Українська влада місяцями заявляла, що не поступиться територією, яку окупувала Росія у жодному мирному врегулюванні. Але тепер, коли новообраний президент США Дональд Трамп наполягає на пришвидшенні переговорів, у Києві надають не менше значення отриманню гарантій безпеки.
Про це пише The New York Times. Як зазначає видання, оскільки українські сили постійно втрачають позиції на сході, два українські високопосадовці заявили, що захист інтересів України на потенційних переговорах залежатиме не від кордонів, які, ймовірно, визначатимуться бойовими діями, а від того, які існують гарантії дотримання режиму припинення вогню.
“Переговори повинні базуватися на гарантіях. Для України немає нічого важливішого”, – цитує видання голову Комітету з питань оборони та розвідки Верховної Ради України Романа Костенка.
Інший високопосадовий український чиновник, який говорив на умовах анонімності, був більш відвертим.
“Територіальне питання надзвичайно важливе, але це все-таки друге питання. Перше питання – це гарантії безпеки”.
Україна встановлює свої кордони на основі міжнародно визнаної декларації про незалежність 1991 року. Росія захопила близько 20% української землі, але Київ офіційно не відмовиться від своїх претензій на будь-яку територію, яка перебуває під російською окупацією, наголосив Костенко.
Як зауважують автори статті, Україна використовує такий підхід, щоб виправдати будь-яку угоду, в якій Росія збереже контроль над українською землею.
У жовтні президент України Володимир Зеленський заявив, “усі розуміють, що незалежно від того, яким шляхом ми підемо, юридично ніхто не визнає окуповані території як такі, що належать іншим країнам”.
Скептицизм щодо дотримання Росією умов припинення вогню походить з 2014-2015 років, коли Москва порушувала будь-які перемирʼя, а зрештою розпочала повномасштабну війну проти України у 2022 році, нагадує NYT.
Гарантією проти нових атак з боку РФ Київ бачить членство в НАТО. Західні чиновники дали зрозуміти, що хочуть приєднання України до блоку, але не за прискореним графіком. Також Україна прагне отримати великий арсенал озброєнь від Заходу, що дозволить швидко завдати удару у відповідь та стане фактором стримання для Москви.
Водночас Кремль неодноразово заявляв, що вважає вступ України до НАТО неприйнятним. А Володимир Путін натякає на умови перемирʼя, які вигідні тільки йому, через що українські та західні офіційні особи розглядають його позицію як вимогу капітуляції.
На думку деяких прихильників жорсткої лінії Москви, спірні моменти, у тому числі територіальні претензії, роблять завершення війни до наступної весни малоймовірним.
Високопосадовий український чиновник заявив виданню, що Київ хотів би мати гарантію, що будь-яка лінія припинення вогню не зашкодить економічному відновленню країни після війни.
За словами офіційних осіб, ширина демілітаризованої зони – буферної зони між двома арміями – також буде ключовим фактором.
Мабуть, найточніше свої погляди щодо завершення війни в Україні Дональд Трамп висловив у липневому інтерв’ю Fox News, нагадує NYT.
“Я б сказав Зеленському, досить – ти маєш укласти угоду”, – заявив на той момент кандидат у президенти США, і додав, що Путіну він би сказав: “якщо ти не укладеш угоду, ми дамо йому багато [зброї]”.
Після перемоги на президентських виборах минулого тижня Трамп поговорив з Зеленським телефоном, але жодна сторона не оприлюднила деталі розмови.
Минулого тижня The Wall Street Journal повідомив, що в оточенні Трампа обговорюють ідею про заморозку фронту по актуальній лінії з демілітаризованою зоною та 20-річний мораторій на прийняття України в НАТО.