У той час як Британія переосмислює свою сучасну ідентичність, корнуоллці заново знаходять своє місце в нації завдяки своїй давній мові керневек.
«Тут жила Доллі Пентріт, одна з останніх носіїв корнської мови, оскільки її рідна мова померла в грудні 1777 року». Так говорить вицвіла гранітна табличка на старій кам’яній стіні в Маусхоле, рибальському селі на південному заході Корнуолла, яке спекотного літнього полудня було наповнене відпочиваючими. Я зупинився, щоб оглянути цю важливу лінгвістичну пам’ятку, потім розвернувся проти натовпу й пішов угору по затопленій смузі , поки через півмилі не наткнувся на кладовище.
Тут, у сусідньому селі Поль, вицвілий надгробок, замовлений у 1860 році племінником Наполеона, лінгвістом принцом Луї Люсьєном Бонапартом, позначає могилу Пентріта. Скромна «дружина-рибка» з Маусхолу, Пентріт розмовляла керневеком (або корнською), кельтською мовою, давнішою за англійську, яка майже зникла після її смерті.
Історія, культура та мова Корнуолла сягають корінням до кінця Римської імперії в Британії. Хоча сучасний Корнуолл є одним із найулюбленіших туристичних місць Сполученого Королівства, регіон бореться з безробіттям, житловою кризою тощо, що викликало заклики до більшої незалежності від далекого Лондона серед націоналістичних груп, які пишаються своєю особливою спадщиною . Наукове відродження у 20-му столітті повернуло корнуолську корінну мову з мертвих, і тепер, коли кількість носіїв збільшується, Керневекіс допомагає Корнуоллу зміцнити свою кельтську ідентичність у сучасній Британії .
«Dalghus yw Kernewek avel tra yn gwirvos [корнська мова є інклюзивним як явище]», — сказав Вілл Коулман, засновник Go Cornish , освітнього проекту, який пропонує програми викладання корнської мови для початкових шкіл. « Dell vynnav, pub huni a drig omma yn Kernow dhe omglew bos an yeth rann poosek a’ga honanieth gonisogethek [І я хочу, щоб усі, хто живе тут, у Корнуолі, відчували, що мова є важливою частиною їхньої культурної ідентичності].»
Доллі Пентріт, одна з останніх носіїв корнської мови, жила в рибальському селі Маусхол (Фото: Річард Коллетт)
Походження Kernewekare знаходимо в Common Brythonic, кельтській мові, якою розмовляли корінні британці, яка розійшлася в валлійську, бретонську (якою досі говорять у Бретані, Франція) та кумбричну (якою розмовляли в основному в північній Англії та південній Шотландії приблизно до 12-го століття), коли англо- Саксонські загарбники витісняли британські королівства на захід – і навіть через Ла-Манш до Бретані – починаючи з 5-го століття нашої ери. На південному заході Британії ізольований Корнуоллський півострів став природним притулком для цієї мови, і близько 38 000 людей (із загального населення близько 50 000) розмовляли керневекатом, який був найбільшим у середні віки.
Однак кількість носіїв різко скоротилася, коли Тюдори нав’язали англійську мову корнськомовним церквам після кривавого повстання молитовників 1549 р. (масове повстання проти англійської монархії, яке призвело до загибелі тисяч людей на південному заході), а до 1777 р. лише кілька носіїв корнської мови залишилися в далеких західних країнах. Смерть Пентріта означала смерть самої мови – поки корнуолський учений на ім’я Генрі Дженнер не опублікував «Посібник з корнуольської мови» в 1904 році, що поклало початок кельтському відродженню в Корнуоллі.
Коли я ріс, я знав, що є корнська мова, лише тому, що у нас був кухонний рушник із дивними словами, які я не розумів.
Проте Керневек десятиліттями залишався у сфері вчених і ексцентриків. «Коли я був дитинством, я знав, що існує корнська мова, тому що у нас був чайний рушник із дивними словами, які я не розумів», — сказав Коулман, який заснував мову Go Cornish, яка зараз допомагає приблизно 10 000 студентів вивчати Kernewek. у 50 початкових школах – як відповідь на непомітність рідної мови. «Але кухонний рушник навчив мене основним словам, як-от bara для хліба або chi для house. Потім у середній школі я міг відвідувати півгодинний гурток корнуольської мови на тиждень. Але це було все».
