У Кропивницькому на меморіальному комплексі “Фортечні вали” залишається радянська символіка та написи російською мовою. Зокрема, серед написів — згадки про організатора геноциду українського народу Йосипа Сталіна та столицю Росії. Міська рада не може її прибрати, бо потрібне рішення Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Його чекають три роки.
Про це Суспільному розповів заступник директора департаменту містобудування міськради Костянтин Таран.
Що відомо про декомунізацію
9 квітня 2015 року Верховна рада ухвалила пакет законів, якими в Україні узаконили процес декомунізації. Згідно з ними усі радянські назви потрібно змінити, радянську символіку — демонтувати. У липні 2023 року набув чинності Закон про “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії”. Він визначає порядок усунення імперської символіки з публічних просторів в Україні: назв, пам’ятників чи інших символів.
Чому міська влада не декомунізує “Фортечні вали”
За словами Костянтина Тарана, “Фортечні вали” — пам’ятка національного значення. “Стіна пам’яті” — пам’ятка історії місцевого значення, внесена до державного реєстру пам’яток. Фортечні вали перебувають на балансі Кропивницької міської ради. Закон забороняє місцевій владі знищувати символи тоталітарного режиму на історичних пам’ятках без погодження з Міністерством культури, тому їх досі не прибирали.
“Повноваження щодо її декомунізації — знесення символів комуністичного режиму — не належить до повноважень Кропивницької міської ради. Однак ще у 2022 році направили лист на облдержадміністрацію, який направили на профільне міністерство та Інститут пам’яті. Інститут пам’яті ухвалив рішення щодо їх декомунізації. Матеріали направили до Міністерства культури. Наразі ми очікуємо рішення”.
За його словами, після ухвалення Закону про декомунізацію процедура демонтажу пам’яток, які є у держреєстрах, лишилася майже незмінною. Як і раніше, вона тривала.
“Законодавство щодо культурної спадщини охоронялося державою. На сьогодні законодавство не врегулювало спрощеної процедури їх демонтажу і декомунізації”.
Як кропивничани самі декомунізовують “Фортечні вали”
Доки рішення немає, місцеві жителі самі декомунізовують написи та символи. Їх або заклеюють, або зафарбовують. На думку доктора історичних наук Юрія Митрофаненка, радянська й російська символіка й написи не повинні залишатися в сучасній Україні. Він навів приклад з написом російською “Наказ верховного головнокомандувача”.
“Хто такий верховний головнокомандувач доби Другої світової війни? Це Йосип Сталін – людина, причетна до організації Голодомору. Поруч фото хлопців, які віддали свої життя у новітній російсько-українській війні, яка ведеться Путіним за відновлення Совєтського Союзу. Зараз для мене немає різниці між Сталіним і Путіним”.
Юрій Митрофаненко. Суспільне Кропивницький
Також на Стіні пам’яті є цитата Сталіна про те, що війська червоної армії 8 січня 1944 року зайшли в місто Кіровоград, розповів історик.
“Найнеприємніше у цьому наказі починається для нас далі: коли ми читаємо, що “В століце нашей родіни Москва” відбувся салют на честь здобуття Кіровограда і підпис Йосип Сталін. Ще й російською мовою, мовою окупанта. Бачимо ще один комуністичний символ. Це червона зірка над монументом, який є частиною цього комплексу, присвяченого пам’яті учасників Другої світової війни. Але відповідно до законів про декомунізацію червона зірка має бути прибрана”.
Слово “Москва” зафарбували чорним кольором. Суспільне Кропивницький
Прізвище Сталіна також підкреслили чорним кольором. Суспільне Кропивницький
При вході на меморіальний комплекс написи російською заклеїли синьо-жовтими стрічками.
“Виправити історичну невідповідність, тому що тут неточно були зазначені дати Другої світової війни. Надпис був такий: “Вы прославили родину в боях, родина прославит вас в веках”. У Совєтському Союзі, як і в нинішній Росії, пам’ять про Другу світову війну відіграє велике значення саме для формування з їхньої точки зору патріотичного виховання, насправді імперіалістично-шовіністичного — від доби Совєтського Союзу до нинішньої Росії”.
За словами Юрія Митрофаненка, ліквідація комуністичних символів на “Фортечних валах” не означає забуття внеску українців у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні.
