– Доця, що таке лайфхак?
– Це твоя вигадка, якась застосуванка звичного предмету для чогось іншого. Наприклад, ти ходиш по двору і зайнята якоюсь роботою. Тобі телефонує Зіна і ви будете з нею довго говорити, а руки твої зайняті. Що ти робиш?
– Я зав’язую хустку на голову і засуваю під хустку телефон до вуха.
– Оце твій лайфхак.
– А що таке смузі?
– Це отой густий зелений напій, що я готую зі шпинату й іншої зелені.
– Тю.
Це точно, що «тю».
Якби ми були чехами, у нас би був такий інститут, який би на всі іноземні слова вигадував би українські відповідники. Як чехи вигадують. І нічого, не бояться, що живуть серед інших європейських країн і там ці слова звучать інакше.
Що вже казати про «булінґ», який нам нав’язують грантожери і міністерство освіти, це при тому, що у нас є своє слово – «НАСИЛЛЯ». Але що нам те наше слово, нам англіцке подавай.
Шкода, що ми не Чехія.
Джерело: Лариса Ніцой