Сади діаспори Хартлендів розповідають історію корнуолльської міграції та її вплив на країни, куди вони поїхали (Автор зображення: Річард Коллетт)
« Dydh da », — почув я, зайшовши в книжкову крамницю корнуолльською мовою Kowsva , розташовану в колишньому шахтарському містечку Камборн, за 40 хвилин їзди на схід від Маусхолу. Мою увагу привернули копії коміксів про Тін-Тін, перекладені корнською мовою, а полиці заповнили купи англо-корнських словників і середньовічних п’єс, як-от «Ординалії» — епічна містерія 14-го століття, написана середньокорнською мовою.
По дорозі мене привітали корнуольською мовою та дали « meur ras » (дякую) і « duw genes » (до побачення) волонтери, коли я виходив із книгарні. Kowsva — це один із проектів, який курує Kowethas an Yeth Kernewek (The Cornish Language Fellowship), благодійна організація, яка також організовує такі заходи, як Pennseythen Gernewek , триденний «Вікенд корнської мови», який претендує на назву найбільшого щорічного зібрання носіїв корнуольської мови. в світі.
Kowsva (що приблизно перекладається як «місце для розмов») є частиною ширшого проекту « Heartlands » , перепрофільованої шахти за межами Камборна, де розташовано музей гірничої справи та «Сад діаспори», що досліджує зв’язки Корнуолла по всьому світу. Тим часом у колишній занедбаній пивоварні в сусідньому містечку Редрут знаходиться Kresen Kernow , культурний центр, де зберігаються корнуолльські архіви, які можуть відвідати всі, хто цікавиться корнуольською мовою та спадщиною. Обидва заклади задовольняють культурний попит корнуолльської «нації», яка сподівається знову процвітати.
Kresen Kernow у Редруті — це культурний центр, де зберігаються корнуолльські архіви (Авторство зображення: Річард Коллетт)
«За п’ять років, які я працювала в Cornish Language Fellowship, ми побачили масовий зсув у бік того, щоб люди вивчали та розмовляли корнською мовою», – сказала Емма Дженкін, координатор Kowethas an Yeth Kernewek. «Щойно ввечері я був у пабі в Труро, де наша мовна група збирається кілька разів на місяць, щоб розмовляти лише корнською мовою».
У 2010 році ЮНЕСКО змінило класифікацію корнської мови з «вимерлої» на «перебуває під критичною загрозою зникнення», оскільки мова поширилася з академічних кіл у звичайну освіту та вживання. За даними Управління корнської мови, місцевої урядової організації, яка прагне розширити використання корнської мови як мови спільноти, приблизно 400 носіїв мають просунутий рівень, а 2000 розмовляють, а багато тисяч інших мають певні знання мови. Під час карантину через Covid-19 Дженкін помітив сплеск записів на онлайн-уроки корнської мови, які пропонують Kowethas an Yeth Kernewek, і тепер вони мають більший попит, ніж викладачів.
Відродження мови йде повним ходом, але не все гладко. Коулмен пояснив, як корнська мова постраждала від того, що він назвав «правописними війнами», розколом між різними групами, які пропагували різні версії та варіанти написання мови. Навіть слово Kernewek має кілька різних варіантів написання, тоді як ідея «корнішського відродження» є навіть спірною.
«Вона ніколи не вимирала», — сказала Кенса Бродхерст, викладачка корнуольської мови та дослідниця Інституту корнуольських досліджень Університету Ексетера . «Це завжди було під загрозою зникнення, але ніколи не вимирало».
Керневек все ще живе в назвах місць, таких як село Порттован; «Порт» означає затока або гавань (Авторство зображення: Манфред Готшальк)
Чи справді Доллі Пентріт, дружина-рибка, історію якої я шукав у Мишачій норі, була останньою розмовною корнуольською мовою? — Ні, — сказав Бродгерст. «Після неї були й інші, які розмовляли корнською мовою, сім’ї, зв’язок яких можна простежити аж до 19 століття».
