Трамп назвав Зеленського «диктатором» і мій інженерно-юридичний перфекціонізм негайно зажадав визначення поняття «Диктатура» і чи відповідає звинувачення визначенню.
І ось що маємо (з моїми коментами у дужках):
«Диктатурі притаманні: відсутність поділу влади («монобільшість» – КК), її повна концентрація у руках однієї, кількох чи групи осіб («4-5 менеджерів» – КК);
«..обмеження демократичних прав і свобод людини й суспільства» (воєнний стан, заборона виїзду з країни за статевою ознакою – КК);
«придушення функціонуючих на демократичних і юридичних засадах політичних і соціальних груп й асоціацій, будь-яких форм громадянської непокори» (переслідування незгодних, журналістів, репресії, заборона масових зібрань – КК);
«…законодавче закріплення правової основи нового соціального порядку, покликаного насамперед забезпечувати інтереси правлячих сил» («Дія», Дія-Сіті, «вовина тисяча», податковий терор, ручне керування судовою та правоохоронною системами, тощо)
«Політичні рішення в умовах Д., базовані переважно на ідеології месіанства, мають агресивний, імпульсивний, часто невиправдано жорстокий характер» (Антоненко, Кузьменко, Дугарь, Червінський, ген. Галушкін, ген. Горбенко, п-к Лапін, Порошенко, список довгий – КК);
«…методи політичного і соціального контролю ґрунтуються на силі страху, жорсткій дисципліні, насильстві, спотворенні суспільної та індивідуальної свідомості» (єдиний телемарафон, активне застосування ТГ-каналів як інструменту впливу – КК).
Добавте сюди повну глухоту зе-влади до голосу суспільства та його вимог – і ось вам картина маслом.
Але також «В окремих випадках Д. може бути соціально позитивним явищем, зокрема коли вона встановлена з метою збереження законності й забезпечення громадського порядку; виходу з політичних і соціально-економічних криз; для боротьби із зовнішньою агресією; припинення громадянської війни та досягнення національного або міжнародного примирення.»
Особисто мене вкрай тривожить проросійський вектор заяв містера Трампа, але за суто формальними ознаками те, що відбувається у сучасній Україні – дійсно підпадає під визначення «диктатури».
Чи це справжня диктатура в Україні, як у білорусі чи за порєбріком?
Ні.
Інакше я б зараз тихо лежав у Таращанському лісі або розказував про кібербезпеку співкамерникам у діда Лук’яна.
Чи може українська напів-диктатура стати справжньою, злою?
Може.
Чи допустить її виникнення мудрий нарід?
Не знаю. Частина суспільства чомусь припускає диктатуру як засіб захисту від зовнішньої агресії.
А вчорашня сумна річниця вбивств Героїв Небесної сотні взагалі пройшла майже непоміченою. І ті, хто зараз при владі – були по ту сторону барикад.
Якось за усією цією світовою психопатією забувається за що і заради чого триває війна: за свободу перш за все.
А диктатура і свобода – речі не сумісні. Про це хтів нагадати.
Те.
P.S.: Зрозуміло, що визначень «що таке диктатура» існує багато, але у кожному з них ми побачимо схожості із сучасною Україною. Джерело: https://censor.net/ua/b3537102