“Відповідаючи на це питання коментаторів, ми говоримо, що ми не знищуємо пам’ять, ми знищуємо символіку комуністичного режиму. Ніхто не збирається зносити всі пам’ятники. І кожен може в цьому переконатися, коли буде заходити до Фортечних валів і бачити напис: 1939 – 1945 рік. З таким текстом “Перемогли нацизм — переможемо рашизм”. Тут ми бачимо єдність поколінь, тих, хто переміг нацизм, і хто перемагає рашизм”.
Фортечні вали. Суспільне Кропивницький
На Фортечних валах. Суспільне Кропивницький
Ліворуч імена військових, які загинули в Другій світовій війні. Суспільне Кропивницький
Імена військових, які загинули на війні з Росією. Суспільне Кропивницький
Чи можна зафарбовувати радянську символіку й російські написи на пам’ятках
До поліції впродовж серпня та вересня не надходило звернень щодо пошкодження пам’яток, а також не було повідомлень щодо невиконання законодавства про засудження комуністичного режиму, сказала Суспільному речниця Тетяна Рябошапка.
“До поліції області не надходило заяв чи повідомлень щодо зафарбування написів на меморіальному комплексі “Фортечні вали” у Кропивницькому. Інформуємо, що за вказані дії законодавством передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу”.
Суспільне запитало в юристки, чи є порушенням те, що на “Фортечних валах” досі залишаються радянська символіка й російські написи.
Прямої відповідальності за те, що об’єкти не декомунізовані або не дерусифіковані у законодавстві немає, пояснила членкиня кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Оксана Сьора.
“Якщо Закон не виконується, то важко говорити про якусь відповідальність, тому що самим Законом конкретної відповідальності конкретних посадових осіб не передбачено. Як на мене, оскільки з правом працюю все життя, я вважаю, що це відбулося через те, що не було встановлено чітких меж, правил і строків. Мабуть, на зараз є більш важливі моменти, на яких потрібно свою увагу і зусилля зосередити — та ж допомога нашим бійцям”.
Також Суспільне запитало, чи є порушенням те, що жителі самі неофіційно зафарбовують чи заклеюють символіку й написи. Зі слів юристки, існують штрафи від 1700 до 51 тисячі гривень за пошкодження пам’яток. Також може бути й покарання у вигляді позбавлення волі — до п’яти років.
Залежить від того, що пошкоджено, і який ступінь пошкодження. Одна справа, коли заклеїли. Інша справа — коли подряпали або взагалі зруйнували. Є адміністративна чи кримінальна відповідальність. Також відповідальність залежить від того, у чиїй власності об’єкт перебуває. Це може бути й просто пам’ятник, і пам’ятник архітектури, це може бути культурна спадщина. Тому є порядок, як потрібно ці зміни вносити. Тобто людина самовільно взяти й зробити щось не може”.
Скільки пам’яток потрібно декомунізувати на Кіровоградщині
Наразі визначити точну кількість пам’яток, які підлягають декомунізації у Кіровоградській області, неможливо. Це стане відомо лише після ухвалення рішень експертної комісії та видання відповідного наказу Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. Таку відповідь отримало Суспільне від виконувачки обов’язків директорки обласного департаменту культури Тетяни Прозорової.
Відповідь про декомунізацію Валів з міністерства
Також Суспільне направило інформаційний запит до Міністерства культури та стратегічних комунікацій з проханням пояснити, чи розглянули звернення міської ради щодо декомунізації радянської символіки та написів російською мовою на меморіальному комплексі “Фортечні вали” та яке рішення ухвалили.
У відповіді за підписом заступника директора департаменту Олександра Осипенка йдеться, що “Фортечні вали” та “Стіна пам’яті” у місті Кропивницькому не занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Водночас на державному обліку перебуває об’єкт “Земляні укріплення Єлизаветинської фортеці, 1754 року”.
Він є пам’яткою архітектури республіканського значення — відповідно до радянського законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України “Про охорону культурної спадщини” (він запрацював 2000 року). А за сучасним українським законодавством фортеця не підлягає державній реєстрації, відповіли в міністерстві.
“Згідно з основними положеннями частини четвертої статті 13 Закону “Про охорону культурної спадщини” (доповненою Законом від 3 травня 2023 року) не підлягають державній реєстрації щойно виявлені об’єкти культурної спадщини та пам’ятки, які взяті на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, які є символікою комуністичного тоталітарного режиму, є символікою російської імперської політики”.
У разі надання реквізитів відповідних подань від органу охорони культурної спадщини Кіровоградської обласної військової адміністрації міністерство забезпечить їх повторний пошук в системі електронного документообігу, йдеться у відповіді на запит.