Мова також збереглася у загальному вживанні в корнських іменах, назвах місць і числах, які використовували рибалки в таких місцях, як Пензанс і Маусхол, тоді як науковці продовжували писати статті та публікувати словники, які демонстрували активне використання мови після смерті Пентріта. Довідник Дженнера з корнської мови, опублікований у 1904 році, багато хто сприймає як момент, коли корнська мова була повернута з мертвих, але, за словами Бродгерста, міф про вимирання був наголошений, щоб збільшити привабливість «відродження».
Ця відмінність показує, що корнська мова — це не просто мертва мова, створена заново вченими 20-го століття, а мова, яка постійно пов’язана з минулим Корнуолла. Бродхерст вважає, що це не тільки сприяє розвитку унікальної ідентичності Корнуолла як того, що вона назвала «п’ятою нацією Сполученого Королівства», але й може забезпечити довіру до мови, необхідної для навчання в середніх школах, а не лише в дитячих садках і початкових школах, як зараз.
Коли я ріс, мама завжди казала мені, що ми не англійці. Ми були Корніш. Тому у нас завжди було відчуття, що чогось не вистачає
Для багатьох ця мова є зв’язком із втраченою корнуольською спадщиною, яка протягом століть була сильно англізована. Це спадщина, яку часто важко описати англійською мовою. «Це завжди було в мені», — сказала Естер Джонс, вчитель корнуолльської мови, яка веде кулінарне шоу на корнуольській мові «Кегін Естер» («Готуємо з Естер») на телевізійній програмі An Mis . «Коли я ріс, мама завжди казала мені, що ми не англійці. Ми були корнуоллами. Тож у нас завжди було відчуття, що чогось не вистачає».
Помешкання в Маусхоле часто порожні поза літнім туристичним сезоном (Авторство зображення: Річард Коллетт)
Відродження мови є частиною ширшого культурного підйому, який останніми роками показує фільми корнською мовою, випуск альбомів, повністю виконаних корнською мовою валлійською співачкою Гвенно , а також виконання п’єс Ordinalia з розмовними партіями корнською мовою, які були заборонені англійською монархією і затавровані як єретичні в 16 столітті. Джонс нещодавно також випустив кулінарну книгу корнуольською мовою .
Але Корніш має подолати багато проблем, зокрема брак кваліфікованих викладачів і конкуруючий попит на фінансування в регіоні, який незмінно вважається одним із найбідніших у Північній Європі.
Маусхол, традиційне рибальське село, з якого почалася моя подорож у пошуках корнської мови, страждає від відсутності доступного житла через надмірний туризм і високий рівень вторинного житла. У частині Сполученого Королівства, де понад 22 000 людей перебувають на обліку соціального та доступного житла, нерухомість у Мишачій норі часто пустує поза літнім туристичним сезоном.
Бродхерст сказала мені, що в Камборні, де вона живе, розташований найбільший продовольчий банк у Корнуоллі, де щомісяця до 15 000 місцевих сімей отримують екстрені продуктові посилки. У Корнуоллі поширена бідність, і ця ситуація призвела до регулярних вимог передачі повноважень або навіть повної незалежності в Корнуоллі, що, у свою чергу, підживлює бажання мати національну мову.
Бродхерст вважає, що корніш може бути як економічним, так і культурним надбанням. «Ми можемо створювати робочі місця, де вивчення корнської мови буде корисним», — сказала вона. «Я був би радий, якби в кожному пабі Корнуолла було меню англійською та корнуольською мовами, а персонал бару міг би запитати людей, що вони хочуть випити корнуольською мовою, і люди могли б відповісти: « Пінта Корев, мар плег » [півлітра пива, будь ласка]. Це було б чудово”.
—
Приєднуйтеся до понад трьох мільйонів шанувальників BBC Travel, поставивши нам лайк у Facebook або підписавшись на нас у Twitter та Instagram .