005 року, яка була відмінена в 2022 році. За загадкових обставин суд чомусь це вже в 2024 році чомусь не врахував, як і існуючий дозвіл на від’єднання.
Дивним фактом є те , що подаючи до суду позови юристи організації, що є підрозділом міської ради замовчують факт наявності( а повинні про це знати, і дозволів не один а вже два) офіційного дозволу на від’єднання, виданий відповідною комісією міськвиконкому в її прозорому офісі.
Вся ця історія тягнеться сьомий рік, з 2019 року. Саме з того періоду за відсутності централізованого опалення «Теплоенергетик» встиг подати два позови до суду за нараховані ним неіснуючі борги за ненадані ним послуги. А через те гальмується встановлення автономного опалення.
І чим це не схоже на рекет? Така собі на перший погляд «дивна халатність» юристів позивача , які з постанов Кабміну беруть лише те що їм подобається, і що вони повторюють з періодичністю в чотири -п’ять років. А уявіть, що це може бути непоодинокий випадок у місті Кропивницькому…
Олександр Сікорський