“Сьогодні (тобто вчора, 19 грудня – А.) парламент підтримав звіт ТСК з фортифікацій і безпілотників. 288 “За”, все красиво, багато депутатів вже встигли заявити про “які ми молодці”.
Не поділяю мега-радісних оцінок і був єдиним членом ТСК, який не підписав цей звіт. Пояснюю свою позицію.
По-перше. Висновки ТСК щодо будівництва фортифікацій стосуються виключно періоду із 1 січня цього року, коли з держбюджету на ці цілі надійшло понад 40 млрд. грн. Стоп, а що було у 2022-2023 роках? Все ідеально, жодних проблем? Якщо так, то може нам повернути в Міноборони Рєзнікова, як великого будівничого фортифікацій? Тому перепрошую, якщо ми забули у звіті майже про два роки війни, то про яку об´єктивність може бути мова?
Друге. У мене, як у військового, в голові не вкладаються очевидні речі. Влада звітується, що виробництво безпілотників росте мільйонними темпами, рекорд за рекордом, росія тремтить від страху. В цей самий час вітчизняні виробники БПЛА проходять всі кола пекла, щоби пробитися через масу штучних бюрократичних перешкод, які стоять на заваді їх серійному виробництву, а волонтери продовжують збирати по 100 грн. на РЕБи і “пташки для хлопців”. Маю питання – це я випав із реальності за майже три роки війни чи багато, хто у владі просто забрехався і прокрався?
Та не все так погано. Є і очевидні плюси. Говорю це як людина, яка проводила “роботу в полі” і своїми ногами обійшла не один десяток кілометрів ліній фортифікацій, принаймні, на нашому Запорізькому напрямку. Багато ділянок фронту дійсно надійно захищені від ворога. До окремих – є питання. Знову ж таки, тут мова швидше про другу і третю лінії, бо “передок” тримається Бог знає на чому, але точно не на злагодженій роботі по підтримці Сил оборони.
Поки це не зрозуміють “герої тилу” – допоки і фронт буде рухатися не на нашу користь. І поки всі – від сільського голови до Банкової будуть думати і жити у форматі виборів – толку не буде..”
Автор: Сергій Рудик, народний депутат України, полковник ЗСУ; сторінка автора в Фейсбук