Сьогодні, 8 травня, виповнюється 183 роки від дня народження МАРКА КРОПИВНИЦЬКОГО, людини, якій Україна зобов’язана народженням славнозвісного театру корифеїв. Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. цей театр своєю майстерність і славою затьмарив російські імператорські театри Петербурга й Москви, які тоді вважалися еталоном сценічного мистецтва. В радянські часи про театр корифеїв майже не згадували, оскільки його феномен погано вписувався у вузькі рамки кремлівської ідеології, що все краще має російське походження. Раз і назавжди було визначено: кращим дореволюційним театром є Московський Художній театр, а кращим режисером – К.Станіславський. Дарма, що сам Станіславський згадував про те, що основні сценічні принципи він запозичив у Кропивницького.
Саме з початком функціонування театру корифеїв 27 жовтня 1882 р. варто вважати народження українського професійного театру у Наддніпрянщині як самостійної інституції. До цього український професійний театр існував в рамках московського.
А ще Марко Кропивницький був видатним драматургом. Разом із Михайлом Старицьким й Іваном Тобілевичем (Карпенком-Карим) вони, по суті, створили репертуар для українського професійного театру.
Варто зауважити, що стосовно дати народження Марка Кропивницького існують розбіжності. Офіційно вважається, що народився він 22 травня (за старим стилем – 10 травня) 1840 року. Так у метричній книзі записано. Хоча сам Кропивницький вважав своїм днем народження 25 квітня (за новим стилем – 8 травня). «Я родився в с.Бешбайраках 25 апріля 1840 р.», – написав він власною рукою у своїх спогадах під назвою «Автобіографія (За 65 років)», над якими працював в останній рік свого життя. Є й інший важливий документ із цією ж датою, створений митцем двома роками раніше, – «Спогади про Бобринець і бобринчан (Спогади Марка Лукича Кропивницького)». Про 25 квітня як свій день народження згадує Кропивницький також у листах до друзів. Навіть ім’я Кропивницького опосередковано вказує на 25 квітня – день святого Марка. Особливої ваги ця обставина набирає на тлі того, що мати письменника щиро вірила в різні прикмети.
Звідки з’явилась інша дата у метричній книзі, можна лише здогадуватись. Дуже ймовірно, що це елементарна канцелярська помилка. До метричної книги замість дати народження могли внести дату реєстрації народження дитини. Вельми сумнівно, щоб в освіченій дворянській родині Кропивницьких не знали, коли насправді народився син. Зрештою, все це не так принципово. Можна ж відзначати іменини драматурга 8 і 22 травня.
НА ЮВІЛЕЙ МАРКА КРОПИВНИЦЬКОГО
Коли у світлі рампи він на сцені
з’являвся лише, навіть ще не грав,
йому, улюбленцеві Мельпомени,
зал гучно стоячи аплодував,
бо знали всі, що перед ними геній,
митець, який підкорює слова,
що не актор, а справжній бог на сцені,
і бог творить небачені дива!
Звичайно, знали всі, що перед ними
сам Кропивницький – і живий, і зримий.
Вони його і батьком нарекли,
і всі його вітали, як могли.
І публіка ревіла, ніби лава:
“Творцеві рідного театру слава!”
Вітали всі: студенти і вельможі,
балкон, партер, гальорка, ложі –
прихильники його мистецьких чар.
Ну, а колись було, що навіть цар.
Було те все, ймовірно, перстом долі
у ті далекі й непрості літа,
коли до Петербурга на гастролі
він з трупою своєю завітав.
Багатими тоді були трофеї…
І маріїнська рухнула скала!
То був тріумф театру корифеїв,
культури, що у падчерках була!
Анатолій НОВИКОВ.